Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Куліша та Пулюя
Чи починаємо знову самих себе поручати? Чи, може, потребуємо, як дехто, поручальних до вас, чи від вас листів?
Чи нам же починати знов самих себе поручати? або треба нам, як иншим, поручальних листів до вас, чи од вас поручальних (листів?).
Наш лист — це ви; лист, написаний у серцях наших, який усі люди знають і читають.
Ви наше посланнє, написане в серцях наших, котре знають і читають усї люде.
Відомо ж, що ви — лист Христа, виготуваний нами; написаний не чорнилом, але Духом Бога живого, не на камінних таблицях, а на тілесних таблицях серця.
(А й надто) ви явлені, що ви посланнє Христове через служеннє наше, написане не чернилом, а Духом Бога живого, не на камяних скрижалях, а на тїлесних скрижалях серця.
— не щоб ми були самі здібні помислити щось із самих себе, здібність бо наша від Бога.
бо ми не в силї самі від себе що думати, яко із себе; а сила наша від Бога,
Він нас зробив здібними слугами Нового Завіту, не з букви, але з духу, бо буква убиває, дух же оживлює.
котрий і дав нам силу бути слугами нового завіту, не букви, а духа; буква бо вбиває, а дух животворить.
Коли ж служіння смерті, вирізане буквами на каміннях, було в (такій) славі, що сини Ізраїля не могли дивитися на обличчя Мойсея з-за блиску слави його обличчя, що мала зникнути,
Коли ж служеннє смерти, письмом вирізане на каміннях, було в славі, так що сини Ізраїлеві не могли дивитись на лице Мойсейове задля слави лиця його минущої,
Бо коли служіння осуду — славне, то служіння виправдання багато більш перевищує у славі.
Бо коли служеннє осуду — слава, то геть більше служеннє правдї багатше славою.
І таким чином, те, що частинне було славне, не має більше слави ради переважаючої слави.
Бо й не прославилось прославлене в тій мірі, задля переважуючої слави.
Бо коли те, що минуло, славне, то багато більше те, що перебуває, славне.
Коли бо те, що минає, в славі, то багато більше в славі те, що пробуває.
а не як Мойсей, що на обличчя клав собі покрівець, щоб сини Ізраїля не дивилися на зникнення того блиску, що щезав;
а не яко ж Мойсей, що клав покривало на лице своє, щоб сини Ізраїлеві не дивились на конець минущого.
але їхній розум притупився, бо аж по цей день, коли читається Старий Завіт, той сам покрівець зостається невідкритий, Христос бо його усуває.
Та осьліпились думки їх: бо аж до сього дня те ж покривало в читанню старого завіту зостаєть ся невідкрите, котре в Христї зникає.
І аж по сьогодні при читанні Мойсея лежить покрівець на серці їхнім.
Нї, аж до сього дня, коли читаєть ся Мойсея, покривало на серцї їх лежить.
«Та коли звертається до Господа, спадає покрівець.»
Як же обернуть ся до Господа, здіймаєть ся покривало.
Ми ж усі, мов дзеркало, відкритим обличчям віддзеркалюємо Господню славу й переображуємось у його образ, від слави у славу, згідно з діянням Господнього Духа.
Ми ж усї відкритим лицем, поглядаючи як у дзеркало, на славу Господню, преобразуємось у той же образ від слави в славу, яко ж від Господнього Духа.