Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Огієнка
Чи починаємо знову самих себе поручати? Чи, може, потребуємо, як дехто, поручальних до вас, чи від вас листів?
Чи нам знов зачинати дору́чувати самих себе́? Чи ми потребуємо, як дехто, листів доруча́льних до вас чи від вас?
Наш лист — це ви; лист, написаний у серцях наших, який усі люди знають і читають.
Ви наш лист, написаний у наших серцях, якого всі люди знають і читають!
Відомо ж, що ви — лист Христа, виготуваний нами; написаний не чорнилом, але Духом Бога живого, не на камінних таблицях, а на тілесних таблицях серця.
Виявляєте ви, що ви — лист Христів, нами вислужений, що написаний не чорнилом, але Духом Бога Живого, не на табли́цях камінних, але на тіле́сних табли́цях серця.
— не щоб ми були самі здібні помислити щось із самих себе, здібність бо наша від Бога.
не тому́, що ми здібні поми́слити щось із се́бе, як від себе, але наша здібність від Бога.
Він нас зробив здібними слугами Нового Завіту, не з букви, але з духу, бо буква убиває, дух же оживлює.
І Він нас зробив бути здатними служи́телями Ново́го Заповіту, не букви, а Духа, — бо буква вбиває, а Дух оживля́є.
Коли ж служіння смерті, вирізане буквами на каміннях, було в (такій) славі, що сини Ізраїля не могли дивитися на обличчя Мойсея з-за блиску слави його обличчя, що мала зникнути,
Коли ж служі́ння смерті, вирізане на каменях буквами, було таке славне, що Ізра́їлеві сини не могли дивитись на обличчя Мойсея, через славу мину́щу обличчя його,
Бо коли служіння осуду — славне, то служіння виправдання багато більш перевищує у славі.
Бо як служі́ння о́суду — слава, то служіння праведности тим більше багате на славу!
І таким чином, те, що частинне було славне, не має більше слави ради переважаючої слави.
Не просла́вилося бо прославлене, у цій частині, ради слави, що вона переважує,
Бо коли те, що минуло, славне, то багато більше те, що перебуває, славне.
бо коли славне те, що минає, то багато більш у славі те, що триває!
Тож маючи таку надію, ми повні сміливости,
Тож, мавши надію таку, ми вживаємо великої сміли́вости,
а не як Мойсей, що на обличчя клав собі покрівець, щоб сини Ізраїля не дивилися на зникнення того блиску, що щезав;
а не як Мойсей, що покрива́ло клав на обличчя своє, щоб Ізраїлеві сини не дивилися на кінець того, що минає.
але їхній розум притупився, бо аж по цей день, коли читається Старий Завіт, той сам покрівець зостається невідкритий, Христос бо його усуває.
Але засліпилися їхні думки́, бо те саме покрива́ло аж до сьогодні лишилось незняте в чита́нні Старо́го Заповіту, бо зникає воно Христо́м.
І аж по сьогодні при читанні Мойсея лежить покрівець на серці їхнім.
Але аж до сьогодні, як читають Мойсея, на їхньому серці лежить покрива́ло,
«Та коли звертається до Господа, спадає покрівець.»
„коли ж вони наве́рнуться до Господа, тоді покрива́ло здіймається“.
Господь же — дух, а де Господній дух, там воля.
Госпо́дь же — то Дух, а де Дух Господній, — там воля.
Ми ж усі, мов дзеркало, відкритим обличчям віддзеркалюємо Господню славу й переображуємось у його образ, від слави у славу, згідно з діянням Господнього Духа.
Ми ж відкритим обличчям, як у дзеркало, дивимося всі на славу Господню, і зміняємося в той же образ від слави на славу, як від Господа Духа.