Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Турконяка
Пригадую вам, брати, Євангелію, яку я вам проповідував, яку ви і прийняли, в якій і стоїте.
Звіщаю вам, брати, Євангеліє, яке я вам сповістив, яке ви прийняли, в якому стоїте і
Нею ви також спасаєтеся, коли держите її такою, як я вам проповідував; інакше ви увірували надармо
яким спасаєтеся, коли дотримуєте слово таким, яким я вам його сповістив; якщо ж ні, — ви повірили надаремно.
Я бо вам передав найперше те, що й сам прийняв був: що Христос умер за наші гріхи згідно з Писанням;
Найперше я вам передав те, що й прийняв, що Христос, згідно з Писанням, помер за наші гріхи,
що був похований, що воскрес третього дня за Писанням;
і Він був похований, і третього дня воскрес, згідно з Писанням;
опісля ж з'явився він більш, як п'ятистам братів разом, більшість яких живе й досі, деякі ж померли.
після того Він з’явився одночасно понад п’ятистам братам, з яких багато хто живе ще й донині, а деякі спочили.
А наостанку всіх, немов якомусь недоносові, з'явивсь і мені;
нарешті з’явився і мені, — наче якомусь недоноскові.
бо я найменший з апостолів, я недостойний зватись апостолом, бо гонив Церкву Божу.
Адже я найменший з апостолів, недостойний називатися апостолом, оскільки я переслідував Божу Церкву.
Благодаттю Божою я є те, що є, а благодать його в мені не була марна; бож я працював більше всіх їх, та не я, але благодать Божа, що зо мною.
Та благодаттю Божою я є тим, ким є. Його благодать, що в мені, не була марною, бо я трудився більше за них усіх; втім, не я, а Божа благодать, що була зі мною.
Чи то я, отже, чи то вони, — так ми проповідуємо, і так ви увірували.
Тож чи я, чи вони, але ми так проповідуємо, і так ви повірили.
Коли ж про Христа проповідується, що він воскрес із мертвих, як же ж деякі між вами кажуть, що нема воскресіння мертвих?
Коли ж про Христа проповідується, що Він воскрес із мертвих, то як деякі з вас кажуть, що немає воскресіння мертвих?
Коли ж нема воскресіння мертвих, то і Христос не воскрес.
Якщо немає воскресіння мертвих, то й Христос не воскрес.
А коли Христос не воскрес, то марна проповідь наша, то марна й віра ваша.
А якщо Христос не воскрес, тоді марна й проповідь наша, марна й віра ваша.
І ми являємося неправдивими свідками Бога, бо свідчили проти Бога, що воскресив Христа, якого він не воскресив, якщо не воскреснуть мертві.
Ми ж виявляємося неправдивими Божими свідками, бо засвідчили про Бога, що Він воскресив Христа, Якого не воскресив, якщо насправді мертві не воскресають.
Бо як не воскреснуть мертві, то і Христос не воскрес.
Адже коли мертві не воскресають, то й Христос не воскрес.
А як Христос не воскрес, то марна віра ваша, — ви ще у гріхах ваших;
Якщо ж Христос не воскрес, тоді віра ваша марна: ви все ще в гріхах ваших.
Коли ми надіємося на Христа лише в цьому житті, то ми — найнещасніші з усіх людей.
Коли ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасніші з усіх людей!
Алеж Христос таки справді воскрес із мертвих, первісток померлих.
Та тепер Христос устав з мертвих, — первісток з покійних.
Бо тому, що через чоловіка смерть, через чоловіка й воскресіння мертвих.
Оскільки смерть через людину, — то через людину й воскресіння мертвих.
Як бо в Адамі всі вмирають, так у Христі й оживуть усі.
Як в Адамі всі помирають, так у Христі всі оживуть.
І кожний у своїм порядку: первісток — Христос, потім — Христові під час його приходу.
Кожний у своєму порядку: первісток Христос, потім ті, які Христові, — під час Його приходу,
Потім кінець, — коли то він передасть царство Богові й Отцеві, коли знищить усяке начальство й усяку владу й силу.
а потім — кінець, коли Він передасть царство Богові й Отцеві, коли знищить усяку владу, усяке панування та силу.
Мусить бо він царювати, поки не покладе всіх ворогів йому під ноги.
Бо Йому належить царювати, доки не покладе всіх Своїх ворогів Собі під ноги.
бо все підкорив йому під ноги. Коли він каже, що все підкорене, то ясно, що крім того, хто йому підкорив усе.
бо все підкорив Йому під ноги. Коли ж каже, що все вже підкорене, то ясно, що це за винятком Того, Хто підкорив Йому все.
Якже все йому буде підкорене, тоді й сам Син підкориться тому, що йому підкорив усе, щоб Бог був усім в усьому.
Коли ж підкорить Йому все, тоді й Сам Син підкориться Тому, Хто підкорив Йому все, щоб Він був Богом усім і в усьому.
Коли ні, — то, що зроблять ті, що христяться за мертвих?
Бо що роблять ті, які хрестяться заради мертвих? Якщо мертві взагалі не встають, то навіщо хреститися задля мертвих?
