Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Турконяка
Далі припав наділ синам Йосифа: від Йордану навпроти Єрихону, на схід від вод єрихонських, він здіймавсь через пустиню вгору до Бетела.
Границі синів Йосифа були від Йордану поблизу Єрихону зі сходу, а від Єрихона границя піде до гір пустелі, до Ветиля Лузи,
Від Бетела, тобто Луза, границя йшла далі й проходила через землю аркіїв, в Атароті,
підійметься до Ветиля і перейде до околиць Хатароті,
спускалась далі на захід до яфлетійської границі, до землі нижнього Бет-Хорону та Гезеру й кінчалася над морем.
й перейде до моря до околиць Апталіма, аж до околиць Веторона нижнього, і її закінчення буде біля моря.
Взяли її в наділ сини Йосифа: Манассія та Ефраїм.
Це успадкували сини Йосифа — Єфрем та Манасія.
А земля синів Ефраїма за їхніми родами була така: на схід границею їх спадщини був Атрот-Адар аж до Верхнього Бет-Хорону,
Границі синів Єфрема за їхніми родами були: границі їхнього спадку були від сходу Атарота і Ерока аж до верхнього Веторона і Ґазари.
потім границя тягнулась до моря. Міхметат був на півночі, а далі (границя) завертала на схід до Таанат-Шіло й проходила на схід від Яноха,
А біля моря границі перейдуть до Ікасмона з півночі Терми, далі границя піде на схід до Тинаси та Селиса і перейде зі сходу до Янока,
потім сходила від Яноха до Атароту та Наарату, стикалася з Єрихоном і кінчалась при Йордані.
до Маха, Атарота і їхніх поселень, піде до Єрихона і перейде до Йордану.
Від Таппуаху границя йшла на захід до Кана-потоку й кінчалась над морем. Це було спадкоємство синів Ефраїма, за їхніми родами.
А від Тафи границі підуть до моря до Хелкани, і їхнє закінчення буде біля моря. Це — спадок племені Єфрема за їхніми родами.
Крім того, виділено з наділу синів Манассії синам Ефраїма міста; всі ті міста були з селами.
Міста, виділені синам Єфрема, були посеред спадку синів Манасії, усі міста і їхні поселення.
Однак вони не вигнали ханаанян, що жили в Гезері; і жили ханааняни між ефраїміями по цей день, але платили їм данину.
Та Єфрем не вигубив Ханаанця, який жив у Ґазері, і Ханаанець залишився жити посеред племені Єфрема аж до цього дня, доки не прийшов фараон, єгипетський цар, — він взяв його і спалив його вогнем. Вони вигубили ханаанців, ферезейців і тих, хто жив у Ґазері, а саме місто фараон дав у придане своїй дочці.