Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Огієнка
Не хочу бо, брати, щоб ви не знали, що всі наші батьки були під хмарою, що всі перейшли через море,
Не хо́чу я, браття, щоб ви не знали, що під хмарою всі отці наші були́, — і всі перейшли через море,
що всі пили те саме духовне питво, бо пили з духовної, що йшла за ними, скелі — скеля ж був Христос.
і пили́ всі той самий духовний напі́й, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля — був Христос!
Одначе, багато з них були не боговгодні, тому вони й полягли в пустині.
Але їх багатьох не вподо́бав був Бог, бо „понищив Він їх у пустині“.
А сталося це, щоб нам бути прикладом, щоб ми лихого не пожадали, як вони пожадали.
А це були при́клади нам, щоб ми пожадливі на зле не були́, як були пожадливі й вони.
Та й ідолопоклонниками не ставайте, як деякі з них, як написано: «Народ сів їсти й пити, а потім устали забавлятись.»
Не будьте також ідоля́нами, як деякі з них, як написано: „Люди сіли, щоб їсти та пити, і встали, щоб грати“.
Ані не чинім розпусти, як деякі з них чинили, і полягло їх за один день двадцять три тисячі.
Не станьмо чинити блу́ду, як деякі з них блудоді́яли, — і полягло їх одно́го дня двадцять три тисячі.
Ані не спокушаймо Господа, як деякі з них спокушали, то й від гадюк загинули.
Ані не випробо́вуймо Христа, як деякі з них випробо́вували, — та й від змі́їв загинули.
Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, то й від губителя загинули.
Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, — і загинули від погуби́теля.
Та все це сталося з ними як приклад; написано ж на науку нам, що дійшли до повноти віків.
Усе це трапилось з ними, як при́клади, а написане нам на науку, бо за нашого ча́су кінець віку прийшов.
Тож, коли комусь здається, що він стоїть, нехай уважає, щоб не впав.
Тому́ то, хто ду́має, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти!
Вас не спостигла ще спокуса понад людську силу. Бог вірний: він не допустить, щоб вас спокушувано над вашу спроможність, але разом із спокусою дасть вам змогу її перенести.
Досягла́ вас спроба не інша, тільки лю́дська; але вірний Бог, Який не попу́стить, щоб ви випробо́вувалися більше, ніж можете, але при спробі й поле́гшення дасть, щоб зне́сти могли ви її.
Тому, мої улюблені, втікайте від ідолопоклонства.
Тому, мої любі, утікайте від служі́ння ідолам.
Я вам говорю як розумним: судіть ви самі, що кажу.
Кажу́, як розумним; судіть самі, що кажу́ я.
Чаша благословення, що ми благословляємо, хіба не є причастям Христової крови? Хліб, що ламаємо, не є причастям Христового тіла?
Чаша благослове́ння, яку благословляємо, — чи не спільно́та то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільно́та він тіла Христового?
Тому, що один хліб, — нас багато становить одне тіло, бо всі ми беремо участь у одному хлібі.
Тому́ що один хліб, тіло одне — нас багато, бо ми всі спільники хліба одного.
Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що їдять жертви, не спільники з жертовником?
Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що жертви їдять, не спільники́ вівтаря́?
Що хочу цим сказати? Невже ідольська жертва є чимось? Або ідол є чимсь?
Тож що́ я кажу́? Що ідольська жертва є щось? Чи що ідол є щось?
Ні! А лиш те, що погани, коли щось жертвують, то жертвують бісам, не Богові. Я ж не хочу, щоб ви були спільниками бісів.
Ні, але те, що в жертву приносять, „де́монам, а не Богові в жертву приносять“. Я ж не хо́чу, щоб ви спільника́ми для де́монів стали.
Не можете пити чаші Господньої і чаші бісівської; не можете бути учасниками столу Господнього і столу бісівського.
Бо не можете пити чаші Господньої та чаші де́монської; не можете бути спільника́ми Господнього сто́лу й столу де́монського.
Чи будемо ж ми гнівити Господа? Чи ми — міцніші від нього?
Чи ми дратува́тимем Господа? Хіба ми поту́жніші за Нього?
Усе дозволене, але не все корисне; усе дозволене, але не все будує.
Усе мені можна, — та не все на пожи́ток. Усе мені можна, — та буду́є не все!
Ніхто хай не шукає для себе користи, лише — для другого.
Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен — для ближнього!
Їжте все, що на торговиці продається, нічого не розпитуючися заради сумління;
їжте все, що на я́тках м'ясних продається, за сумління зовсім не турбуючись, —
Як хтось із невіруючих вас запросить і ви згодилися піти, їжте все, що покладуть перед вами, нічого не розпитуючися заради сумління.
Як покличе вас хтось із невіруючих, і ви захочете піти́, — їжте все, що дадуть вам, за сумління зовсім не турбуючись.
Але як хтось вам скаже: «Це було жертвоване ідолам!» — не їжте з-за того, хто попередив вас і сумління;
Коли ж скаже вам хтось: „Це і́дольська жертва“, — не їжте тоді через того, хто сказав, та через сумління!
сумління ж, кажу, не свого, а іншого. Чому бо моя свобода мала б судитись іншого сумлінням?
Говорю́ ж не про власне сумління, але іншого, — чого б моя воля судилась сумлінням чужим?
Як я щось споживаю з подякою, чому б мене ганити за те, за що я дякую?
Коли я стаю спільником їжі з подякою, чому мене зневажають за те, за що́ дякую я?
Чи ви, отже, їсте, чи п'єте, чи щонебудь робите, усе робіть на славу Божу!
Тож, коли ви їсте, чи коли ви п'єте́, або коли інше що робите, — усе на Божу славу робіть!
Не будьте причиною спокуси ні для юдеїв, ні для поган, ні для Божої Церкви.
Не робіть спокуси юдеям та ге́лленам, та Церкві Божій,