Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (2 Коринтян 9) | (2 Коринтян 11) →

Переклад Хоменка

Переклад Турконяка

  • Я ж сам, Павло, особисто благаю вас лагідністю і ласкавістю Христа, — я, коли присутній між вами, — покірний, а коли від вас далеко, сміливий супроти вас.
  • Тож я, Павло, сам закликаю вас лагідністю і покірністю Христа, — я, який «покірний, коли присутній» між вами, «а коли відсутній — відважний» стосовно вас.
  • Прошу ж вас, щоб коли до вас прийду, не довелося мені сміливо вживати тієї певности, яку думаю відважно показати супроти деяких, що собі уявляють, начебто ми руководилися чисто тілесними спонуками.
  • Тож прошу: коли я прийду, то щоб мені не довелося вдатися до сміливості, яку розраховую рішуче виявити щодо деяких, котрі вважають, що ми чинимо по-тілесному.
  • Ми живемо як люди, але не воюємо із спонук тілесних,
  • Але, перебуваючи в тілі, ми не по-тілесному воюємо!
  • бо зброя нашої боротьби не тілесна, а сильна в Бозі на зруйнування твердинь; ми руйнуємо задуми
  • Бо зброя нашої боротьби не тілесна, а сильна завдяки Богові, щоби знищити твердині; ми руйнуємо задуми
  • і всяку гордість, що повстає проти спізнання Бога, і беремо в полон усякий розум на послух Христові;
  • та всяку гордість, що повстає проти Божого пізнання; ми підпорядковуємо кожний задум на послух Христові;
  • ми також готові покарати всякий непослух, як тільки ваш послух буде звершений.
  • ми готові відплатити за будь-який непослух, коли сповниться ваш послух.
  • Ви дивитеся на зовнішній вигляд. Коли хтось певний, що він Христовий, нехай розміркує ще раз у самім собі, що так, як він Христовий, так само й ми.
  • Ви дивитеся на обличчя. Коли хто переконаний, що він належить Христові, тоді нехай сам врахує ось що: як він, так і ми — Христові.
  • Бо якби я хвалився занадто нашою владою, що її нам Господь дав на збудування, а не на руїну вашу, я б не соромився,
  • Якби ж я значно більше хвалився нашою владою, яку дав [нам] Господь для вашого збудування, а не для руйнування, то не був би засоромлений.
  • — щоб не здавалося, що намагаюся листами вас налякати.
  • Втім, хай вам не здається, ніби я хочу залякати вас посланнями.
  • Листи його, мовляв, важкі та повні сили, але виглядом тіла він недолугий, і мова його — жалюгідна.
  • Адже мої послання, кажуть, «вагомі та сильні», а коли я «особисто присутній, — то немічний», і мова моя жалюгідна.
  • Такий нехай знає: які ми словом у листах неприсутніми, такі й будемо ділом присутніми.
  • Та нехай знає такий, що які ми на словах у посланнях, коли відсутні, такі ми й на ділі, коли присутні.
  • Ми не відважуємося рівняти себе чи прирівнювати до деяких із тих, які самі себе поручають; та їм, які міряють самих себе на собі самих та прирівнюють самих себе до себе самих, бракує глузду.
  • Не сміємо судити чи рівняти себе до інших, які вихваляють самі себе; але ті, котрі самі себе міряють по собі та порівнюють себе із собою, не є розумними.
  • Ми ж не будемо хвалитися надмірно, але за мірою правила, що його Бог призначив як мірку, щоб аж до вас прибути.
  • Ми ж не будемо безмірно хвалитися, але згідно з мірою еталона, що його дав нам Бог як міру, яку застосовуємо і до вас.
  • Ми бо не розтягаємося над міру, а воно було б так, якби ми до вас не прибули; ми ж таки й справді до вас прибули з Євангелією Христовою.
  • Тож не сягаємо занадто, наче ми не досягли вас: адже ми досягли вас Євангелієм Христа!
  • Не хвалимося також і чужими трудами над міру, але маємо надію, що й ми, коли ростиме ваша віра, звеличимося між вами за нашим правилом над міру;
  • Надмірно не хвалимося чужою працею, а маємо надію, що коли у вас зросте ваша віра, ми надміру звеличимося, згідно з нашим взірцем,
  • і звіщатимемо Євангелію ген поза вами, не хвалившися готовим на чужому полі.
  • щоби звіщати Євангеліє далеко за вашими околицями, а не хвалитися готовим на чужому полі.
  • А хто хвалиться, нехай у Господі хвалиться.
  • Хто ж хвалиться, нехай хвалиться в Господі.
  • Бо не той випробуваний, хто себе самого поручає, а той кого Бог поручає.
  • Бо досвідчений не той, хто сам себе ставить, а той, кого ставить Господь.

  • ← (2 Коринтян 9) | (2 Коринтян 11) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025