Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (І.Навина 13) | (І.Навина 15) →

Переклад Хоменка

Cовременный перевод WBTC

  • От що одержали сини Ізраїля в Ханаан-землі в уділі, що їх поділили між ними Єлеазар священик, Ісус Навин та старші родів у колінах Ізраїля.
  • Священник Елеазар, Иисус, сын Навина, и главы всех семей решили какую землю дать народу.
  • Приділили вони їм уділи жеребом, як наказав Господь через Мойсея, для дев'ятьох колін і півколіна,
  • Господь ещё задолго до этого сказал через Моисея, как народ должен выбирать свою землю. Народ из девяти колен и половины колена Манассиина бросил жребий, чтобы решить какую землю они получат.
  • бо двом колінам і півколіну дав був Мойсей наділи по тім боці Йордану, а левітам не дав ніякого наділу між ними.
  • Моисей уже отдал двум коленам и половине колена Манассиина их землю к востоку от реки Иордан. Но колену Левия не было дано земли, как другим народам.
  • Від синів Йосифа пішло двоє колін, Манассії та Ефраїма, а левітам не дали ніякої частки в краю, тільки міста, щоб у них жити, та пасовись ка, що належали до них, для стад їхніх та для отар їхніх.
  • Двенадцать колен получили свою собственную землю. Сыновья Иосифа разделились на два колена; Манассиино и Ефремово, и каждое колено получило землю. Колену Левия не было дано земли, они получили только города для жительства и поля для их скота.
  • Як заповідав Господь Мойсеєві, так і вчинили сини Ізраїля, і поділили землю.
  • Господь сказал Моисею, как разделить землю между коленами Израиля, и израильтяне разделили её так, как повелел Господь.
  • Тоді сини Юди приступили до Ісуса в Гілгалі, і Калев, син Єфунне, кенізій, промовив до нього: “Ти знаєш, що сказав Господь Мойсеєві, чоловікові Божому, про мене і про тебе в Кадеш-Барне.
  • Однажды несколько человек из колена Иуды пришли к Иисусу в Галгал. Один из них был Халев Кенезеянин, сын Иефоннии. Он сказал Иисусу: "Ты помнишь, что Господь говорил Моисею в Кадес-Варне. Господь разговаривал с Моисеем, рабом Своим, о тебе и обо мне.
  • Сорок років було мені, як послав мене Мойсей, слуга Господній, з Кадеш-Барне на розглядини краю, і я приніс йому вістку за щирим переконанням моїм.
  • Мне было сорок лет, когда Моисей, раб Господа, послал меня осмотреть землю, по которой мы шли. Когда я вернулся, то рассказал Моисею, что я думаю об этой земле.
  • І тоді як земляки мої, що ходили зо мною, пригноблювали дух у людей, я був повнотою слухняним супроти Господа, Бога мого.
  • То, что рассказали другие братья, которые ходили со мной туда, испугало народ. Я же не сомневался, что Господь разрешит нам взять эту землю.
  • Того дня Мойсей заклявсь так: Земля, по якій ступали твої ноги, буде тобі й твоїм нащадкам у спадщину повіки, бо ти був цілковито слухняним супроти Господа, Бога мого.
  • В тот день Моисей дал мне обещание. Он сказал: "Земля, по которой ты ходил, станет твоей землёй. Твои дети будут владеть ею вечно. Я дам её тебе, потому что ты твёрдо веришь в Господа, Бога моего".
  • Оце ж Господь зберіг мене живим, за своїм словом, отих сорок п'ять років від того часу, як він сказав Мойсеєві це слово, тим часом як Ізраїль блукав у пустині. І ось тепер мені вісімдесят п'ять років;
  • И вот Господь сохранил меня в живых сорок пять лет, как и сказал. Всё это время мы все скитались по пустыне, и теперь мне восемьдесят пять лет.
  • але я й досі почуваю себе таким сильним, як і тоді, коли Мойсей посилав мене на розглядини. Як бувало колись, так і нині моя снага така сама, чи то як треба воювати, чи то сюди або туди ходити.
  • Но я ещё так же крепок, как и в тот день, когда Господь посылал меня. Я и сейчас готов сражаться, как и тогда.
  • Тож дай мені тепер цю гору, що Господь того дня був говорив про неї, бо ти чув того дня, що там живуть анакії, й міста там великі та укріплені; та, може, Господь буде зо мною, і я вижену їх, як Господь сказав був.”
  • Так дай мне теперь землю в горной стране, которую Господь обещал мне в тот день. В то время ты слышал, что там жил сильный народ енаков, и у них были очень большие хорошо укреплённые города. Может быть, Господь будет со мною, и я изгоню их и возьму эту землю, как сказал Господь".
  • Благословив його Ісус і дав Хеврон Калевові, синові Єфунне, в наділ.
  • Иисус благословил Халева, сына Иефонниина, и дал ему во владение город Хеврон.
  • Тим то й діставсь Хеврон Калевові, синові Єфунне, кенізієві, в спадщину по цей день, бо він був повнотою слухняним супроти Господа, Бога Ізраїля.
  • Город этот и эта земля сейчас принадлежат семье Халева Кенезеянина, сына Иефонниина, потому что он доверился и послушался Господа, Бога Израиля.
  • Хеврон же звався перше Кіріят-Арба; Арба був найбільшим з анакіїв. І втихомирилась від війни земля.
  • В прошлом этот город назывался Кириаф-Арба, в честь великого человека из народа енаков, имя которого было Арба. После этого на земле той воцарился мир.

  • ← (І.Навина 13) | (І.Навина 15) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025