Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Турконяка
Тоді ефраїмії мовили до Гедеона: “Чому це ти зробив так з нами, що не покликав нас, коли йшов на війну з мідіянами?” І сварилися вони з ним тяжко.
І сказав Ґедеонові чоловік-єфремець: Що це за діло вчинив ти нам, щоб не покликати нас, коли виходив ти воювати проти Мадіяма? І вони його сильно звинувачували.
А він відказав їм: “Що я зробив інше, ніж ви? Хіба підбирання останків винограду Ефраїмом не ліпше від винозборів Авієзера?
А він сказав їм: Що вчинив я тепер, порівняно з вами? Хіба дозбирані Єфремом рештки не кращі від збору винограду Авієзера?
Бог дав вам у руки мідіянських князів Орева й Зеева. Що ж міг би я зробити такого, як ви?” Як це промовив, угамувався гнів їхній на нього.
У вашу руку Господь передав володарів Мадіяма — Орива і Зива! І що міг я вчинити такого, як ви? І вони спинилися. Тоді утихомирився їхній дух супроти нього, коли він промовив ці слова.
Прибувши до Йордану, Гедеон перейшов на той бік, сам він і триста чоловік, що були з ним, стомлені погонею за ворогом.
І прийшов Ґедеон до Йордану, і перейшов його, а з ним — триста мужів, підупалих духом і голодних.
І попросив він мешканців Суккоту: “Дайте, будь ласка, хліба людям, що йдуть зо мною, бо вони стомились моєю гонитвою за Зевахом і Цалмунною, мідіянськими царями.”
І сказав він мужам Сокхота: Дайте хліба народові, який зі мною, бо вони голодні, я ж женуся за Зевеем і Салманою, мадіямськими царями!
А князі суккотські відповіли: “Хіба долоні Зеваха й Цалмунни вже в руках у тебе, щоб нам давати хліб для твого війська?”
А старійшини Сокхота сказали: Хіба рука Зевея і Салмани тепер у твоїй руці, щоб ми дали твоєму війську хліба?
І сказав Гедеон: “Гаразд! Як Господь видасть Зеваха й Цалмунну мені в руки, я пороздираю ваше тіло глодами, що в пустині, ще й будяками.”
Не так! — сказав Ґедеон, — коли дасть Господь Зевея і Салману в мої руки, то натру ваші тіла в тернині пустелі й у Варконімі!
Звідти він двигнувся на Пенуел і сказав його мешканцям так само; а люди в Пенуелі відповіли йому так само, як жителі Суккоту.
І він пішов звідти до Фануїла, і сказав їм так само, а мужі Фануїла відповіли йому так, як відповіли йому мужі Сокхота.
Тоді він погрозив і мешканцям Пенуелу: “Як вернусь живим-здоровим, зруйную оцю твердиню.”
І він пригрозив мужам Фануїла, говорячи: Коли я повернуся з миром, то рознесу цю вежу!
Зевах же і Цалмунна були в Каркорі зо своїм військом — до п'ятнадцять тисяч чоловік, — усе, що зосталося з цілого табору синів сходу, бо полягло їх сто двадцять тисяч чоловік, які справувались добре шаблею.
І Зевей та Салмана — в Каркарі, а з ними — їхній табір, якихось п’ятнадцять тисяч тих, які залишилися в усьому таборі із синів сходу, а тих, котрі полягли, було сто двадцять тисяч мужів, які носили меч.
Двигнувся, отже, Гедеон шляхом кочовиків на схід Новаху й Йогвеги та й ударив на табір, що спочивав собі безпечно.
І пішов Ґедеон дорогою тих, які жили в наметах, на сході Навета напроти Зевея, і розгромив табір, а табір був самовпевнений.
Зевах і Цалмунна втекли, він же кинувся за ними й упіймав обох царів мідіянських, Зеваха й Цалмунну, нагнавши страх на все військо.
Та Зевей і Салмана втекли, і він гнався за ними, і схопив обох царів Мадіяма: Зевея та Салману, і вигубив увесь їхній табір.
Коли Гедеон, син Йоаша, повертався з війни Херес-схилом,
І повернувся Ґедеон, син Йоаса, з війни зі схилу Ареса.
упіймав він хлопчину з Суккоту й випитував його, а той виписав йому сімдесят сім князів і старших суккотських.
І схопив юнака із чоловіків Сокхота, і допитав його, і написав до них — до володарів Сокхота та їхніх старійшин, до сімдесяти п’яти мужів.
Прийшовши до суккотян, сказав: “Ось Зевах та Цалмунна, за яких ви глузували з мене, казавши: хіба, мовляв, долоні Зеваха й Цалмунни вже в руках у тебе, щоб нам харчувати твоїх стомлених людей?”
І прийшов Ґедеон до володарів Сокхота, і сказав їм: Ось Зевей і Салмана, через яких ви зганьбили мене, кажучи: Хіба рука Зевея і Салмани тепер у твоїй руці, щоб ми дали твоїм ослаблим мужам хліба?
Схопив він тоді старших міста і, взявши пустельняних глодів і будяків, почав шмагати ними суккотян.
І він узяв володарів і старійшин міста, і поволік їх по тернині пустелі, по гострих колючках, — поволік ними мужів Сокхота.
В Пенуелі ж зруйнував він твердиню і повбивав мешканців міста.
І вежу Фануїла він розніс, і повбивав мужів міста.
