Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (2 Коринтян 9) | (2 Коринтян 11) →

Переклад Хоменка

Переклад Куліша та Пулюя

  • Я ж сам, Павло, особисто благаю вас лагідністю і ласкавістю Христа, — я, коли присутній між вами, — покірний, а коли від вас далеко, сміливий супроти вас.
  • Сам же я Павел благаю вас лагідностю і тихостю Христовою, а що в вічі смиренний між вами, а, не будучи між вами, сьміливий проти вас;
  • Прошу ж вас, щоб коли до вас прийду, не довелося мені сміливо вживати тієї певности, яку думаю відважно показати супроти деяких, що собі уявляють, начебто ми руководилися чисто тілесними спонуками.
  • благаю ж, щоб, бувши між вами, не бути сьміливим з тією певнотою, якою думаю осьмілитись проти деяких, що думають про нас, нїби ми ходимо по тїлу.
  • Ми живемо як люди, але не воюємо із спонук тілесних,
  • Бо ходячи в тїлї, не по тїлу воюємо:
  • бо зброя нашої боротьби не тілесна, а сильна в Бозі на зруйнування твердинь; ми руйнуємо задуми
  • (бо зброя воювання нашого не тїлесна, а сильна Богом на зруйнованнє твердинь,)
  • і всяку гордість, що повстає проти спізнання Бога, і беремо в полон усякий розум на послух Христові;
  • руйнуючи видумки і всяку висоту, що встає проти знання Божого, і займаючи в полонь усякий розум на послух Христу,
  • ми також готові покарати всякий непослух, як тільки ваш послух буде звершений.
  • і будучи на поготові помститись над усяким непослухом, як сповнить ся ваш послух.
  • Ви дивитеся на зовнішній вигляд. Коли хтось певний, що він Христовий, нехай розміркує ще раз у самім собі, що так, як він Христовий, так само й ми.
  • Хиба ви на лице дивитесь? Коли хто певен у собі, що він Христів, нехай знов по собі думає так, що, як він Христів, так і ми Христові.
  • Бо якби я хвалився занадто нашою владою, що її нам Господь дав на збудування, а не на руїну вашу, я б не соромився,
  • Бо коли б я ще більш хвалив ся властю нашою, що дав нам Господь на збудуваннє, а не на зруйнуваннє ваше, то не осоромив ся б.
  • — щоб не здавалося, що намагаюся листами вас налякати.
  • (Та) щоб не здаватись, наче б лякав вас посланнями, —
  • Листи його, мовляв, важкі та повні сили, але виглядом тіла він недолугий, і мова його — жалюгідна.
  • бо послання (його) скажуть, важкі і кріпкі, а присутність тїла немочна і слово мизерне, —
  • Такий нехай знає: які ми словом у листах неприсутніми, такі й будемо ділом присутніми.
  • такий нехай се знає, що які ми словом у посланнях, не бувши (між вами), такі ми й дїлом, бувши (між вами).
  • Ми не відважуємося рівняти себе чи прирівнювати до деяких із тих, які самі себе поручають; та їм, які міряють самих себе на собі самих та прирівнюють самих себе до себе самих, бракує глузду.
  • Бо не сьміємо прилїчувати або рівняти себе до деяких, що самі себе хвалять; ті, що самі в собі себе міряють і порівнюють самих себе, не розуміють.
  • Ми ж не будемо хвалитися надмірно, але за мірою правила, що його Бог призначив як мірку, щоб аж до вас прибути.
  • Ми ж не без міри хвалити мемось, а по мірі мірила, що відмірив нам Бог, (яко) міру, щоб досягти і до вас.
  • Ми бо не розтягаємося над міру, а воно було б так, якби ми до вас не прибули; ми ж таки й справді до вас прибули з Євангелією Христовою.
  • Ми бо не так, як би не досягнувши вас, над міру простираємось; бо аж і до вас досягли благовістєм Христовим.
  • Не хвалимося також і чужими трудами над міру, але маємо надію, що й ми, коли ростиме ваша віра, звеличимося між вами за нашим правилом над міру;
  • Не без міри хвалимось чужою працею, маючи надїю, що, як виросте віра ваша, то звеличимось і ми по мірилу нашому надто,
  • і звіщатимемо Євангелію ген поза вами, не хвалившися готовим на чужому полі.
  • щоб і дальше вас благовіствувати, і не хвалитись над тим, що чужим мірилом приготовлене.
  • А хто хвалиться, нехай у Господі хвалиться.
  • Хто ж хвалить ся, нехай у Господї хвалить ся.
  • Бо не той випробуваний, хто себе самого поручає, а той кого Бог поручає.
  • Бо не той певний, хто сам себе хвалить, а кого Господь похваляє.

  • ← (2 Коринтян 9) | (2 Коринтян 11) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025