Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
King James Bible
Чи починаємо знову самих себе поручати? Чи, може, потребуємо, як дехто, поручальних до вас, чи від вас листів?
Ministers of a New Covenant
Do we begin again to commend ourselves? or need we, as some others, epistles of commendation to you, or letters of commendation from you?
Do we begin again to commend ourselves? or need we, as some others, epistles of commendation to you, or letters of commendation from you?
Наш лист — це ви; лист, написаний у серцях наших, який усі люди знають і читають.
Ye are our epistle written in our hearts, known and read of all men:
Відомо ж, що ви — лист Христа, виготуваний нами; написаний не чорнилом, але Духом Бога живого, не на камінних таблицях, а на тілесних таблицях серця.
Forasmuch as ye are manifestly declared to be the epistle of Christ ministered by us, written not with ink, but with the Spirit of the living God; not in tables of stone, but in fleshy tables of the heart.
А таке довір'я до Бога ми маємо через Христа,
And such trust have we through Christ to God-ward:
— не щоб ми були самі здібні помислити щось із самих себе, здібність бо наша від Бога.
Not that we are sufficient of ourselves to think any thing as of ourselves; but our sufficiency is of God;
Він нас зробив здібними слугами Нового Завіту, не з букви, але з духу, бо буква убиває, дух же оживлює.
Who also hath made us able ministers of the new testament; not of the letter, but of the spirit: for the letter killeth, but the spirit giveth life.
Коли ж служіння смерті, вирізане буквами на каміннях, було в (такій) славі, що сини Ізраїля не могли дивитися на обличчя Мойсея з-за блиску слави його обличчя, що мала зникнути,
The Glory of the New Covenant
But if the ministration of death, written and engraven in stones, was glorious, so that the children of Israel could not stedfastly behold the face of Moses for the glory of his countenance; which glory was to be done away:
But if the ministration of death, written and engraven in stones, was glorious, so that the children of Israel could not stedfastly behold the face of Moses for the glory of his countenance; which glory was to be done away:
то скільки більше служіння духа буде в славі?
How shall not the ministration of the spirit be rather glorious?
Бо коли служіння осуду — славне, то служіння виправдання багато більш перевищує у славі.
For if the ministration of condemnation be glory, much more doth the ministration of righteousness exceed in glory.
І таким чином, те, що частинне було славне, не має більше слави ради переважаючої слави.
For even that which was made glorious had no glory in this respect, by reason of the glory that excelleth.
Бо коли те, що минуло, славне, то багато більше те, що перебуває, славне.
For if that which is done away was glorious, much more that which remaineth is glorious.
Тож маючи таку надію, ми повні сміливости,
Seeing then that we have such hope, we use great plainness of speech:
а не як Мойсей, що на обличчя клав собі покрівець, щоб сини Ізраїля не дивилися на зникнення того блиску, що щезав;
And not as Moses, which put a vail over his face, that the children of Israel could not stedfastly look to the end of that which is abolished:
але їхній розум притупився, бо аж по цей день, коли читається Старий Завіт, той сам покрівець зостається невідкритий, Христос бо його усуває.
But their minds were blinded: for until this day remaineth the same vail untaken away in the reading of the old testament; which vail is done away in Christ.
І аж по сьогодні при читанні Мойсея лежить покрівець на серці їхнім.
But even unto this day, when Moses is read, the vail is upon their heart.
«Та коли звертається до Господа, спадає покрівець.»
Nevertheless when it shall turn to the Lord, the vail shall be taken away.
Господь же — дух, а де Господній дух, там воля.
Now the Lord is that Spirit: and where the Spirit of the Lord is, there is liberty.
Ми ж усі, мов дзеркало, відкритим обличчям віддзеркалюємо Господню славу й переображуємось у його образ, від слави у славу, згідно з діянням Господнього Духа.
But we all, with open face beholding as in a glass the glory of the Lord, are changed into the same image from glory to glory, even as by the Spirit of the Lord.