Тоді спитав Зеваха й Цалмунну: “Як виглядали мужі, що ви їх повбивали на Таворі?” А ті й відповіли: “Так, як ти. Кожний на вид, немов царенко.”
Тоді він запитав Зевея та Салману: Де мужі, яких ви вбили в Таворі? А вони сказали: Такі, як ти — твоя подоба схожа до них, на вигляд їхня зовнішність як у царських синів.
Він же відказав: “То були мої брати, сини матері моєї. Як жив Господь! Якби ви були зоставили їх живими, я не вбивав би вас.”
Це брати мої, — сказав Ґедеон, — сини моєї матері! І поклявся їм: Живе Господь, якщо б залишили ви їх живими, не вбив би я вас!
І повелів він Єтерові, своєму первородному: “Встань, убий їх!” Та хлопчина не виймав меча з піхви, боявся, був бо ще маленький.
І він сказав Єтерові, своєму первородному: Вставши, убий їх! Та його хлопець не витягнув свого меча, бо злякався, оскільки був молодим.
Озвались тоді Зевах й Цалмунна: “Встань сам і повбивай нас. Який бо чоловік, така в нього й сила!” Встав Гедеон та й убив Зеваха й Цалмунну, й забрав бляшки, що були на шиї в їхніх верблюдів.
А Зевей і Салмана сказали: Підіймися ти, і протистій нам, бо який чоловік, така і його сила! Тож Ґедеон піднявся і вбив Зевея та Салману, і забрав прикраси, які були на шиях їхніх верблюдів.
Тоді ізраїльтяни сказали до Гедеона: “Прав нами, ти сам і син твій, і син твого сина, бо ти визволив нас із рук мідіян.”
Після цього ізраїльські мужі звернулися до Ґедеона: Пануй над нами, ти і твої сини, бо ти нас врятував з руки Мадіяма!
Гедеон же відрік їм: “Не буду правити я вами, не буде правити вами й син мій: Господь нехай править вами.”
А Ґедеон сказав їм: Не пануватиму я над вами, і не пануватиме мій син над вами, — Господь пануватиме над вами!
А далі Гедеон додав: “Хочу в вас чогось попросити: дайте мені кожен з вас по каблучці з вашої здобичі.” Вони бо носили золоті каблучки, бо були ізмаїльтяни.
Та матиму я до вас прохання, — сказав їм Ґедеон, — дайте мені, кожний з вас, сережку зі своєї здобичі! (Адже в них було багато золотих сережок, оскільки були ізмаїльцями).
Вони ж відповіли: “Ми радо дамо тобі їх.” Розстелили вони плащ, і кожен кинув туди каблучку із своєї здобичі.
А вони сказали: Неодмінно дамо! [1] І він розстелив свій одяг, і кожний кинув туди золоту сережку зі своєї здобичі.
І було золотих каблучок, що він попросив, вагою тисяча сімсот шеклів, опріч бляшок, ковтків та пурпурових шат, що були на царях мідіянських, і опріч нашийників, що були на шиях верблюдів.
І була вага золотих сережок, які він випросив, тисяча сімсот сиклів золота, за винятком посуду, ланцюжків підвіски і порфірового одягу, що на мадіямських царях, і за винятком золотих нашийників, які на шиях їхніх верблюдів.
Гедеон же зробив з того ефод і поставив його в своїм ріднім місті, в Офрі, і весь Ізраїль блудував там з ним, і це стало пасткою для Гедеона та його родини.
І переробив його Ґедеон в ефод, і поставив його у своєму місті, в Ефраті. І весь Ізраїль там чинив розпусту за ним, і було для Ґедеона і його дому на спокусу.
Так упокорились мідіяни перед синами Ізраїля і не задирали більше голову вгору. І земля жила миром сорок років, за часів Гедеона.
А Мадіям був засоромлений перед ізраїльськими синами і не підносив більше своєї голови. І земля мала спокій сорок років у дні Ґедеона.
Повернувсь додому Єрувваал, син Йоаша, і жив у себе дома.
І пішов Єроваал, син Йоаса, і поселився у своєму домі.
Було ж у Гедеона сімдесят синів, яким усім він доводився рідним батьком, мав бо жінок багато.
А в Ґедеона було сімдесят синів, які вийшли з його стегон, бо в нього було багато жінок.
А наложниця його, що жила в Сихемі, вродила йому також сина, й назвав він його Авімелех.
І його наложниця, яка в Сікімах, вона народила йому сина і дала йому ім’я Авімелех.
Помер Гедеон, син Йоаша, в глибокій старості, й поховано його в гробниці його батька Йоаша, у Офрі Авієзеріїв.
І помер Ґедеон, син Йоаса, у добрій старості, і був похований у гробниці Йоаса, свого батька, в Ефраті, батька Авієзрія.
А коли Гедеон помер, блудували сини Ізраїля знову за Ваалом й ставили Ваал-Беріта собі за бога.
І сталося, коли Ґедеон помер, то ізраїльські сини відвернулися і чинили розпусту за Ваалами, і поставили собі Ваалверіта в завіт їм, щоби був він за бога.
І не пам'ятали сини Ізраїля про Господа, Бога свого, що визволяв їх скрізь із рук ворогів їх,
І не згадали ізраїльські сини свого Господа Бога, Який визволив їх з руки всіх їхніх ворогів навкруги.