Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
New Living Translation
Віра є запорукою того, чого сподіваємося, — доказ речей невидимих.
Great Examples of Faith
Faith shows the reality of what we hope for; it is the evidence of things we cannot see.
Faith shows the reality of what we hope for; it is the evidence of things we cannot see.
Через неї предки були добре засвідчені.
Through their faith, the people in days of old earned a good reputation.
Вірою ми знаємо, що світ сотворений словом Божим, так що видиме з невидимого постало.
By faith we understand that the entire universe was formed at God’s command, that what we now see did not come from anything that can be seen.
Вірою Авель приніс Богу кращу, ніж Каїн, жертву; вона засвідчила про нього, що він праведний, коли сам Бог дав свідоцтво на користь його дарів; нею він, хоч і мертвий, далі промовляє.
It was by faith that Abel brought a more acceptable offering to God than Cain did. Abel’s offering gave evidence that he was a righteous man, and God showed his approval of his gifts. Although Abel is long dead, he still speaks to us by his example of faith.
Вірою Енох був перенесений, щоб не бачити смерти; його не знайдено, бо Бог його переніс. Перед його перенесенням засвідчено було про нього, що він угодив Богові.
Без віри не можливо подобатися Богу, бо хто приступає до Бога, мусить вірити, що він існує і дає нагороду тим, які його шукають.
And it is impossible to please God without faith. Anyone who wants to come to him must believe that God exists and that he rewards those who sincerely seek him.
Вірою Ной, повчений об'явленням небесним про те, чого не бачено ще, збудував богобоязно ковчег, щоб спасти дім свій; нею він осудив світ і став спадкоємцем праведности, яка з віри.
It was by faith that Noah built a large boat to save his family from the flood. He obeyed God, who warned him about things that had never happened before. By his faith Noah condemned the rest of the world, and he received the righteousness that comes by faith.
Вірою Авраам, покликаний, послухався і вийшов до краю, що мав, узяти у спадщину, і пішов, не знаючи, куди йде.
It was by faith that Abraham obeyed when God called him to leave home and go to another land that God would give him as his inheritance. He went without knowing where he was going.
Вірою він перебував у обіцяній землі, як у чужій, живучи у наметах з Ісааком та Яковом, спадкоємцями, як і він, тієї самої обітниці.
And even when he reached the land God promised him, he lived there by faith — for he was like a foreigner, living in tents. And so did Isaac and Jacob, who inherited the same promise.
Бо чекав міста з непохитними основами, якого Бог будівничий і засновник.
Abraham was confidently looking forward to a city with eternal foundations, a city designed and built by God.
Вірою і сама Сара дістала силу прийняти насіння, дарма що вже була похила в літах, бо вважала вірним того, хто дав обітницю.
Тож від одного, та ще й омертвілого, народилося так багато, як зір на небі, як піску край моря, без числа.
And so a whole nation came from this one man who was as good as dead — a nation with so many people that, like the stars in the sky and the sand on the seashore, there is no way to count them.
У вірі померли всі ці, не отримавши здійснення обітниць; вони лиш бачили й вітали їх здалека, визнаючи, що вони «чужинці на землі й захожі».
All these people died still believing what God had promised them. They did not receive what was promised, but they saw it all from a distance and welcomed it. They agreed that they were foreigners and nomads here on earth.
А ті, що так говорять, ясно показують, що шукають батьківщини.
Obviously people who say such things are looking forward to a country they can call their own.
І якби вони пам'ятали про ту, з якої вийшли, мали б час повернутися.
If they had longed for the country they came from, they could have gone back.
Та вони тепер кращої бажають, тобто небесної; тому й Бог не соромиться зватися їхнім Богом, бо він їм приготував місто.
But they were looking for a better place, a heavenly homeland. That is why God is not ashamed to be called their God, for he has prepared a city for them.
Вірою Авраам, поставлений на пробу, приніс у жертву Ісаака; і то єдинородного приніс у жертву сина, він, що обітниці одержав,
It was by faith that Abraham offered Isaac as a sacrifice when God was testing him. Abraham, who had received God’s promises, was ready to sacrifice his only son, Isaac,
до якого було сказано: «Від Ісаака тобі народиться потомство»,
думаючи, що Бог має силу і з мертвих воскресити; тому його й одержав назад, як символ.
Abraham reasoned that if Isaac died, God was able to bring him back to life again. And in a sense, Abraham did receive his son back from the dead.
Вірою Ісаак благословив Якова та Ісава на майбутнє.
It was by faith that Isaac promised blessings for the future to his sons, Jacob and Esau.
Вірою Яків, перед смертю, благословив кожного з синів Йосифа і поклонився, спираючись на кінець палиці своєї.
It was by faith that Jacob, when he was old and dying, blessed each of Joseph’s sons and bowed in worship as he leaned on his staff.
Вірою Йосиф, вмираючи, згадав про вихід синів Ізраїля і розпорядився про свої кості.
It was by faith that Joseph, when he was about to die, said confidently that the people of Israel would leave Egypt. He even commanded them to take his bones with them when they left.
Вірою батьки Мойсея, як він народився, три місяці його ховали, бо бачили красу дитини, і не злякалися царського наказу.
It was by faith that Moses’ parents hid him for three months when he was born. They saw that God had given them an unusual child, and they were not afraid to disobey the king’s command.
Вірою Мойсей, коли був виріс, відрікся зватися сином дочки фараона;
It was by faith that Moses, when he grew up, refused to be called the son of Pharaoh’s daughter.
волів радше страждати разом з людом Божим, ніж дознавати дочасної гріховної втіхи,
He chose to share the oppression of God’s people instead of enjoying the fleeting pleasures of sin.
бо, дивлячись на нагороду, вважав за більше багатство наругу вибраного народу від скарбів Єгипту.
He thought it was better to suffer for the sake of Christ than to own the treasures of Egypt, for he was looking ahead to his great reward.
Вірою він покинув Єгипет, не побоявся царського гніву, бо стояв твердо, як той, що Невидимого бачить.
It was by faith that Moses left the land of Egypt, not fearing the king’s anger. He kept right on going because he kept his eyes on the one who is invisible.
Вірою відсвяткував Пасху й скроплення кров'ю, щоб губитель не торкнувся їхніх первородних.
It was by faith that Moses commanded the people of Israel to keep the Passover and to sprinkle blood on the doorposts so that the angel of death would not kill their firstborn sons.
Вірою перейшли Червоне море, як по суходолі, що спробувавши єгиптяни, потопились.
It was by faith that the people of Israel went right through the Red Sea as though they were on dry ground. But when the Egyptians tried to follow, they were all drowned.
Вірою єрихонські мури по семиденнім обході впали.
It was by faith that the people of Israel marched around Jericho for seven days, and the walls came crashing down.
Вірою Рахав, блудниця, прийнявши мирно вивідувачів, з невірними не загинула.
It was by faith that Rahab the prostitute was not destroyed with the people in her city who refused to obey God. For she had given a friendly welcome to the spies.
І що ще скажу? Часу не вистане мені, коли заходжуся розповідати про Гедеона, про Варака, про Самсона, про Єфту, про Давида й Самуїла та пророків,
How much more do I need to say? It would take too long to recount the stories of the faith of Gideon, Barak, Samson, Jephthah, David, Samuel, and all the prophets.
що вірою підбили царства, чинили справедливість, обітниць осягнули, загородили пащі левам,
By faith these people overthrew kingdoms, ruled with justice, and received what God had promised them. They shut the mouths of lions,
силу вогню гасили, вістря меча уникали, ставали сильні, бувши недолугі, на війні проявили мужність, наскоки чужинців відбивали.
quenched the flames of fire, and escaped death by the edge of the sword. Their weakness was turned to strength. They became strong in battle and put whole armies to flight.
Жінки діставали назад своїх померлих, які воскресали. Інші загинули в муках, відкинувши визволення, щоб осягнути ліпше воскресіння.
Women received their loved ones back again from death.
But others were tortured, refusing to turn from God in order to be set free. They placed their hope in a better life after the resurrection.
But others were tortured, refusing to turn from God in order to be set free. They placed their hope in a better life after the resurrection.
Інші наруг і бичів зазнали та ще й кайданів і в'язниці;
Some were jeered at, and their backs were cut open with whips. Others were chained in prisons.
їх каменовано, розрізувано пилою, брано на допити; вони вмирали, мечем забиті; тинялися в овечих та козячих шкурах, збідовані, гноблені, кривджені;
вони, яких світ був невартий, блукали пустинями, горами, печерами та земними вертепами.
They were too good for this world, wandering over deserts and mountains, hiding in caves and holes in the ground.
І всі вони, дарма що мали добре засвідчення вірою, не одержали обіцяного,
All these people earned a good reputation because of their faith, yet none of them received all that God had promised.