Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Cовременный перевод WBTC
По смерті Ісуса сини Ізраїля спитали в Господа: “Хто з нас має виступати першим проти ханаанян, щоб воювати з ними?”
После смерти Иисуса народ Израиля спросил у Господа: "Кто из нас первым должен пойти воевать против хананеев?"
І сказав Господь: “Юда нехай виступає. Ось я віддаю край йому в руки.”
Господь ответил им: "Колено Иуды пойдёт. Я позволю им завоевать эту землю".
Юда й сказав своєму братові Симеонові: “Йди зо мною в мою частку, й будемо воювати з ханаанянами; а потім піду й я з тобою в твою частку.” І пішов Симеон разом з ним.
Иуда попросил помощи у братьев из семьи Симеона. Он сказал: "Братья мои, Господь обещал дать каждому из нас немного земли. Если вы поможете нам завоевать эту землю, мы поможем вам в войне за вашу землю. " И люди Симеона решили помочь своим братьям из Иудеи.
Виступив Юда, і віддав Господь ханаанян та перізіїв йому на поталу, і розбили вони з них під Безеком десять тисяч чоловік.
Господь помог народу Иуды разбить хананеев и ферезеев. Десять тысяч человек было убито в городе Везеке.
Біля Безеку зіткнулись вони з Адонівезеком, вдарили на нього й розбили ханаанян та перізіїв.
Там же они встретились с правителем Везека (Адони-Везек) и сразились с ним.
Адонівезек утік, та вони кинулися за ним, схопили його й повтинали йому на руках і на ногах великі пальці.
Адони-Везек пытался убежать, но они поймали его и отсекли у него на руках и ногах большие пальцы.
Сказав тоді Адонівезек: “Сімдесят царів з повідтинаними пальцями на руках і ногах збирали кришки під столом у мене. Як я вчинив, так Господь відплатив мені!” І привели вони його в Єрусалим, де він і вмер.
И сказал Адони-Везек: "Я отрезал большие пальцы рук и ног у семидесяти царей, и они ели крохи, которые падали с моего стола. И теперь Господь отплатил мне тем же". Адони-Везека привели в Иерусалим, и там он умер.
І вдарили сини Юди на Єрусалим, опанували його, винищили лезом меча, а місто спалили.
Сыны Иуды воевали против Иерусалима и захватили его. Они убили людей мечами, а город сожгли.
Потім сини Юди спустились, щоб воювати з ханаанянами, що жили в горах, на півдні, та по узгір'ях.
Потом они пошли воевать с хананеями, которые жили в горах, в пустыне к югу от Иудеи и на западной равнине.
Далі виступив Юда проти ханаанян, що жили в Хевроні, — Хеврон же звавсь раніше Кіріят-Арба, — і розбили Шешая, Ахімана й Талмая.
Колено Иуды выступило против хананеев, которые жили в Хевроне (раньше Хеврон назывался Кириаф-Арба). Там они убили Шешая, Ахимана и Фалмая.
А звідтіля пішов на мешканців Девіру, що звався колись Кіріят-Сефер.
Затем иудеи покинули это место и пошли воевать против жителей города Давира (раньше Давир назывался Кириаф-Сефер).
І обіцяв тоді Калев: “Хто нападе на Кіріят-Сефер і візьме його, за того віддам дочку мою Ахсу.”
До того, как они начали сражаться, Халев обещал им: "Тому, кто нападёт на Кириаф-Сефер и захватит его, я отдам в жёны мою дочь Ахсу. "
І взяв його Отнієл, син Кеназа, меншого Калевового брата, і віддав він за нього дочку свою Ахсу.
У Халева был младший брат — Кеназ. Сын Кеназа, Гофониил, захватил город Кириаф-Сефер, и тогда Халев отдал в жёны Гофониилу свою дочь.
А коли вона прибула, він підмовив її просити в батька поле; і як зіскочила з осла, Калев спитав її; “Що тобі?”
Ахса пошла жить к Гофониилу. Перед отъездом Гофониил послал её просить у отца немного земли. Ахса пошла к отцу, и, когда она сошла со своего осла, Халев спросил её: "Что случилось?".
А та до нього: “Дай мені, — каже, — благословення: дав бо єси мені суху землю, дай мені і джерела вод! І дав він їй горішні й долішні джерела.
Ахса ответила ему: "Благослови меня. Ты дал мне пустынную землю, дай мне и немного воды. " И Халев дал ей, что она просила, — верхние и нижние источники воды.
Сини кенія Ховава, Мойсеєвого тестя, з Пальмового міста, повиходили разом із синами Юди в пустиню Юди, що на південь від Араду; пішли вони й оселились з амалекитянами.
Сыны Кенеянина (тестя Моисея) покинули город Пальм и пошли жить среди иудеев в пустыню, которая находилась на юге от Иудеи, возле города Арада.
Згодом двигнувся Юда з братом Симеоном, і розбили вони ханаанян, що жили в Цефаті, і цілком знищили його, тим і прозвано те місто Хорма.
