Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Турконяка
Закон бо, мавши лиш тінь майбутніх благ, а не самий образ речей, ніколи не може тими самими жертвами, які приносяться щороку, повсякчасно зробити досконалими тих, які приступають до Бога.
Адже Закон, маючи тінь майбутніх благ, а не сам образ речей, не може ніколи тими самими жертвами, які щороку постійно приносяться, зробити досконалими тих, які приходять.
Чи ж їх не перестали б приносити, коли б ті, що служать, очистившись раз назавжди, не мали більше ніякої свідомости гріхів?
Інакше вони перестали б приноситися, бо в тих, які здійснюють служіння і які раз очистилися, не було би більше жодного усвідомлення гріхів.
бо неможливо, щоб кров волів та козлів усунула гріхи.
оскільки неможливо, щоб кров телят і козлів усувала гріхи.
Тому, входячи у світ, говорив: «Ти не хотів ні жертв, ані приносу, але приготував єси тіло мені.
Тому, входячи у світ, Він каже: Жертв і приношень Ти не схотів, але Ти підготував Мені тіло.
Ти не вподобав собі ні всепалень, ні жертви за гріхи.
Всепалення [1] і жертви за гріх Тобі не до вподоби.
Тоді я сказав: Ось іду, бо у сувої книги написано про мене, щоб учинити твою волю, Боже.»
Тоді Я сказав: Ось іду, — на початку книги написано про Мене, — щоб виконати, Боже, Твою волю.
Сказавши вище: «Ні жертв, ані приношень, ні всепалень, ані жертви за гріхи ти не схотів і не вподобав собі», дарма що вони приносяться за законом, тоді сказав:
Сказавши спочатку, що ні жертв, ні приношень, ні всепалень за гріхи, які приносяться, згідно із Законом, — не забажав Ти і не вподобав Собі,
«Ось я іду вчинити твою волю.» Касує, отже, перше, щоб установити друге.
а потім додав: Ось іду, щоб виконати волю Твою. Він скасовує перше, щоби поставити друге.
Силою тієї волі ми освячені приносом тіла Ісуса Христа раз назавжди.
Згідно з цією волею ми освячені одноразовим принесенням тіла Ісуса Христа.
Кожен священик стоїть щодня, служачи і часто приносячи ті самі жертви, які ніколи не можуть гріхів змити.
І кожний священик стояв щоденно на служінні, аби багато разів приносити ті самі жертви, які ніколи не можуть усунути гріхів.
Він же, принісши лиш одну за гріхи жертву, возсів назавжди по правиці Бога,
Він же, принісши один раз жертву за гріхи, назавжди сів праворуч Бога,
чекаючи далі, поки його вороги не будуть покладені, як підніжок, йому під ноги.
далі очікуючи, доки Його вороги не будуть покладені до підніжка Його ніг.
Бо він лиш одним приносом удосконалив назавжди тих, що освячуються.
Адже одним принесенням Він назавжди вдосконалив тих, які освячуються.
«Ось той завіт, що його я по тих днях заключу з ними, каже Господь: вкладу мої закони в серця їхні, й на умах їхніх випишу їх.
Оце Завіт, який Я укладу з ними по тих днях, — говорить Господь, — дам Мої Закони в їхні серця і запишу їх у їхній розум,
Ні їхніх гріхів, ні беззаконня більше не згадуватиму.»
і більше не згадаю їхніх гріхів та їхнього беззаконня!
А де прощення гріхів, там непотрібно вже приносу за гріхи.
А де є прощення їх, там вже немає приношення за гріх.
Отож, брати, маючи завдяки крові Ісуса свобідний вступ до святині,
Тому, брати, маючи відвагу входити до святині через кров Ісуса —
який він нам відкрив дорогою новою і живою, через завісу, що є його тілом,
новою і живою дорогою, яку Він відкрив нам через завісу, тобто через Своє тіло, —
приступаймо з щирим серцем, у повноті віри, очистивши серця від лукавої совісти й омивши тіло чистою водою.
приступаймо зі щирим серцем, у повноті віри, очистивши серця від недоброго сумління, обмивши тіла чистою водою.
Держімо непохитне визнання надії, — бо той, хто обіцяв, вірний.
Непохитно тримаймося визнання надії, адже вірний Той, Хто обіцяв.
І зважаймо один на одного, заохочуючи до любови й до діл добрих;
Будьмо уважні один до одного, заохочуймо до любові та добрих діл;
не залишаймо своїх сходин, як то в декого є звичай, а, навпаки, втішаймо себе, і то тим більше, що бачите, як зближається день.
не залишаймо своїх зібрань, як то деякі ввели у звичку, але заохочуймо один одного, і тим більше, чим більше бачите, що наближається день.
Бо коли ми, одержавши повне спізнання правди, грішимо добровільно, то вже немає за гріхи жертви,
Адже коли ми добровільно грішимо після того, як одержали пізнання істини, то за гріхи немає більше жертви,
а якесь страшне очікування суду й вогонь помсти палаючий, який має пожерти супротивників.
а є якесь страшне очікування суду і палаючого вогню, що має пожерти противників.
Коли хтось відкидав закон Мойсея, він немилосердно гинув смертю при двох чи трьох свідках.
Як хто відрікся Закону Мойсея, той без милосердя гине при двох або трьох свідках.
Оскільки гіршої, подумайте самі, заслужить кари той, хто потоптав Божого Сина й уважав кров завіту, якою освятився, за звичайну, і Духа благодаті зневажив?
Зважте, наскільки суворішого покарання заслужить той, хто потоптав Божого Сина, хто не пошанував крові Завіту, якою освятився, хто зневажив Духа благодаті?
Знаємо того, хто мовив: «До мене належить відплата, я відплачу!» І ще: «Господь судитиме народ свій.
Ми знаємо Того, Хто сказав: У Мене — помста, і Я відплачу, — [говорить Господь]. І знову: Господь судитиме Свій народ.
Згадайте перші дні, коли ви, тількищо просвітлені, перенесли терпляче таку велику боротьбу страждань:
Тож згадуйте минулі дні, коли ви, просвітившись, витерпіли великий подвиг страждань:
ви були чи то самі виставлені прилюдно на зневаги та на знущання, чи то ставши спільниками тих, що того зазнали.
або будучи виставленими на посміховисько та знущання, або ж як спільники тих, які опинилися в такому становищі.
Ви бо й разом із в'язнями страждали і грабунок вашого майна ви з радістю приймали, знаючи, що маєте багатство краще і постійне.
Адже ви терпіли разом із в’язнями, з радістю приймали розграбування вашого майна, знаючи, що маєте для себе краще і вічне майно [на небі].
Не покидайте, отже, цього вашого довір'я, бо воно має велику нагороду.
Тому не залишайте вашої відваги, оскільки вона варта великої нагороди.
Вам бо треба терпеливости, щоб ви, виконуючи Божу волю, одержали обітницю.
Вам потрібна терпеливість, щоб виконати Божу волю і одержати обітницю.
Ще бо трохи, дуже мало часу, і той, хто має прийти, прийде, не забариться.
Адже ще трохи, дуже недовго — і прийде Той, Хто йде, — і не забариться.
А праведник мій з віри буде жити; коли ж він відступить, моя душа не матиме вподобання у ньому.
Праведний Мій житиме вірою, а коли відступить, то Моя душа не матиме вподобання в ньому.