Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Огієнка
Пригадую вам, брати, Євангелію, яку я вам проповідував, яку ви і прийняли, в якій і стоїте.
Звіщаю ж вам, браття, Єва́нгелію, яку я вам благовісти́в, і яку прийняли́ ви, в якій і стоїте́.
Нею ви також спасаєтеся, коли держите її такою, як я вам проповідував; інакше ви увірували надармо
Якою й спасаєтесь, коли пам'ятаєте, яким словом я благовісти́в вам, якщо тільки ви ввірували не нао́сліп.
Я бо вам передав найперше те, що й сам прийняв був: що Христос умер за наші гріхи згідно з Писанням;
Бо я передав вам найперш, що й прийняв, — що Христос був умер ради наших гріхів за Писа́нням,
що був похований, що воскрес третього дня за Писанням;
і що Він був похо́ваний, і що третього дня Він воскрес за Писа́нням,
опісля ж з'явився він більш, як п'ятистам братів разом, більшість яких живе й досі, деякі ж померли.
А по́тім з'явився нара́з більше як п'ятистам браттям, що більшість із них живе й досі, а дехто й спочи́ли.
Опісля з'явився Якову, згодом усім апостолам.
Пото́му з'явився Він Якову, опісля — усім апо́столам.
А наостанку всіх, немов якомусь недоносові, з'явивсь і мені;
А по всіх Він з'явився й мені, мов якому недо́родкові.
бо я найменший з апостолів, я недостойний зватись апостолом, бо гонив Церкву Божу.
Я бо найменший з апо́столів, що негі́дний зватись апо́столом, бо я переслідував був Божу Церкву.
Благодаттю Божою я є те, що є, а благодать його в мені не була марна; бож я працював більше всіх їх, та не я, але благодать Божа, що зо мною.
Та благода́ттю Божою я те, що є, і благода́ть Його, що в мені, не даремна була́, але я працював більше всіх їх, правда — не я, але Божа благода́ть, що зо мною вона.
Чи то я, отже, чи то вони, — так ми проповідуємо, і так ви увірували.
Тож чи я, чи вони, — ми так проповідуємо, і так ви ввірували.
Коли ж про Христа проповідується, що він воскрес із мертвих, як же ж деякі між вами кажуть, що нема воскресіння мертвих?
Коли ж про Христа проповідується, що воскрес Він із мертвих, — як же дехто між вами гово́рять, що немає воскресіння мертвих?
Коли ж нема воскресіння мертвих, то і Христос не воскрес.
Як немає ж воскресіння мертвих, то й Христос не воскрес!
А коли Христос не воскрес, то марна проповідь наша, то марна й віра ваша.
Коли ж бо Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, даремна також віра ваша!
І ми являємося неправдивими свідками Бога, бо свідчили проти Бога, що воскресив Христа, якого він не воскресив, якщо не воскреснуть мертві.
Ми знайшлися б тоді неправдивими свідками Божими, бо про Бога ми сві́дчили, що воскреси́в Він Христа, Якого Він не воскресив, якщо не воскресають померлі.
Бо як не воскреснуть мертві, то і Христос не воскрес.
Бо як мертві не воскресають, то й Христос не воскрес!
А як Христос не воскрес, то марна віра ваша, — ви ще у гріхах ваших;
Коли ж бо Христос не воскрес, тоді віра ваша даремна, — ви в своїх ще гріхах,
Коли ми надіємося на Христа лише в цьому житті, то ми — найнещасніші з усіх людей.
Коли ми наді́ємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасні́ші від усіх людей!
Алеж Христос таки справді воскрес із мертвих, первісток померлих.
Та нині Христос воскрес із мертвих, — пе́рвісток серед покі́йних.
Бо тому, що через чоловіка смерть, через чоловіка й воскресіння мертвих.
Смерть бо через люди́ну, і через Люди́ну воскресіння мертвих.
Як бо в Адамі всі вмирають, так у Христі й оживуть усі.
Бо так, як в Ада́мі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть,
І кожний у своїм порядку: первісток — Христос, потім — Христові під час його приходу.
кожен у своєму порядку: пе́рвісток Христос, по́тім ті, що Христові, під час Його при́ходу.
Потім кінець, — коли то він передасть царство Богові й Отцеві, коли знищить усяке начальство й усяку владу й силу.
А пото́му кінець, коли Він передасть царство Богові й Отцеві, коли Він зруйнує всякий уря́д, і вла́ду всяку та силу.
Мусить бо він царювати, поки не покладе всіх ворогів йому під ноги.
Бо належить Йому царювати, аж доки Він не „покладе всіх Своїх ворогів під ногами Своїми!“
бо все підкорив йому під ноги. Коли він каже, що все підкорене, то ясно, що крім того, хто йому підкорив усе.
бо „під ноги Його Він усе впокори́в“. Коли ж каже, що впоко́рено все, то ясно, що все, окрім Того, Хто впокори́в Йому все.
Якже все йому буде підкорене, тоді й сам Син підкориться тому, що йому підкорив усе, щоб Бог був усім в усьому.
А коли Йому все Він упоко́рить, тоді й Сам Син упоко́риться Тому́, Хто все впокори́в Йому, щоб Бог бу́в у всьому все.
Коли ні, — то, що зроблять ті, що христяться за мертвих?