Коли мертві зовсім не воскресають, чого тоді за них христитись? Чого й нам наражатися повсякчасно на небезпеки?
Для чого ми постійно наражаємося на небезпеки?
Щодня я наражаюся на смерть; авжеж, брати — це хвали ради вашої, що її маю в Христі Ісусі, Господі нашім.
Я щодня помираю; така ваша похвала, брати, яку маю в Христі Ісусі, нашому Господі.
І коли б я боровся з звірями в Ефесі як людина, то що мені з того? Коли ж мертві не воскресають, — їжмо й пиймо, бо взавтра ми помремо.
Коли я боровся зі звірами в Ефесі як людина, то яка мені від того користь? Якщо мертві не встають, то «будемо їсти і пити, бо завтра помремо».
Не дайте себе обманути: лихі розмови псують добрі звичаї.
Не давайте себе обманути: погане товариство псує добрі звичаї.
Протверезіться належно та не грішіть, бо деякі з вас Бога не знають. На сором вам кажу це.
Станьте насправді тверезими й не грішіть, бо деякі, кажу вам на сором, Бога не знають.
Але хтось скаже: «Як воскреснуть мертві? І в якім тілі прийдуть?»
Але дехто скаже: Як же мертві встануть? В якому тілі прийдуть?
Безумний! Те, що ти сієш, не оживе, як не умре.
Нерозумний! Те, що ти сієш, не оживе, якщо не помре.
І те, що сієш, не тіло, що має уродитись, а голе зерно, наприклад, пшениці або якесь інше.
І те, що ти сієш, то не майбутнє тіло сієш, а тільки зерно, яке прийдеться, — пшениці чи чогось іншого.
Бог же дав йому тіло, по своїй волі, і кожному насінню — власне тіло.
А Бог дає йому тіло, яке забажає: кожному насінню — власне тіло.
Не кожне тіло таке саме тіло, але інакше тіло в людей, інакше тіло в тварини, інакше тіло у птиць, й інакше у риб.
Не кожне тіло є таким самим тілом; інше тіло в людей, інше — у тварин, інше — в риб, інше — у птахів.
Є тіла небесні і тіла земні, й інакший блиск небесних, інакший же блиск земних.
Є тіла небесні й тіла земні. Але одна слава в небесних, а інша — у земних.
Інакший блиск сонця, інакший блиск місяця, інакший блиск зір, ба навіть зоря від зорі різниться блиском.
Інша слава в сонця, інша слава в місяця, інша слава в зірок, бо зірка від зірки відрізняється славою.
Так само й воскресіння мертвих: сіється в тлінні, а встає у нетлінні;
Так само й воскресіння мертвих: сіється в тлінні, встає в нетлінні;
сіється в безчесті, а встає у славі; сіється в безсиллі, а встає у силі;
сіється в неславі, встає в славі; сіється в немочі, встає в силі;
сіється тіло тваринне, а постає тіло духовне. Якщо є тіло тваринне, то є й тіло духовне.
сіється тіло душевне, встає тіло духовне. Якщо є тіло душевне, то є й духовне.
Так і написано: «Перший чоловік Адам став душею живою, а останній Адам духом животворним.»
Так і написано: Перша людина — Адам — став живою душею, а останній Адам — Дух, Який оживляє.
Та не духовне перше, а тваринне: потім духовне.
Але не духовний спочатку, а душевний; потім — духовний.
Перший чоловік із землі — земний, другий чоловік — з неба.
Перша людина — із землі, земна. Друга Людина, [Господь], — з неба.
Який земний, такі й земні, і який небесний, такі й небесні.
Який земний — такі й земні, і Який небесний — такі й небесні.
І так само, як ми носили образ земного, так носитимем і образ небесного.
І як ми носили образ земного, так носитимемо образ небесного.
Ось що говорю, брати: Тіло й кров царства небесного успадкувати не можуть, ані тлінні — успадкувати нетління.
Ось що кажу, брати: тіло й кров Божого Царства успадкувати не можуть, і тління нетлінного не успадковує.
Ось я кажу вам тайну: Не всі ми помремо, але всі перемінимося,
Ось кажу вам таємницю: не всі ми впокоїмося, але всі перемінимося, —
раптом, в одну мить, при сурмі останній; засурмить бо, і мертві нетлінними воскреснуть, і ми перемінимося.
раптово, миттєво, при останній сурмі; вона засурмить — і мертві воскреснуть нетлінними, а ми перемінимося.
Мусить бо це тлінне одягнутися в нетління, і це смертне одягнутися в безсмертя.
Адже це тлінне має зодягнутися в нетління, і це смертне має зодягнутися в безсмертя.
І коли це тлінне одягнеться в нетління, а це смертне одягнеться в безсмертя, тоді збудеться написане слово: «Смерть поглинута перемогою.
Коли ж це тлінне зодягнеться в нетління, а смертне зодягнеться в безсмертя, тоді збудуться написані слова: Смерть поглинута перемогою!
Де твоя, смерте, перемога? Де твоє, смерте, жало?»
Смерте, де твоя перемога? Де твоє, смерте, жало?
Нехай же буде дяка Богові, який дає нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа.
Та подяка Богові, що Він дає нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа.