Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання  
Переклад Хоменка
Переклад Турконяка
Нехай, отже, кожний уважає нас як слуг Христових і завідувачів тайн Божих.
            Нехай кожний вважає нас слугами Христовими та управителями Божих таємниць.
            Тим то вимагається від завідувачів, щоб кожний з них був вірний.
            А від управителів вимагається, щоб кожний був вірний.
            Для мене то найменша річ, щоб ви мене судили чи якийсь суд людський; ба й сам себе я не суджу.
            Тож Мені найменше залежить, як про мене судите ви або який взагалі людський суд, бо я і сам себе не суджу.
            Бо я не почуваю себе винним ні в чому, але я тим не виправданий. Хто мене судить — це Господь.
            І хоч я ні в чому не відчуваю себе винним, але цим я не є виправданий. Адже Той, Хто мене судить, то Господь.
            Тож не судіть нічого перед часом, поки Господь не прийде й не освітить те, що скрите в темряві, та виявить задуми сердець, і тоді кожному хвала буде від Бога.
            Тому передчасно нічого не судіть, доки не прийде Господь, Який і освітить таємниці пітьми, і виявить задуми сердець, — тоді кожному буде похвала від Бога.
            А те, брати, що я ото пристосував до себе й до Аполлоса — заради вас, щоб ви на нас навчилися, як сказано: «Нічого понад те, що написано»; щоб ви не неслись гордо один над одного проти іншого.
            Це, брати, відніс я до себе й до Аполлоса задля вас, щоб ви навчилися від нас [думати] не більше від того, що написано, аби ви один перед одним не ставили себе вище за інших.
            Хто бо тебе вирізняє? Що маєш, чого б ти не одержав? Коли ж одержав, то чому вихваляєшся, неначе б не одержав?
            Бо хто тебе виділяє? Що ти маєш, чого б ти не отримав? А якщо отримав, то чому хвалишся, неначе той, хто не одержав?
            Ви вже наситилися! Вже збагатилися! Без нас зацарювали! Коли б то вже зацарювали, щоб і ми разом з вами царювали!
            Ось ви наситилися, ось ви збагатилися і без нас стали панувати. О, якби ви насправді запанували, щоб і нам з вами панувати!
            Мені бо так здається, що Бог поставив нас, апостолів, останніми, немов призначених на страту; ми бо стали видовищем і світові, й ангелам, і людям.
            Але я вважаю, що Бог поставив нас, апостолів, останніми, наче приречених на смерть, адже ми стали видовищем для світу, для ангелів і для людей.
            Ми нерозумні Христа ради, ви ж у Христі розумні; ми немічні, ви ж — міцні; ви славні, ми ж без чести.
            Ми нерозумні заради Христа, ви ж мудрі в Христі; ми немічні, ви сильні; ви в пошані, ми в безчесті.
            До сього часу ми голодуємо і спраглі і нагі; нас б'ють, і ми скитаємось.
            Навіть тепер ми голодні та спраглі, голі й биті; ми тиняємося,
            Ми трудимося, працюючи власними руками; нас ображають, а ми благословляємо; нас гонять, а ми терпимо;
            трудимося, працюючи власними руками. Коли нас ображають, ми благословляємо, коли переслідують — терпимо,
            нас ганьблять, а ми з любов'ю відзиваємося; ми мов те сміття світу стали, покидьки всіх аж досі.
            коли лають — молимося; ми стали, наче сміття для світу, як покидьки для всіх аж досі.
            Не щоб осоромити вас я це пишу, але щоб як дітей моїх улюблених навести на розум.
            Не соромлячи вас, це пишу, але повчаю, як своїх любих дітей.
            Бо хоч би ви мали тисячі учителів у Христі, та батьків не багато; бо я вас породив через Євангелію в Христі Ісусі.
            Бо хоч і маєте безліч учителів у Христі, але батьків небагато; я ж через Євангеліє породив вас у Христі Ісусі.
            Отож благаю вас: Будьте моїми послідовниками.
            Тож благаю я вас: наслідуйте мене, [як і я — Христа].
            Власне, тому я і послав вам Тимотея, мою улюблену і вірну в Господі дитину; він нагадає вам мої в Христі дороги, як я навчаю скрізь у кожній Церкві.
            Задля цього послав я до вас Тимофія, який є моїм улюбленим і вірним сином у Господі; він вам пригадає мої дороги в Христі Ісусі, як я всюди, у кожній Церкві навчаю.
            Деякі загорділи, наче б я не мав прийти до вас уже більше.
            Бо деякі загорділи, наче б я не мав прийти до вас.
            Але я незабаром до вас прийду, коли Господня на те воля, і спізнаю не слова загорділих, а й силу.
            Якщо Господь забажає, я прийду незабаром до вас і пізнаю не слово гордіїв, а силу.