Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Куліша та Пулюя
Пригадую вам, брати, Євангелію, яку я вам проповідував, яку ви і прийняли, в якій і стоїте.
Звіщаю ж вам, браттє, благовістє, що я благовіствував вам, котре й прийняли ви, і в котрому встояли,
Нею ви також спасаєтеся, коли держите її такою, як я вам проповідував; інакше ви увірували надармо
котрим і спасаєтесь, коли памятаєте, яким словом я благовіствував вам, хиба що марно увірували.
Я бо вам передав найперше те, що й сам прийняв був: що Христос умер за наші гріхи згідно з Писанням;
Бо я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос умер за наші гріхи по писанням,
що був похований, що воскрес третього дня за Писанням;
і що поховано Його, і що встав третього дня по писанням,
опісля ж з'явився він більш, як п'ятистам братів разом, більшість яких живе й досі, деякі ж померли.
Після того явив ся більш пяти сотень братам разом, з котрих більше живуть і досї, инші ж і впокоїлись.
А наостанку всіх, немов якомусь недоносові, з'явивсь і мені;
На останок же всїх, мов якому недорідку, явивсь і менї.
бо я найменший з апостолів, я недостойний зватись апостолом, бо гонив Церкву Божу.
Я бо останнїй з апостолів, котрий недостоєн зватись апостолом, бо гонив церкву Божу.
Благодаттю Божою я є те, що є, а благодать його в мені не була марна; бож я працював більше всіх їх, та не я, але благодать Божа, що зо мною.
Благодаттю ж Божою я те, що є; і благодать Його до мене була не марна, а більш усїх їх працював я; не я ж, а благодать Божа, що зо мною.
Чи то я, отже, чи то вони, — так ми проповідуємо, і так ви увірували.
Чи то ж я, чи то вони, так проповідуємо, і так ви увірували.
Коли ж про Христа проповідується, що він воскрес із мертвих, як же ж деякі між вами кажуть, що нема воскресіння мертвих?
Коли ж про Христа проповідуєть ся, що Він з мертвих устав, то як се деякі між вами кажуть, що нема воскресення мертвих?
Коли ж нема воскресіння мертвих, то і Христос не воскрес.
Коли ж воскресення мертвих нема, то й Христос не воскрес;
А коли Христос не воскрес, то марна проповідь наша, то марна й віра ваша.
коли ж Христос не воскрес, то марна проповідь наша, марна ж і віра ваша.
І ми являємося неправдивими свідками Бога, бо свідчили проти Бога, що воскресив Христа, якого він не воскресив, якщо не воскреснуть мертві.
І ми являємось кривими сьвідками Божими, бо сьвідкували про Бога, що воскресив Христа, котрого не воскресив, коли мертві не встають.
Бо як не воскреснуть мертві, то і Христос не воскрес.
Бо коли мертві не встають, то й Христос не встав.
А як Христос не воскрес, то марна віра ваша, — ви ще у гріхах ваших;
А коли Христос не встав, то марна віра ваша: ви ще в гріхах ваших.
Коли ми надіємося на Христа лише в цьому житті, то ми — найнещасніші з усіх людей.
Коли тільки в сьому життї вповаємо на Христа, то окаяннїщї (нещасливійші) ми всїх людей.
Алеж Христос таки справді воскрес із мертвих, первісток померлих.
Тепер же Христос устав з мертвих; первістком між мертвими став ся.
Бо тому, що через чоловіка смерть, через чоловіка й воскресіння мертвих.
Яко ж бо через чоловіка (прийшла) смерть, так через чоловіка й воскресеннє з мертвих.
Як бо в Адамі всі вмирають, так у Христі й оживуть усі.
Як бо в Адамі всї вмирають, так і в Христї всї оживають.
І кожний у своїм порядку: первісток — Христос, потім — Христові під час його приходу.
Кожен своїм порядком: Первісток Христос, а потім Христові у приходї Його.
Потім кінець, — коли то він передасть царство Богові й Отцеві, коли знищить усяке начальство й усяку владу й силу.
Тодї (прийде) конець, як передасть царство Богу й Отцеві, як зруйнує всяке старшинуваннє і всяку власть і силу.
Мусить бо він царювати, поки не покладе всіх ворогів йому під ноги.
Мусить бо Він царювати, доки положить усїх ворогів під ноги Його.
бо все підкорив йому під ноги. Коли він каже, що все підкорене, то ясно, що крім того, хто йому підкорив усе.
Усе бо впокорив під ноги Його. Коли ж рече, що все впокорено, то явно, що окрім Того, хто покорив Йому все.
Якже все йому буде підкорене, тоді й сам Син підкориться тому, що йому підкорив усе, щоб Бог був усім в усьому.
Коли ж упокорить ся Йому все, тодї і сам Син упокорить ся Тому, хто впокорив Йому все, щоб Бог був усе у всьому.
Коли ні, — то, що зроблять ті, що христяться за мертвих?
Ато що робити муть ті, хто хрестить ся ради мертвих, коли зовсїм мертві не встають? чого ж і хрестять ся ради мертвих?
Коли мертві зовсім не воскресають, чого тоді за них христитись? Чого й нам наражатися повсякчасно на небезпеки?
Чого ж і ми небезпечимось всякого часу?
Щодня я наражаюся на смерть; авжеж, брати — це хвали ради вашої, що її маю в Христі Ісусі, Господі нашім.
Щодня вмираю; так (по правдї нехай буде) менї ваша похвала, що маю в Христї Ісусї, Господї нашому.
І коли б я боровся з звірями в Ефесі як людина, то що мені з того? Коли ж мертві не воскресають, — їжмо й пиймо, бо взавтра ми помремо.
Коли б я чоловічим робом боров ся з зьвірями в Єфесї, то яка менї користь, коли мертві не встають? Нумо їсти й пити, бо завтра помремо.
Не дайте себе обманути: лихі розмови псують добрі звичаї.
Не обманюйте себе: ледачі бесїди псують добрі звичаї.
Протверезіться належно та не грішіть, бо деякі з вас Бога не знають. На сором вам кажу це.
Протверезїть ся праведно та не грішіть; бо деякі не знають Бога. На сором вам глаголю.
Але хтось скаже: «Як воскреснуть мертві? І в якім тілі прийдуть?»
Та хто-небудь скаже: Як устануть мертві? і в якому тїлї прийдуть?
І те, що сієш, не тіло, що має уродитись, а голе зерно, наприклад, пшениці або якесь інше.
І що сїєш, не тїло будуче сїєш, а голе зерно, як лучить ся, пшеничне, або яке инше.
Бог же дав йому тіло, по своїй волі, і кожному насінню — власне тіло.
Бог же дає йому тїло, яке схоче, і кожному насїнню своє тїло.
Не кожне тіло таке саме тіло, але інакше тіло в людей, інакше тіло в тварини, інакше тіло у птиць, й інакше у риб.
Не кожне тїло таке саме тїло; тільки инше тїло в людей, инше тїло в скотини, инше у риб, инше ж у птаства.
Є тіла небесні і тіла земні, й інакший блиск небесних, інакший же блиск земних.
(Єсть) і тїла небесні й тїла земні, та инша слава небесних, а инша земних.
Інакший блиск сонця, інакший блиск місяця, інакший блиск зір, ба навіть зоря від зорі різниться блиском.
Инша слава сонця, а инша слава місяця, і инша слава зір; зоря бо від зори відрізняєть ся славою.
Так само й воскресіння мертвих: сіється в тлінні, а встає у нетлінні;
Так і воскресеннє мертвих. Сїєть ся у зотлїннє, устає у нетлїнню.
сіється в безчесті, а встає у славі; сіється в безсиллі, а встає у силі;
Сїєть ся в безчестю, устає в славі; сїєть ся в немочі, устає в силї.
сіється тіло тваринне, а постає тіло духовне. Якщо є тіло тваринне, то є й тіло духовне.
Сїєть ся тїло душевне, устає тїло духовне; єсть тїло душевне і єсть тїло духовне.
Так і написано: «Перший чоловік Адам став душею живою, а останній Адам духом животворним.»
Так і написано: Став ся первий чоловік Адам душею живою, а останнїй Адам духом животворящим.
Та не духовне перше, а тваринне: потім духовне.
Тільки перш не духовне (було), а душевне, духовне ж потім.
Перший чоловік із землі — земний, другий чоловік — з неба.
Первий чоловік із землї земний; другий чоловік Господь з неба.
Який земний, такі й земні, і який небесний, такі й небесні.
Який земний, такі й земні; і який небесний, такі й небесні.
І так само, як ми носили образ земного, так носитимем і образ небесного.
І яко ж носили ми образ земного, так носити мем і образ небесного.
Ось що говорю, брати: Тіло й кров царства небесного успадкувати не можуть, ані тлінні — успадкувати нетління.
Се ж глаголю, браттє, що тїло і кров царства Божого наслїдити не може; і зотлїннє незотлїння не наслїдить.
Ось я кажу вам тайну: Не всі ми помремо, але всі перемінимося,
Ось тайну вам глаголю: Всї не впокоїмось, всї ж перемінимось.
раптом, в одну мить, при сурмі останній; засурмить бо, і мертві нетлінними воскреснуть, і ми перемінимося.
У хвилину, у миг ока, за останньою трубою — бо затрубить, і мертві повстають нетлїнними, і ми попереміняємось.
Мусить бо це тлінне одягнутися в нетління, і це смертне одягнутися в безсмертя.
Треба бо тлїнному сьому одягнутись у нетлїннє, і смертному сьому одягнутись у безсмертє.
І коли це тлінне одягнеться в нетління, а це смертне одягнеться в безсмертя, тоді збудеться написане слово: «Смерть поглинута перемогою.
Як же тлїнне се одягнеть ся в нетлїннє і смертне се одягнеть ся в безсмертє, тодї станеть ся написане слово: Пожерта смерть побідою.
Де твоя, смерте, перемога? Де твоє, смерте, жало?»
Де в тебе, смерте, жоло? де в тебе, пекло, побіда?
Нехай же буде дяка Богові, який дає нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа.
Богу ж дяка, що дав нам побіду через Господа нашого Ісуса Христа.