Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Огієнка
О, коли б ви могли потерпіти трохи мого безумства! Ба ви мене й терпите.
О, коли б потерпі́ли ви трохи безу́мство моє! Але й те́рпите ви мене.
Я за вас ревную Божими ревнощами, бо я вас заручив одному лиш чоловікові, появив вас чистою дівою Христові.
Бо пильную про вас пильністю Божою, заручив бо я вас одно́му чоловікові, щоб Христові приве́сти вас чистою дівою.
Але боюся, щоб, як змій був обманув Еву своїм підступом, так не попсувалися думки ваші, й ви не відхилилися від простоти й чистоти щодо Христа.
Та боюсь я, — як змій звів був Єву лука́вством своїм, щоб так не попсувалися ваші думки́, і ви не вхилилися від простоти́ й чи́стости, що в Христі.
Бо коли б хтось прийшов і проповідував іншого Ісуса, не того, що його ми вам проповідували, або якби ви прийняли іншого Духа, якого ви не прийняли, або іншу Євангелію, якої ви не одержали, — ви б радо терпіли.
Коли бо хто при́йде й зачне пропові́дувати про Ісуса іншого, про якого ми не проповідували, або при́ймете іншого Духа, якого ви не прийняли, або іншу Єва́нгелію, якої ви не прийняли́, — то радо терпіли б ви те!
Однак, гадаю, що я нічим не нижчий від тих «архиапостолів»!
Та ду́маю я, що нічим не лишаюсь позад передні́ших апо́столів.
Хоч я і неук словом, але не знанням, як ми вам перед усіма та в усьому показали.
Хоч і неук я словом, але не знання́м, та всюди в усьому ми ви́явлені поміж вами.
Невже я допустився гріха, смиряючи себе самого, щоб вас піднести вгору, — вам бо проповідував даром Євангелію Божу?
Чи я гріх учинив, себе впокоря́ючи, щоб підвищити вас, бо я Божу Єва́нгелію благовістив для вас дармо?
Інші Церкви я оббирав, беручи від них плату, щоб вам служити.
Оббирав я інші Церкви́, приймаючи плату для служіння вам. А коли я прийшов до вас і терпів недостачу, то ніко́го я не обтя́жив.
І коли був у вас і терпів нестачу, я не був тягарем нікому, бо мені у моїй нестачі допомогли брати, що прийшли з Македонії. У всьому я вважав на себе, щоб вам не бути тягарем, і вважатиму й далі.
Бо мій нестаток попо́внили бра́ти, що прийшли з Македонії; і в усьому беріг я себе, щоб не бути для вас тягаре́м, і збережу́.
Як істина Христова, що в мені, — цієї похвали ніхто в мене не відніме у сторонах ахайських!
Як правда Христова в мені, так оця похвала́ не замо́вчана буде про мене в країнах Ахаї.
Чому? Хіба я не люблю вас? Бог те знає.
Для чо́го? Тому́, що я вас не люблю́? Відо́мо те Богові!
А що роблю, те робитиму й далі, щоб узяти всякий привід у тих, які приводу шукають, щоб вони були схожими на нас у тому, чим хваляться.
А що я роблю́, те й робитиму, щоб відтя́ти причину для тих, хто шукає причини, щоб у то́му, чим хва́ляться, показались такі, як і ми.
Оті бо — то апостоли неправдиві, робітники лукаві, що вдають апостолів Христових.
Такі бо фальшиві апо́столи, лукаві робітники́, що підро́блюються на Христових апо́столів.
Воно й не диво: сам бо сатана вдає з себе ангела світла.
І не дивно, бо сам сатана́ прикидається а́нголом світла!
Нічого, отже, надзвичайного в тому, коли і його слуги вдають із себе слуг праведности. Кінець їхній буде за ділами їхніми.
Отож, не велика це річ, якщо й слуги його прикидаються слу́гами праведности. Буде їхній кінець згідно з учинками їхніми!
Знову кажу: Нехай ніхто мене не вважає за безумного! А як ні, то прийміть мене за безумного, щоб і я міг трохи похвалитися.
Зно́ву кажу́: хай ніхто не вважає мене за безумного! А як ні, то прийміть мене бодай як безумного, щоб хоч трохи й я похвалився!
Що я кажу, кажу те не в Господі, але немов у безумстві, що дає мені відваги хвалитися.
А що я кажу́, не кажу́ того в Господі, але ніби в безу́мстві — у цій частині хвали́.
Тому що багато інших хваляться з тілесних спонук, то і я буду хвалитися,
Через те ж, що тілом багато-хто хваляться, то й я похвалюся.
бо ви радо терпите безумних, самі такі розумні!
Бо ви те́рпите радо безумних, самі мудрими бувши.
Ви терпите, коли вас хтось неволить, коли хтось об'їдає, коли хтось обдирає, коли хтось ставиться до вас ізгорда, коли хтось б'є вас в обличчя!
Бо ви терпите, коли вас хто нево́лить, коли хто об'їдає, коли хто обдирає, коли хто підвищується, коли хто по що́ках вас б'є.
На сором кажу це, які то слабкі ми виявилися. Та в чому б там хто не виявляв сміливости, — говорю мов безумний! — я також можу її виявити.
На безчестя кажу́, що ми ніби стратили сили. Коли хто відва́житься чим, то — скажу́ нерозумно — відважуюся й я.
Вони євреї? Я теж! Вони ізраїльтяни? Я теж! Потомки Авраама? Я теж!
Євреї вони? — То й я. Ізра́їльтяни вони? — То й я. Насіння вони Авраамове? — То й я!
Слуги Христові? Говорю неначе нерозумний: Я більш від них. Куди більше в працях, куди більше в тюрмах, під ударами надмірно, у смертельних небезпеках часто.
Слу́ги Христові вони? — Говорю́ нерозумне: більш я! Я був більш у пра́цях, у ранах над міру, частіш у в'язницях, часто при смерті.
Від юдеїв я прийняв п'ять раз по сорок (ударів) без одного;
Від юдеїв п'ять раз я прийняв був по сорок уда́рів без о́дного,
тричі киями мене бито, раз каменовано, тричі корабель зо мною розбивався; день і ніч перебув я у безодні.
тричі ки́ями бито мене, один раз мене каменува́ли, тричі розбивсь корабель, ніч і день я пробу́в у глибині́ морській;
У подорожах часто, у річкових небезпеках, у небезпеках від розбійників, у небезпеках від земляків, у небезпеках від поган, у небезпеках у місті, у небезпеках у пустині, у небезпеках на морі, у небезпеках від братів неправдивих;
у мандрі́вках я часто бува́в, бував у небезпеках на річках, у небезпеках розбійничих, у небезпеках свого наро́ду, у небезпеках поган, у небезпеках по міста́х, у небезпеках на пустині, у небезпеках на морі, у небезпеках між братами фальшивими,
у праці та втомі, в недосипаннях часто, у голоді та спразі, часто в постах, у холоді й наготі!
у висна́жуванні та в праці, часто в недосипа́нні, у голоді й спразі, часто в по́сті, у холоді та в наготі́.
Крім інших випадків, моя щоденна настирлива думка — журба про всі Церкви!
Окрім зо́внішнього, налягають на мене денні повинності й журба про всі Церкви́.
Хтось слабкий, а я не слабкий? Хтось спокушається, а я не розпалююся?
Хто слабує, а я не слабую? Хто споку́шується, а я не палю́ся?
Коли ж треба хвалитися, то я моєю неміччю буду хвалитись.
Коли треба хвалитись, то неміччю я похвалюся.
Бог і Отець Господа Ісуса, — благословен вовіки! — знає, що я не говорю неправди.
Знає Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, — а Він благослове́нний навіки, — що я не говорю́ неправди.
В Дамаску правитель царя Арети стеріг місто дамащан, щоб мене схопити;
У Дама́ску намі́сник царя Аре́ти стеріг місто Дама́ск, щоб схопи́ти мене.