Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
New King James Version
Як же почули про те всі царі, що жили по тім боці Йордану, в горах та по долинах і вздовж берега Великого моря аж ген до Ливану: хеттити, аморії, ханааняни, перізії, хіввії і євусії,
The Treaty with the Gibeonites
And it came to pass when all the kings who were on this side of the Jordan, in the hills and in the lowland and in all the coasts of the Great Sea toward Lebanon — the Hittite, the Amorite, the Canaanite, the Perizzite, the Hivite, and the Jebusite — heard about it,
And it came to pass when all the kings who were on this side of the Jordan, in the hills and in the lowland and in all the coasts of the Great Sea toward Lebanon — the Hittite, the Amorite, the Canaanite, the Perizzite, the Hivite, and the Jebusite — heard about it,
зібралися вони разом, щоб одностайно стати проти Ісуса й Ізраїля.
Мешканці ж Гівеону, почувши про те, що вчинив Ісус із Єрихоном та з Аї,
But when the inhabitants of Gibeon heard what Joshua had done to Jericho and Ai,
взялись і собі на хитрощі: вони пішли й набрали харчів на дорогу, обвішали своїх ослів драними мішками та старими подертими й позшиваними бурдюками на вино.
На ногах у них були старі полатані сандалі й на собі вони мали стару одіж, а ввесь харчовий хліб у них був черствий та покришений.
old and patched sandals on their feet, and old garments on themselves; and all the bread of their provision was dry and moldy.
Отак прийшли вони до Ісуса в табір під Гілгал та й промовили до нього й до мужів ізраїльських; “З далекої землі прийшли ми, укладіть, отже, союз із нами.”
Мужі Ізраїля відповіли хіввіям: “А може ви живете серед нас; як же нам тоді входити в союз із вами?”
Then the men of Israel said to the Hivites, “Perhaps you dwell among us; so how can we make a covenant with you?”
Та вони сказали до Ісуса: “Слуги твої — ми”; Ісус до них і каже: “Хто ви такі, звідкіля ви?”
But they said to Joshua, “We are your servants.”
And Joshua said to them, “Who are you, and where do you come from?”
And Joshua said to them, “Who are you, and where do you come from?”
Ті ж йому: “З вельми далекої землі прибули твої слуги заради імени Господа, Бога твого, бо чули ми про нього й про все, що він учинив був у Єгипті,
So they said to him: “From a very far country your servants have come, because of the name of the Lord your God; for we have heard of His fame, and all that He did in Egypt,
і про все, що був учинив з двома царями аморійськими, що були по той бік Йордану, з Сихоном, царем хешбонським, та Огом, царем башанським, що в Аштароті.
and all that He did to the two kings of the Amorites who were beyond the Jordan — to Sihon king of Heshbon, and Og king of Bashan, who was at Ashtaroth.
Тому наші старші й усі мешканці землі нашої сказали нам: Візьміть із собою харчів на дорогу та й ідіть назустріч їм і скажіть їм: Ми — ваші слуги, тож укладіть союз з нами.
Therefore our elders and all the inhabitants of our country spoke to us, saying, ‘Take provisions with you for the journey, and go to meet them, and say to them, “We are your servants; now therefore, make a covenant with us.” ’
Ось наш хліб. Взяли ми його на харчі гарячим з нашої домівки, коли вирушали до вас у дорогу; а тепер він почерствів і покришився.
This bread of ours we took hot for our provision from our houses on the day we departed to come to you. But now look, it is dry and moldy.
А оце бурдюки на вино: були вони нові, як ми їх наливали, а тепер подрані. Ось одіж наша й взуття наше: повитирались у далекій дорозі.”
And these wineskins which we filled were new, and see, they are torn; and these our garments and our sandals have become old because of the very long journey.”
І взяли мужі трохи харчів їхніх, не спитавши в Господа поради.
Ісус уклав мир з ними й ухвалив угоду з ними, що зоставить їх живими. І поклялись їм князі громадські присягою.
So Joshua made peace with them, and made a covenant with them to let them live; and the rulers of the congregation swore to them.
Та ось по трьох днях після того, як увійшли з ними в союз, виявилось, що вони були зблизька, жили серед них.
And it happened at the end of three days, after they had made a covenant with them, that they heard that they were their neighbors who dwelt near them.
Тоді сини Ізраїля рушили з табору в дорогу й на третій день прийшли до їхніх міст; міста ж ті були: Гівеон, Кефіра, Беерот і Кіріят-Єарім.
Then the children of Israel journeyed and came to their cities on the third day. Now their cities were Gibeon, Chephirah, Beeroth, and Kirjath Jearim.
Але сини Ізраїля не заподіяли їм ніякого лиха, бо князі громадські клялись їм Господом, Богом Ізраїля, у присязі. Вся ж громада нарікала на князів громадських.
Тоді князі промовили до всієї громади: “Ми заприсяглись їм Господом, Богом Ізраїля, тому й не можемо їх чіпати.
Then all the rulers said to all the congregation, “We have sworn to them by the Lord God of Israel; now therefore, we may not touch them.
А зробимо їм ось що: нехай собі живуть, щоб не вдарив на нас гнів Божий за присягу, що ми заприсягли їм.”
This we will do to them: We will let them live, lest wrath be upon us because of the oath which we swore to them.”
Промовили до них князі громадські: “Нехай собі живуть, але хай будуть дроворубами та водоносами для всієї громади, за вирішенням князів громадських.”
And the rulers said to them, “Let them live, but let them be woodcutters and water carriers for all the congregation, as the rulers had promised them.”
Тоді покликав їх Ісус і каже їм: “Чому ви нас ошукали, сказавши нам, що ви від нас далеко, коли ви живете посеред нас?
Then Joshua called for them, and he spoke to them, saying, “Why have you deceived us, saying, ‘We are very far from you,’ when you dwell near us?
Тож будьте прокляті, і нехай між вами ніколи не забракне раба, що буде дроворубом і водоносом для дому Бога мого.”
Now therefore, you are cursed, and none of you shall be freed from being slaves — woodcutters and water carriers for the house of my God.”
І відповіли вони Ісусові: “Переказано було нам, слугам твоїм, що Господь, Бог твій, велів Мойсеєві, слузі своєму, віддати вам увесь край і винищити перед вами всіх мешканців його. Тому ми вельми налякались перед вами за наше життя й тому так і зробили.
So they answered Joshua and said, “Because your servants were clearly told that the Lord your God commanded His servant Moses to give you all the land, and to destroy all the inhabitants of the land from before you; therefore we were very much afraid for our lives because of you, and have done this thing.
Ось ми тепер у твоїх руках: чини з на-” ми, що тобі здається добрим і справедливим.”
And now, here we are, in your hands; do with us as it seems good and right to do to us.”
Так і вчинив Ісус з ними і врятував їх з рук синів Ізраїля, що вони їх не повбивали.
So he did to them, and delivered them out of the hand of the children of Israel, so that they did not kill them.
Але з того дня зробив їх Ісус дроворубами та водоносами для всієї громади й для Господнього жертовника, на тому місці, яке Господь собі вибрав би, аж по цей день.
And that day Joshua made them woodcutters and water carriers for the congregation and for the altar of the Lord, in the place which He would choose, even to this day.