Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
New Living Translation
І двигнулися всі сини Ізраїля й зібралась уся громада, як один чоловік, від Дана аж до Версавії, і Гілеад-землі, перед Господом у Міцпі.
Israel’s War with Benjamin
Then all the Israelites were united as one man, from Dan in the north to Beersheba in the south, including those from across the Jordan in the land of Gilead. The entire community assembled in the presence of the LORD at Mizpah.
Then all the Israelites were united as one man, from Dan in the north to Beersheba in the south, including those from across the Jordan in the land of Gilead. The entire community assembled in the presence of the LORD at Mizpah.
І голови всього народу, усіх колін Ізраїля, з'явились на зборах Божого народу: чотириста тисяч чоловік піхотинців, озброєних мечами.
The leaders of all the people and all the tribes of Israel — 400,000 warriors armed with swords — took their positions in the assembly of the people of God.
Сини Веніямина довідалися, що сини Ізраїля пішли у Міцпу. Сини Ізраїля ж говорили: “Скажіть, як сталось те ганебне діло?”
(Word soon reached the land of Benjamin that the other tribes had gone up to Mizpah.) The Israelites then asked how this terrible crime had happened.
І відповів левіт, чоловік замученої молодиці: “Прибув я в Гівеа Веніямина з моєю наложницею, щоб там переночувати;
The Levite, the husband of the woman who had been murdered, said, “My concubine and I came to spend the night in Gibeah, a town that belongs to the people of Benjamin.
та горожани Гівеа піднялись проти мене й обступили вночі хату, де я перебував; мене мали на думці вбити, а наложницю мою насилували так, що вона й умерла.
That night some of the leading citizens of Gibeah surrounded the house, planning to kill me, and they raped my concubine until she was dead.
Тоді я взяв мою наложницю, порубав її на шматки та й Розіслав по всіх округах ізраїльського спадкоємства; бо вони вчинили ганебне та соромне діло в Ізраїлі.
So I cut her body into twelve pieces and sent the pieces throughout the territory assigned to Israel, for these men have committed a terrible and shameful crime.
Ось усі ви, сини Ізраїля, тут; тож розберіть цю справу й порадьте, що чинити.”
Now then, all of you — the entire community of Israel — must decide here and now what should be done about this!”
Піднявсь увесь народ, як один муж, і заявив: “Ніхто з нас не піде додому, ніхто не повернеться до хати!
And all the people rose to their feet in unison and declared, “None of us will return home! No, not even one of us!
От що зробимо з Гівеа: підемо проти неї по жеребку.
Instead, this is what we will do to Gibeah; we will draw lots to decide who will attack it.
Візьмемо з усіх колін Ізраїля по десятку чоловік з кожної тисячі, по тисячі з кожної десятки тисяч, і нехай вони подбають про харчі для людей, щоб ці пішли на Гівеа Веніямина та зробили з нею відповідно до ганьби, що вона вчинила в Ізраїлі.”
От і зібрались мужі Ізраїля проти міста, як один муж, одностайно.
So all the Israelites were completely united, and they gathered together to attack the town.
І порозсилали коліна Ізраїля посланців по всьому коліну Веніямина сказати: “Що то за злочин між вами стався?
The Israelites sent messengers to the tribe of Benjamin, saying, “What a terrible thing has been done among you!
Зараз же мусите видати нам тих нікчемних людців з Гівеа, а ми скараємо їх на горло й викорінимо ганьбу з Ізраїля.” Та веніяминяни не хотіли вволити волю братів своїх, синів Ізраїля.
Give up those evil men, those troublemakers from Gibeah, so we can execute them and purge Israel of this evil.”
But the people of Benjamin would not listen.
But the people of Benjamin would not listen.
Ба більше, вони позбиралися з інших міст у Гівеа, щоб виступити на війну з синами Ізраїля.
Instead, they came from their towns and gathered at Gibeah to fight the Israelites.
І налічено того дня синів Веніямина з різних їхніх міст двадцять шість тисяч озброєних, опріч мешканців міста Гівеа, яких налічено сімсот добірних чоловік.
In all, 26,000 of their warriors armed with swords arrived in Gibeah to join the 700 elite troops who lived there.
Між усіма тими людьми було сімсот добірних ліваків; кожен з них був здатний влучити камінцем із пращі у волос, не схибивши.
Among Benjamin’s elite troops, 700 were left-handed, and each of them could sling a rock and hit a target within a hairsbreadth without missing.
Синів Ізраїля, без веніяминян, налічено чотириста тисяч чоловік, озброєних мечами, всі завзяті вояки.
Israel had 400,000 experienced soldiers armed with swords, not counting Benjamin’s warriors.
Рушили сини Ізраїля й пішли в Бетел питати Бога й казали: “Хто з нас має виступити першим у бій із синами Веніямина?” Господь відказав: “Юда буде перший!”
Before the battle the Israelites went to Bethel and asked God, “Which tribe should go first to attack the people of Benjamin?”
The LORD answered, “Judah is to go first.”
The LORD answered, “Judah is to go first.”
Двигнулися сини Ізраїля вранці й отаборились під Гівеа;
So the Israelites left early the next morning and camped near Gibeah.
потім сини Ізраїля виступили до бою проти веніяминян, ставши навпроти них лавою коло Гівеа.
Then they advanced toward Gibeah to attack the men of Benjamin.
Виступили сини Веніямина з Гівеа та й поклали того дня двадцять дві тисячі ізраїльтян трупом.
But Benjamin’s warriors, who were defending the town, came out and killed 22,000 Israelites on the battlefield that day.
Але народ, мужі ізраїльські, наповнилися знову духом та й вишикувались до бою на тім самім місці, що першого дня,
But the Israelites encouraged each other and took their positions again at the same place they had fought the previous day.
бо коли вони пішли були й стали плакати перед Господом у Бетелі до вечора й питали в Господа: “Чи виступати нам знову на синів Веніямина, нашого брата?” — Господь відказав: “Виступайте проти нього!”
For they had gone up to Bethel and wept in the presence of the LORD until evening. They had asked the LORD, “Should we fight against our relatives from Benjamin again?”
And the LORD had said, “Go out and fight against them.”
And the LORD had said, “Go out and fight against them.”
І вдарили сини Ізраїля другого дня на синів Веніямина.
So the next day they went out again to fight against the men of Benjamin,
Але й другого дня вийшли веніяминяни проти них з Гівеа та й знов поклали трупом вісімнадцять тисяч синів Ізраїля, вояків, озброєних шаблями.
but the men of Benjamin killed another 18,000 Israelites, all of whom were experienced with the sword.
Тоді сини Ізраїля всім військом знялися й пішли в Бетел, і сиділи там, плачучи перед Господом, і постили того дня до самого вечора, й приносили Господеві всепалення та мирні жертви.
Then all the Israelites went up to Bethel and wept in the presence of the LORD and fasted until evening. They also brought burnt offerings and peace offerings to the LORD.
І питали сини Ізраїля в Господа — бо там того часу був ковчег Божого свідоцтва,
The Israelites went up seeking direction from the LORD. (In those days the Ark of the Covenant of God was in Bethel,
й Пінхас, син Єлеазара, сина Арона, служив того часу перед ним і питався: “Чи наступати нам знову боєм на синів Веніямина, нашого брата, чи залишити?” І відказав Господь: “Наступайте, бо взавтра я дам їх у ваші руки!”
and Phinehas son of Eleazar and grandson of Aaron was the priest.) The Israelites asked the LORD, “Should we fight against our relatives from Benjamin again, or should we stop?”
The LORD said, “Go! Tomorrow I will hand them over to you.”
The LORD said, “Go! Tomorrow I will hand them over to you.”
Тоді Ізраїль поставив засідку навколо Гівеа.
So the Israelites set an ambush all around Gibeah.
Третього дня вийшли сини Ізраїля проти синів Веніямина й вишикувалися лавами до бою при Гівеа, як і за перших разів.
They went out on the third day and took their positions at the same place as before.
Сини Веніямина вирушили проти війська й віддалились від міста й заходились, як перші рази, класти декого трупом на шляхах, з яких один веде в Бетел, а другий на Гівеа, і вбили до тридцять мужів ізраїльських.
When the men of Benjamin came out to attack, they were drawn away from the town. And as they had done before, they began to kill the Israelites. About thirty Israelites died in the open fields and along the roads, one leading to Bethel and the other leading back to Gibeah.
Сини Веніямина думали собі: вони, мовляв, полягли перед нами, як і першим разом. А сини Ізраїля умовились: “Утікаймо, щоб відтягнути їх від міста на биті шляхи.”
Then the warriors of Benjamin shouted, “We’re defeating them as we did before!” But the Israelites had planned in advance to run away so that the men of Benjamin would chase them along the roads and be drawn away from the town.
Схопились тоді мужі Ізраїля зо свого місця та й стали лавами під Ваал-Тамаром, а засідка Ізраїля вийшла зо свого сховку на захід від Гівеа.
І наступило тоді на Гівеа десять тисяч добірного війська з усього Ізраїля, й зчинився запеклий бій. Та веніяминянам і на думку не спало, що на них насувається лихо.
There were 10,000 elite Israelite troops who advanced against Gibeah. The fighting was so heavy that Benjamin didn’t realize the impending disaster.
І розбив Господь Веніямина перед Ізраїлем, і поклали сини Ізраїля того дня трупом двадцять п'ять тисяч і сто чоловік веніяминян, озброєних мечами.
So the LORD helped Israel defeat Benjamin, and that day the Israelites killed 25,100 of Benjamin’s warriors, all of whom were experienced swordsmen.
Нарешті сини Веніямина збагнули, що їх розгромлено. Мужі ізраїльські відступили перед Веніямином, бо звірились на засідку, що її поставили коло Гівеа.
Then the men of Benjamin saw that they were beaten.
The Israelites had retreated from Benjamin’s warriors in order to give those hiding in ambush more room to maneuver against Gibeah.
The Israelites had retreated from Benjamin’s warriors in order to give those hiding in ambush more room to maneuver against Gibeah.
Кинулась та засідка раптом на Гівеа й, двигнувшись наперед, вибила лезом меча все місто.
Then those who were hiding rushed in from all sides and killed everyone in the town.
Між мужами ізраїльськими та тими, що сиділи в засідці, було умовлено, що дадуть знак: пустять угору великий дим над містом.
They had arranged to send up a large cloud of smoke from the town as a signal.
І от, коли мужі ізраїльські обернулись у бою, немов до втечі, веніяминяни заходилися класти їх трупом, поклавши щось із тридцять чоловік та думавши собі: розбили ми їх, мовляв, цілком, як у першому бою.
When the Israelites saw the smoke, they turned and attacked Benjamin’s warriors.
By that time Benjamin’s warriors had killed about thirty Israelites, and they shouted, “We’re defeating them as we did in the first battle!”
By that time Benjamin’s warriors had killed about thirty Israelites, and they shouted, “We’re defeating them as we did in the first battle!”
Аж тут почав здійматися знак над містом, отой стовп диму, і, як озирнулись веніяминяни позад себе, то все місто полум'яніло під саме небо.
But when the warriors of Benjamin looked behind them and saw the smoke rising into the sky from every part of the town,
Обернулись тоді мужі ізраїльські, а веніяминяни настрахались, бо зрозуміли, що над ними зависла погибель,
the men of Israel turned and attacked. At this point the men of Benjamin became terrified, because they realized disaster was close at hand.
тож подались від мужів ізраїльських шляхом на пустиню. Але військо натискало на них, та й ті, що вискочили з міста, нищили їх зосередженим наступом.
І обступили вони Веніямина й гнали його безупину, й били аж до місця, що проти Гівеа, на схід сонця.
Полягло тоді в Веніямина вісімнадцять тисяч чоловік, а все ж то були відважні вояки.
That day 18,000 of Benjamin’s strongest warriors died in battle.
Решта веніяминян пішла врозтіч у пустиню, на Ріммон-скелю, але ізраїльтяни на шляхах вистинали ще з п'ять тисяч чоловік і гналися за ними аж до Гідеону, вбивши з тих дві тисячі чоловік.
The survivors fled into the wilderness toward the rock of Rimmon, but Israel killed 5,000 of them along the road. They continued the chase until they had killed another 2,000 near Gidom.
Усіх же веніяминян, що того дня загинули, було двадцять п'ять тисяч чоловік, озброєних мечами, й усі були вони хоробрі вояки.
So that day the tribe of Benjamin lost 25,000 strong warriors armed with swords,
У пустиню ж завернуло й втекло на Ріммон-скелю шістсот чоловік, і сиділи вони чотири місяці на Ріммон-скелі.
leaving only 600 men who escaped to the rock of Rimmon, where they lived for four months.
Мужі ж ізраїльські обернулись назад проти синів Веніямина й вистинали лезом меча все місто, і людину, й скотину, й усе, що їм попалося; та й міста, що їм зустрілись, пустили вони з димом.
And the Israelites returned and slaughtered every living thing in all the towns — the people, the livestock, and everything they found. They also burned down all the towns they came to.