Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Огієнка
Я постановив собі не приходити до вас знов у смутку;
А я постановив у собі те, щоб до вас не прийти знов у смутку.
бо коли я вам завдаю смутку, то хто мене розвеселить, як не той, що зазнає від мене смутку?
Бо коли я засму́чую вас, то хто той, хто потішить мене, як не той, кого я засмути́в?
Тож, написав я те, щоб, прийшовши, не мати смутку від тих, від яких мені належалася б радість; бо я відносно вас певний, що моя радість — радість усіх вас.
І це саме писав я до вас, щоб, прийшовши, я смутку не мав би від тих, що від них мені тішитися нале́жало, про всіх вас бувши певний, що радість моя — то радість усіх вас!
З великого бо горя та туги серця написав я вам і крізь ревні сльози — не щоб ви сумували, а щоб знали мою до вас любов надмірну.
Бо з великого горя та з ту́ги сердечної я написав вам з рясни́ми слізьми́ не на те, щоб були ви засму́чені, але щоб пізнали любов, що в мене її пребагато до вас!
Коли ж хтось і засмутив, не мене засмутив, але — щоб не перебільшувати — почасти вас усіх.
А як хто засмутив, не мене засмутив, а поча́сти — щоб не пригніти́ти — і всіх вас.
так що, навпаки, краще вам простити та втішити, щоб надто великий смуток не зламав такого.
через те навпаки́, — краще простити й поті́шити, щоб смуток великий його не поже́р.
На те бо я і написав вам, щоб випробувати вас, чи ви слухняні в усьому.
Бо на це я й писав, щоб пізнати ваш до́свід, чи в усім ви слухня́ні.
Кому, отже, прощаєте, то і я прощаю; бо коли я простив, — оскільки мав я щось прощати, — то ради вас зробив те перед обличчям Христовим,
А кому ви прощаєте що, тому й я; бо й я, як простив що кому, то кому я простив, зробив те через вас від Особи Христа,
щоб нам не впасти жертвою сатани, бо задуми його нам добре відомі.
щоб нас сатана не перехитрував, — відо́мі бо нам його задуми!
Прибув ото я в Троаду, щоб проповідувати Євангелію Христову; та хоч двері були мені відчинені в Господі,
А коли я прийшов до Троа́ди звіщати Христову Єва́нгелію, і були двері для мене відчинені в Господі,
я не мав спокою для свого духа, бо не знайшов там Тита, брата мого, і, попрощавшися з ними, пішов у Македонію.
не мав я споко́ю для духа свого, бо я не знайшов був свого брата Тита; але, попрощавшися з ними, я пішов в Македонію.
А Богові подяка, який у Христі завжди веде нас у своїм переможнім почеті й через нас на кожному місці виливає запахущість свого знання.
А Богові подяка, що Він постійно чинить нас переможцями в Христі, і запа́шність знання́ про Себе через нас виявляє на всякому місці!
Бо ми для Бога — пахощі Христові серед тих, що спасаються, і серед тих, що гинуть.
Ми бо для Бога Христова запа́шність серед тих, хто спасається, і тих, які гинуть,
Для одних запах, що від смерти веде до смерти, а для інших — запах, що від життя веде до життя. Хто, отже, здатний до цього?
для одних бо смертельна запа́шність на смерть, а для других запа́шність життє́ва в життя. І хто здатен на це?