Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Новый русский перевод
Оцей Мелхиседек, цар Салему, священик Всевишнього Бога, який зустрів Авраама, коли він повертався після поразки царів, і який благословив його;
Этот Мелхиседек был царем Салима и священником Всевышнего Бога. Он встретил Авраама, возвращавшегося со сражения после победы над царями, и благословил его.
якому Авраам відділив десятину з усього, і якого ім'я означає спершу «цар справедливости», а потім цар Салему, тобто «цар миру»;
Авраам отдал ему десятую часть всего, что у него было. Само его имя Мелхиседек означает «царь праведности», а его титул «царь Салима» означает «царь, несущий мир».
без батька, без матері, без родоводу, який не має ні початку днів, ні кінця життя, уподібнений до Божого Сина, — зостається священиком повіки.
Нигде не написано ни о его отце, ни о матери, ни о других его предках, ни о начале, ни о конце его жизни, но он, уподобленный Сыну Божьему, остается священником вовеки.44
Дивіться, отже, який великий той, якому патріярх Авраам дав десятину з найліпшої добичі!
Смотрите, насколько он был велик! Даже наш праотец Авраам дал ему десятую часть захваченного на войне.
Також і ті з синів Леві, що мають сан священства, мають за законом наказ брати десятину з народу, тобто з своїх братів, дарма що вони вийшли з бедер Авраама.
В Законе имеется повеление, согласно которому члены рода Левия,45 ставшие священниками, собирают с народа, то есть со своих братьев, десятую часть их дохода, хотя и они потомки Авраама.46
Той же, який не походить з їхнього роду, взяв десятину з Авраама і благословив того, що мав обітниці.
Но Мелхиседек, будучи священником не из рода Левия, принял десятую часть добычи Авраама и благословил его, того, кто уже имел обещания Божьи.
Тим часом і сумніву не може бути, що нижчий благословляється вищим.
Благословляет всегда тот, кто стоит выше благословляемого (это правило не имеет исключений).
Ба більше, тут беруть десятину люди, що вмирають; а там — той, про кого свідчать, що живе.
Десятую часть доходов принимают обычно смертные люди, но о Мелхиседеке засвидетельствовано, что он жив.
І, так би мовити, і Леві, який тепер збирає десятини, дав був десятину через Авраама,
В каком-то смысле и сам Левий, получающий десятины, через Авраама дал десятую часть доходов Мелхиседеку,
бо він ще був у бедрах свого прабатька, коли Мелхиседек вийшов йому назустріч.
потому что, когда Мелхиседек встретил Авраама, Левий, еще не рожденный, был в чреслах47 Авраама.
Якби, отже, досконалість була через левітське священство, під яким народ одержав закон, то яка була б іще потреба з'являтись іншому священикові, за чином Мелхиседека, священикові, що не звався б за чином Арона?
Если бы совершенство достигалось через священство левитов (а оно было существенной частью Закона, который был дан народу), то разве была бы нужда в другом священнике — по чину Мелхиседека, а не по чину Аарона?
Бо як міняється священство, конче міняється і закон.
Когда происходит перемена священства, одновременно должна произойти и перемена Закона.
Бо той, про кого це говориться, був з іншого коліна, з якого ніхто не служив при жертовнику.
Тот же, о Ком мы сейчас говорим, принадлежал к роду, из которого никто и никогда не служил у жертвенника.
Відомо бо, що наш Господь походить від Юди, про покоління якого Мойсей нічого не згадав як про священиків.
Ведь известно, что наш Господь был из рода Иуды, а Моисей не сказал ничего о священниках из этого рода.
Це стає ще яснішим, коли на подобу Мелхиседека постає інший священик;
Нам становится еще яснее, что Закон изменился, когда появляется другой священник — по подобию Мелхиседека.
він став ним не за законом тілесної заповіді, а за силою життя нетлінного,
Он стал священником не по Закону, который требовал принадлежности к определенному роду, а по силе, которая заложена в вечной жизни.
бо він прийняв таке свідоцтво: «Ти — священик повіки за чином Мелхиседека.»
Ведь Писание свидетельствует:
«Ты — священник навеки
по чину Мелхиседека».48
Так перша заповідь скасована через її неміч і безкорисність —
Итак, прежнее повеление отменено, потому что оно оказалось слабым и бесполезным
закон бо не зробив нічого досконалим, — уведено ж кращу надію, яка зближає нас до Бога.
(Закон вообще ничего не сделал совершенным), и дается надежда на нечто лучшее, благодаря которой мы приближаемся к Богу.
Тим більше, що це не сталося без клятви: бо коли інші настановлялися священиками без клятви,
Примечательно, что это подтверждено клятвой Бога. Другие священники получали свое служение без всякой клятвы,
то цей мав клятву того, який сказав до нього: «Господь поклявсь, і каятись не буде: Ти — священик повіки.»
но Христос стал священником по клятве Того, Кто сказал Ему:
«Поклялся Господь и не откажется:
Ты — священник навеки».49
Ось чому Ісус став запорукою кращого союзу.
Таким образом, Иисус стал поручителем гораздо лучшего завета.
Крім того: отих священиків було більше, бо смерть не дозволяла їм зоставатися;
Тех священников было много, одни умирали, и на смену им приходили другие,
цей же, тому що перебуває повіки, має священство непроминальне
а Иисус жив вечно, и Его священство тоже вечно.
і тому може спасти повіки тих, які через нього до Бога приступають, бо він завжди живий, щоб за них заступатися.
Поэтому Он в силах полностью50 спасать тех, кто благодаря Ему приходит к Богу. Он всегда жив и всегда ходатайствует за них.
Якраз і годилося, щоб ми мали такого первосвященика непорочного, відлученого від грішників і вищого за небеса,
Именно такой Первосвященник и был нам необходим: святой, непорочный, чистый, отделенный от грешников и находящийся превыше небес.
який не має потреби, як архиереї, щодня приносити перше за власні гріхи жертви, а потім за гріхи народу, бо він зробив це раз, принісши себе самого в жертву.
Ему нет необходимости приносить жертвы каждый день, как это делают другие первосвященники, принося вначале жертвы за свои грехи, а потом за грехи народа. Он сделал это за всех раз и навсегда, когда отдал в жертву Самого Себя.
Закон бо настановляє архиєреями людей, немочі підлеглих, а слово клятви, що було після закону, настановляє Сина, що навіки досконалий.
По Закону первосвященниками назначаются обыкновенные слабые люди, а согласно клятве, данной уже после Закона, был назначен Сын, полностью и навеки приготовленный к этому.