Бо що зроблять ті, хто христяться ради мертвих? Коли мертві не воскресають зовсім, то на́що вони ради мертвих і христяться?
Коли мертві зовсім не воскресають, чого тоді за них христитись? Чого й нам наражатися повсякчасно на небезпеки?
Для чого й ми повсякча́с наражаємось на небезпе́ки?
Щодня я наражаюся на смерть; авжеж, брати — це хвали ради вашої, що її маю в Христі Ісусі, Господі нашім.
Я щодень умираю. Так свідчу, браття, вашою хвалою, що маю її в Христі Ісусі, Господі нашім.
І коли б я боровся з звірями в Ефесі як людина, то що мені з того? Коли ж мертві не воскресають, — їжмо й пиймо, бо взавтра ми помремо.
Коли я зо звіра́ми боровся в Ефе́сі, яка мені по-лю́дському ко́ристь, коли мертві не воскресають? „Будем їсти та пити, бо ми взавтра вмрем!“
Не дайте себе обманути: лихі розмови псують добрі звичаї.
Не дайте себе зве́сти, — товари́ство лихе псує добрі звича́ї!
Протверезіться належно та не грішіть, бо деякі з вас Бога не знають. На сором вам кажу це.
Протверезі́ться правдиво, та й не грішіть, бо деякі Бога не знають, — говорю́ вам на сором!
Але хтось скаже: «Як воскреснуть мертві? І в якім тілі прийдуть?»
Але дехто скаже: „Як мертві воскреснуть? І в якім тілі при́йдуть?“
Безумний! Те, що ти сієш, не оживе, як не умре.
Нерозумний, — що́ ти сієш, те не оживе, як не вмре.
І те, що сієш, не тіло, що має уродитись, а голе зерно, наприклад, пшениці або якесь інше.
І коли сієш, то сієш не тіло майбутнє, але голе зе́рно, яке тра́питься, — пшениці або чого іншого,
Бог же дав йому тіло, по своїй волі, і кожному насінню — власне тіло.
і Бог йому тіло дає, як захоче, і кожному зе́рняті тіло його.
Не кожне тіло таке саме тіло, але інакше тіло в людей, інакше тіло в тварини, інакше тіло у птиць, й інакше у риб.
Не кожне тіло однакове тіло, але ж інше в люде́й, та інше тіло в скотини, та інше тіло в пташо́к, та інше у риб.
Є тіла небесні і тіла земні, й інакший блиск небесних, інакший же блиск земних.
Є небесні тіла й тіла зе́мні, але ж інша слава небесним, а інша зе́мним.
Інакший блиск сонця, інакший блиск місяця, інакший блиск зір, ба навіть зоря від зорі різниться блиском.
Інша слава для сонця, та інша слава для місяця, та інша слава для зір, — бо зоря́ від зорі́ відрізня́ється славою!
Так само й воскресіння мертвих: сіється в тлінні, а встає у нетлінні;
Так само й воскресіння мертвих: сіється в тління, — в нетління встає,
сіється в безчесті, а встає у славі; сіється в безсиллі, а встає у силі;
сіється в неславу, — у славі встає, сіється в немочі, — у силі встає,
сіється тіло тваринне, а постає тіло духовне. Якщо є тіло тваринне, то є й тіло духовне.
сіється тіло звичайне, — встає тіло духовне. Є тіло звичайне, є й тіло духовне.
Так і написано: «Перший чоловік Адам став душею живою, а останній Адам духом животворним.»
Так і написано: „Перша люди́на Ада́м став душею живою“, а останній Ада́м — то дух оживляючий.
Та не духовне перше, а тваринне: потім духовне.
Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне.
Перший чоловік із землі — земний, другий чоловік — з неба.
Перша люди́на — з землі, зе́мна, друга Люди́на — із неба Госпо́дь.
Який земний, такі й земні, і який небесний, такі й небесні.
Який зе́мний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні.
І так само, як ми носили образ земного, так носитимем і образ небесного.
І, як носили ми образ зе́много, так і образ небесного бу́демо носити.
Ось що говорю, брати: Тіло й кров царства небесного успадкувати не можуть, ані тлінні — успадкувати нетління.
І це скажу́, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде.
Ось я кажу вам тайну: Не всі ми помремо, але всі перемінимося,
Ось кажу́ я вам таємни́цю: не всі ми засне́мо, та всі перемінимось, —
раптом, в одну мить, при сурмі останній; засурмить бо, і мертві нетлінними воскреснуть, і ми перемінимося.
раптом, як оком змигну́ти, при останній сурмі́: бо засурми́ть вона — і мертві воскреснуть, а ми перемінимось!
Мусить бо це тлінне одягнутися в нетління, і це смертне одягнутися в безсмертя.
Мусить бо тлінне оце зодягну́тись в нетління, а смертне оце зодягтися в безсмертя.
І коли це тлінне одягнеться в нетління, а це смертне одягнеться в безсмертя, тоді збудеться написане слово: «Смерть поглинута перемогою.
А коли оце тлінне в нетління зодя́гнеться, і оце смертне в безсмертя зодя́гнеться, тоді збудеться слово написане: „Поглинута смерть перемогою“!
Де твоя, смерте, перемога? Де твоє, смерте, жало?»
Де, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало́?
Нехай же буде дяка Богові, який дає нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа.
А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав.