Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Турконяка
Тому ми мусимо вважати дуже пильно на те, що почули, щоб, бува, нас не знесло з дороги.
Ось чому ми повинні бути надзвичайно уважними до почутого, щоби часом не відпасти.
Бо коли слово, оголошене ангелами, було таке зобов'язуюче, що всякий його переступ і непослух приймав справедливу кару,
І якщо слово, сказане ангелами, було непохитним, і кожний переступ та непослух отримали справедливу відплату,
то як утечемо ми, коли занедбаємо таке велике спасіння? Воно, спочатку проповідане Господом, було підтверджене нам тими, що його чули,
то як ми уникнемо її, коли знехтуємо таким великим спасінням? Воно мало початок у проповіді Господа і було підтверджене нам тими, хто почув.
коли Бог засвідчив знаками, дивами й різними потугами, ще й дарами Святого Духа, що їх він розділює за своєю волею.
А Бог свідчив ознаками і чудесами, різноманітними проявами сили і дарами Святого Духа згідно зі Своєю волею.
Не ангелам бо підкорив він світ майбутній, про який ми говоримо.
Адже не ангелам Він підпорядкував майбутній світ, про який говоримо.
Бо десь хтось засвідчив, кажучи: «Що таке людина, що ти про неї пам'ятаєш? Або син чоловічий, що ти навідуєшся до нього?
А дехто засвідчив десь, кажучи: Хто така людина, що пам’ятаєш про неї, або людський син, що навідуєшся до нього?
Ти вчинив його малощо меншим від ангелів. Увінчав його славою і честю.
Ти зробив її дещо [1] меншою від ангелів, Ти увінчав її славою і честю;
Усе підкорив йому під ноги.» А коли все підкорив під нього, то не лишив нічого, що було б йому непідкореним. Та нині ще не бачимо, щоб йому все було підкорене,
усе підкорив Ти під її ноги. Коли ж підпорядкував їй усе, то не залишив нічого, що було б їй не підпорядковане. Однак тепер ще не бачимо, щоб їй усе було підпорядковане.
а бачимо Ісуса, який за те, що перетерпів смерть, увінчаний славою і честю, який на малу хвилину був нижче ангелів, щоб благодаттю Божою зазнати за всіх смерти.
А бачимо Ісуса, Який, через те, що витерпів смерть, був увінчаний славою і честю. Він став дещо [2] меншим за ангелів, щоби за Божою благодаттю зазнати за всіх смерть.
Годилось бо йому, — заради якого все і через якого все, що ввів багато синів у славу, — вдосконалити стражданням того, хто дав почин їхньому спасінню.
Оскільки так і мало бути, щоб Той, задля Якого все і через Якого все, Хто привів багатьох синів до слави, — Того, Хто є Першопричиною їхнього спасіння, через страждання зробити завершеним.
Бо той, що освячує, і ті, що освячуються, всі від одного. Тому й не соромиться називати їх братами,
Адже і Той, Хто освячує, і ті, які освячуються, — усі від Одного. Через це Він не соромиться називати їх братами,
коли каже: «Я звіщу ім'я твоє моїм братам, хвалитиму тебе серед громади.»
кажучи: Сповіщу Твоє Ім’я Моїм братам, серед Церкви оспівуватиму Тебе.
І ще: «Буду надіятись на нього.» Та й: «Ось я і діти, що їх Бог мені дав.»
І знову: Я буду надіятися на Нього! І ще: Ось Я і діти, яких Мені дав Бог.
А що діти були учасниками тіла і крови, то й він подібно участь у тому брав, щоб смертю знищити того, хто мав владу смерти, тобто диявола,
А що діти стали спільниками крові й тіла, то й Він подібним чином став їхнім спільником, аби Своєю смертю знищити того, хто має владу смерті, тобто диявола,
і визволити тих, що їх страх смерти все життя тримав у рабстві.
і визволити тих, які через страх смерті все життя утримувалися в рабстві.
Адже не ангелам іде на допомогу, а потомству Авраама.
Адже не ангелів Він приймає, але приймає нащадків Авраама.
Тому він мусів бути в усьому подібний до братів, щоб стати милосердним та вірним архиереєм у справах Божих на спокутування гріхів народу.
Тому треба було Йому в усьому уподібнитися братам, аби бути милосердним і вірним Первосвящеником перед Богом, для ублагання за гріхи людей.