Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Новый русский перевод
З Шіттіму послав Ісус Навин двох чоловіків потай на розглядини, наказавши їм: “Ідіть, обстежте країну, особливо ж Єрихон.” Пішли вони та й зайшли в хату блудниці, на ім'я Рахав, та й заночували там.
Иисус, сын Навин, тайно послал из лагеря, расположенного в Шиттиме, двух лазутчиков.
— Пойдите, осмотрите эту землю, — сказал он, — особенно Иерихон.
Они отправились и пришли в дом блудницы по имени Раав, и остались там ночевать.
— Пойдите, осмотрите эту землю, — сказал он, — особенно Иерихон.
Они отправились и пришли в дом блудницы по имени Раав, и остались там ночевать.
Але цареві єрихонському було донесено: “Ось прийшли сюди цієї ночі якісь люди з ізраїльтян на розглядини краю.”
Царю Иерихона донесли:
— Какие-то израильтяне пришли сюда вечером, чтобы разведать эту землю.
— Какие-то израильтяне пришли сюда вечером, чтобы разведать эту землю.
І послав цар єрихонський до Рахав з наказом: “Виведи людей, що прибули до тебе та й увійшли до тебе в хату, бо вони прийшли обстежити всю країну.”
Царь Иерихона передал Раав свой приказ: «Выведи людей, которые пришли к тебе домой, потому что они пришли, чтобы разведать всю эту землю».
А молодиця, що взяла була й сховала обох чоловіків, каже: “Воно правда, що прийшли були до мене чоловіки, та звідкіль вони, мені не відомо.
Но женщина спрятала тех двоих мужчин. Она сказала:
— Да, ко мне приходили эти люди, но я не знала, откуда они.
— Да, ко мне приходили эти люди, но я не знала, откуда они.
Але як смеркалось і мали замикатись брами, вони вийшли; не знаю, кудою подалися ці люди. Поспішіться за ними, то й наздоженете їх.”
В сумерки, когда наступило время запирать городские ворота, эти люди ушли. Я не знаю, куда они пошли. Поспешите вслед за ними, и вы сможете их догнать.
Сама ж, вивівши їх на покрівлю, сховала у льнянім бадиллі, що було складене в неї на горищі.
(А она отвела их на крышу и спрятала среди разложенных там снопов льна.)
От люди й кинулися за ними навздогін шляхом до Йордану, до броду; і зараз же, як вийшли ті, що гналися за ними, замкнено (міську) браму.
Преследователи бросились в погоню за лазутчиками по дороге, что ведет к бродам на Иордане, и как только они вышли, ворота заперли.
Перше ніж поклалися ті спати, вийшла вона до них на горище,
Прежде чем лазутчики легли спать, она поднялась на крышу
та й каже до них: “Я знаю, що Господь дав вам цей край, бо на нас напав страх перед вами, й усі мешканці краю помліли перед вами;
и сказала:
— Я знаю, что Господь отдал эту землю вам, и великий страх перед вами охватил нас. Всех жителей этой страны охватил ужас перед вами.
— Я знаю, что Господь отдал эту землю вам, и великий страх перед вами охватил нас. Всех жителей этой страны охватил ужас перед вами.
чували ми про те, як Господь висушив був воду у Червонім морі перед вами, як ви виходили з Єгипту, і про те, що ви були вчинили обом царям аморійським, Сихонові та Огові, по тім боці Йордану, що ви їх вигубили.
Мы слышали о том, что Господь осушил ради вас воды Красного моря, когда вы вышли из Египта, и о том, что вы сделали с Сигоном и Огом, двумя царями аморреев к востоку от Иордана, которых вы полностью истребили.2
Почули ми про це, й охляло серце наше, і ні в кого нема більш духу перед вами, бо Господь, Бог ваш — Бог на небі вгорі і на землі внизу.
Когда мы услышали об этом, наши сердца обессилели и каждый пал духом из-за вас, потому что Господь, ваш Бог, — это Бог на небе вверху и на земле внизу.
Отож кляніться мені, прошу, Господом, що за мою добрість до вас і ви теж покажете добрість домові батька мого, вдайте мені певний знак,
Итак, пожалуйста, поклянитесь мне Господом, что вы проявите милость к моей семье, как я проявила милость к вам. Дайте верный знак,
що зоставите живими батька мого й матір мою, і братів моїх, і сестер моїх, і всіх тих, що їм належать, і вирятуєте життя наше від смерти.”
что вы сохраните жизнь моему отцу и матери, моим братьям и сестрам, и всем их семьям, и что вы спасете нас от смерти.
І відказали їй чоловіки: “Душі наші позакладаємо за вас, якщо ви не розголосите цієї нашої справи; а коли Господь дасть нам цю землю, ми виявимо до тебе добрість і вірність.”
— Наши жизни за ваши жизни! — заверили ее лазутчики. — Если ты не выдашь нас, мы проявим к тебе милость и верность, когда Господь даст нам эту землю.
Тоді вона спустила їх через вікно мотузком додолу, бо хата її була при самім мурі.
Она спустила их по веревке через окно, так как дом, где она жила, находился в городской стене.
І сказала їм: “Ідіть у гори, щоб не надибала вас погоня, й переховайтесь там три дні, поки не повернеться погоня назад, а тоді підете собі вашою дорогою.”
Она сказала им:
— Идите к холмам, чтобы преследователи вас не нашли. Спрячьтесь там на три дня, пока они не вернутся, а потом ступайте своим путем.
— Идите к холмам, чтобы преследователи вас не нашли. Спрячьтесь там на три дня, пока они не вернутся, а потом ступайте своим путем.
Відказали їй чоловіки: “Ми хочемо виконати клятву, якою ти змусила нас поклястись.
Лазутчики сказали ей:
— Мы будем свободны от клятвы, которую ты с нас взяла,
— Мы будем свободны от клятвы, которую ты с нас взяла,
Ось як ми увійдемо в землю, ти прив'яжеш до вікна, через яке спустила нас долів, оту червоноткану мотузку й збереш до себе в хату твого батька і твою матір, і твоїх братів, і всю родину твого батька.
если, когда мы войдем в эту землю, ты не привяжешь этот алый шнур к окну, через которое ты нас спустила, и если ты не приведешь своих отца и мать, своих братьев и всю свою семью в свой дом.
Хто ж вийде за двері твоєї хати на вулицю, кров його буде на його голові, а ми будемо безвинні. Усіх же тих, що будуть із тобою в хаті — кров їх на нашій голові, якби хто до них приторкнувся.
Если кто-нибудь выйдет из твоего дома на улицу, он сам будет повинен в своей смерти.3 Мы не будем за это в ответе. Но в смерти любого, кто будет у тебя в доме, будем повинны мы, если на него поднимут руку.
Коли ж ти розголосиш про цю нашу справу, ми будемо вільні від клятви, якою ти нас примусила поклястись.”
Но если ты выдашь нас, мы будем свободны от клятвы, которую ты с нас взяла.
Вона їм каже: “Гаразд, нехай буде по вашому.” І відпустила їх, і як вони пішли, прив'язала червону мотузку до вікна.
— Хорошо, — ответила она, — пусть будет так, как вы сказали.
Она отпустила их и привязала к окну алый шнур.
Она отпустила их и привязала к окну алый шнур.
Пішли ті і, прибувши в гори, просиділи там три дні, аж поки не повернулася погоня, що їх шукала скрізь по дорозі, але не найшла.
Они ушли и, отправившись к холмам, оставались там три дня, пока преследователи, обыскав всю дорогу, не вернулись, так и не найдя их.
Тоді оті два чоловіки, спустившися з гір, повернулися назад, перейшли (через Йордан), прийшли до Ісуса Навина і розповіли йому все, що їх спіткало.
После этого те двое мужчин отправились в обратный путь. Они спустились с холмов, перешли вброд реку, пришли к Иисусу, сыну Навину, и рассказали ему обо всем, что с ними произошло.