Некоторые хананеи жили в городе Аефафе. Люди Иудеи и Симеона напали на них и полностью разрушили город. И назвали этот город Хорма.
Далі завоював Юда Газу з її околицею, Аскалон з околицею й Екрон з околицею.
Иудеи также захватили город Газу и город Аскалон со всеми маленькими городами вокруг них.
Господь був з Юдою, так що він посів гори. Подолян же не здолав прогнати, бо в них були залізні колісниці.
Господь был на стороне Иуды, и люди Иуды захватили горы, но не смогли захватить жителей равнины, ибо у них были железные колесницы.
І дали вони Калевові Хеврон, як заповідав Мойсей, і повиганяв він звідтіль трьох синів Анака.
Моисей, как и обещал, отдал народу Халева город Хеврон, и они изгнали оттуда трёх сыновей Енаковых.
Євусіїв же, мешканців Єрусалиму, не повиганяли сини Веніямина, так що живуть євусії в Єрусалимі з синами Веніямина по цей день.
Сыны Вениамина не могли изгнать иевусеев, которые жили в Иерусалиме. И до сих пор иевусеи живут в Иерусалиме среди народа Вениамина.
Дім Йосифа виступив і собі проти Бетела, і Господь був з ними;
Потомки Иосифа пошли сражаться против города Вефиль (в прошлом Вефиль назывался Луз), и Господь был на их стороне.
побачили розглядачі чоловіка, що виходив з міста, і сказали йому “Покажи нам, де можна вломитись у місто, й ми тебе помилуємо.”
Эти люди увидели человека, идущего из города, и сказали ему: "Покажи нам, как войти в город. Мы захватим его, и, если ты нам поможешь, мы не сделаем тебе ничего плохого".
І він показав їм вхід до міста, й вони побили його вістрям меча, чоловіка ж того й усю родину відпустили.
И человек этот показал разведчикам потайной вход в город. Потомки Иосифа напали на город Вефиль и мечами убили его жителей. Но они не тронули человека, который помог им. Этот человек с семьёй был отпущен на свободу.
Пішов той чоловік у хеттитську землю, збудував місто й назвав його Луз. Так зветься воно й по цей день.
Он пошёл в землю, где жили хеттеи, и построил там город, который назвал Луз. Он и до сих пор так называется.
Манассія не прогнав мешканців Бетшеану з його присілками, ані мешканців Танаху з його присілками, ані мешканців Дору з його присілками, ані мешканців Ївлеаму з його присілками, ані мешканців Мегіддо з його присілками. І зостались ханааняни вперто жити в цій країні.
Некоторые хананеи жили в городах Бефсан, Фаанах, Дор, Ивлеам и Мегиддон и в маленьких городах, окружающих их. Народ Манассия не смог выгнать людей из этих городов, и хананеи остались там жить.
Як же Ізраїль вбився в потугу, зробив він їх рабами, повиганяти ж їх — не повиганяв він.
Позже, набрав силу, Израиль сделал этих хананеев своими рабами, но изгнать их с земли своей так и не смог.
Та й Ефраїм теж не повиганяв ханаанян, що жили в Гезері, так і зостались ханааняни жити в Гезері.
То же самое случилось и с народом Ефрема. Они не смогли изгнать всех хананеев, которые жили в Газере. Так они и остались там жить среди сынов Ефрема.
Завулон не повиганяв мешканців Кітрону і Нагалолу. Так і жили ханааняни поміж ними, але були їхніми рабами.
И люди Завулона не смогли изгнать хананеев, живших в городах Китрон и Наглол. Те не покинули свою землю и остались жить среди сынов Завулона, которые сделали их своими рабами.
Ашер не повиганяв мешканців Акко й мешканців Сидону, Хелеву, Ахзіву, Хелви, Афеку і Рехову,
Народ Асира не изгнал жителей Акко, Сидона, Ахлава, Ахзива, Хелвы, Цфека и Рехова.
і жили ашерії серед ханаанян, мешканців краю, бо вони їх не повиганяли.
Народ Асира не смог заставить хананеев покинуть свою землю, и поэтому они жили среди хананеев.
Нафталі не повиганяв мешканців Бетшемешу і Бет-Анату, і жив серед ханаанян, що перебували в цій країні, але мешканці Бетшемешу і Бет-Анату стали їхніми рабами.
И люди Неффалима не смогли выгнать жителей Вефсамиса и Бефанафа. Они остались жить среди хананеев и сделали их своими рабами.
Аморії ж відкинули даніїв у гори й не давали їм спускатись у долину.
Аморреи заставили народ Дана жить в горах. Сыновьям Дановым пришлось жить там потому, что аморреи не давали им спуститься в долину.
І жили аморії й далі в Гархересі, в Аялоні й у Шаалвімі. Як же почав дім Йосифа брати над ними гору, вони стали їхніми кріпаками.
Аморреи решили остаться жить на горе Херес, в Аиалоне и Шаалвиме, но позже народ Иосифа стал сильным и сделал аморреев своими рабами.