Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
New King James Version
Авімелех, син Єрувваала, прибув у Сихем до братів матері своєї і мовив до них і до всієї родини дому матері своєї:
Abimelech’s Conspiracy
Then Abimelech the son of Jerubbaal went to Shechem, to his mother’s brothers, and spoke with them and with all the family of the house of his mother’s father, saying,
Then Abimelech the son of Jerubbaal went to Shechem, to his mother’s brothers, and spoke with them and with all the family of the house of his mother’s father, saying,
“Скажіть так, щоб було чути всім господарям Сихему: що, мовляв, краще для вас: чи щоб правили вами 70 чоловік, тобто всі сини Єрувваала, а чи щоб правив вами один? Та пам'ятайте, що я ваша кість і ваше тіло.”
“Please speak in the hearing of all the men of Shechem: ‘Which is better for you, that all seventy of the sons of Jerubbaal reign over you, or that one reign over you?’ Remember that I am your own flesh and bone.”
Брати його матері сказали все те мешканцям Сихему так, що чули всі, і прихилилося їхнє серце до Авімелеха, бо вони говорили: “Він брат нам.”
And his mother’s brothers spoke all these words concerning him in the hearing of all the men of Shechem; and their heart was inclined to follow Abimelech, for they said, “He is our brother.”
То й дали вони йому сімдесят шеклів срібла з капища Ваал-Беріта; за них найняв Авімелех пройдисвітів та зухвальців, що пішли за ним.
So they gave him seventy shekels of silver from the temple of Baal-Berith, with which Abimelech hired worthless and reckless men; and they followed him.
Наскочив він на дім батька свого в Офрі та й повбивав братів своїх, синів Єрувваала, сімдесят чоловік, на одному камені. Один тільки Йотам, найменший син Єрувваала, лишився живим, бо сховався.
Then he went to his father’s house at Ophrah and killed his brothers, the seventy sons of Jerubbaal, on one stone. But Jotham the youngest son of Jerubbaal was left, because he hid himself.
Зібралися тоді мешканці Сихему й увесь Бет-Мілло та пішли й обрали собі Авімелеха за царя під пам'ятковим дубом, що був біля Сихему.
And all the men of Shechem gathered together, all of Beth Millo, and they went and made Abimelech king beside the terebinth tree at the pillar that was in Shechem.
Коли переказано це Йотамові, він вийшов і став на верху гори Герізім і голосно кликнув до них, кажучи: “Слухайте мене, городяни сихемські, щоб і Бог вас слухав!
The Parable of the Trees
Now when they told Jotham, he went and stood on top of Mount Gerizim, and lifted his voice and cried out. And he said to them:
“Listen to me, you men of Shechem,
That God may listen to you!
Now when they told Jotham, he went and stood on top of Mount Gerizim, and lifted his voice and cried out. And he said to them:
“Listen to me, you men of Shechem,
That God may listen to you!
Давно колись пустились дерева в дорогу, щоб помазати царя над собою. І сказали вони до оливки: Царюй над нами!
“The trees once went forth to anoint a king over them.
And they said to the olive tree,
‘Reign over us!’
And they said to the olive tree,
‘Reign over us!’
Оливка ж їм відповіла: Чи я ж мою оливу занедбаю, якою шанують Бога і людей, і піду хитатися над деревами?
But the olive tree said to them,
‘Should I cease giving my oil,
With which they honor God and men,
And go to sway over trees?’
‘Should I cease giving my oil,
With which they honor God and men,
And go to sway over trees?’
Тоді сказали дерева до смоковниці: Ходи ти, царюй над нами!
“Then the trees said to the fig tree,
‘You come and reign over us!’
‘You come and reign over us!’
Смоковниця ж їм відказала: Чи то ж солодощі мої занедбаю та смачний плід мій, і піду хитатися над деревами?
But the fig tree said to them,
‘Should I cease my sweetness and my good fruit,
And go to sway over trees?’
‘Should I cease my sweetness and my good fruit,
And go to sway over trees?’
Тоді до виноградини дерева сказали: Ходи вже ти, царюй над нами!
“Then the trees said to the vine,
‘You come and reign over us!’
‘You come and reign over us!’
А й виноградина їм каже: Чи то я могла б та вино моє занедбати, що звеселяє Бога й людей, та піти гойдатися над деревами?
But the vine said to them,
‘Should I cease my new wine,
Which cheers both God and men,
And go to sway over trees?’
‘Should I cease my new wine,
Which cheers both God and men,
And go to sway over trees?’
Нарешті всі дерева кажуть до тернини: Іди хоч ти, царюй над нами!
“Then all the trees said to the bramble,
‘You come and reign over us!’
‘You come and reign over us!’
Тернина ж до дерев відказала: Коли ви справді хочете помазати мене царем над вами, то йдіть у моїм холодку ховайтесь; а як ні, вибухне огонь з тернини та й пожере кедри ливанські.
And the bramble said to the trees,
‘If in truth you anoint me as king over you,
Then come and take shelter in my shade;
But if not, let fire come out of the bramble
And devour the cedars of Lebanon!’
‘If in truth you anoint me as king over you,
Then come and take shelter in my shade;
But if not, let fire come out of the bramble
And devour the cedars of Lebanon!’
Отож, якщо ви чесно й правдиво вчинили, наставивши царем Авімелеха, і якщо ви гарно вчинили з Єрувваалом і з його домом, і якщо ви відплатили йому добродійства по заслузі, —
за вас бо воював мій батько і покладав свою душу і визволив вас із рук мідіян,
for my father fought for you, risked his life, and delivered you out of the hand of Midian;
ви ж сьогодні постали проти дому батька мого, і синів його, сімдесят чоловік, стяли на однім камені та й поставили Авімелеха, сина його рабині, царем над городянами Сихему, бо він брат вам;
but you have risen up against my father’s house this day, and killed his seventy sons on one stone, and made Abimelech, the son of his female servant, king over the men of Shechem, because he is your brother —
якщо сьогодні, кажу, ви чесно й правдиво вчинили з Єрувваалом та з його домом, то тіштеся собі Авімелехом, і нехай він втішається вами.
if then you have acted in truth and sincerity with Jerubbaal and with his house this day, then rejoice in Abimelech, and let him also rejoice in you.
Якщо ж ні, то нехай вибухне вогонь від Авімелеха й пожере городян Сихему й Бет-Мілло, і нехай вибухне вогонь від мешканців Сихему й Бет-Мілло й пожере Авімелеха!”
But if not, let fire come from Abimelech and devour the men of Shechem and Beth Millo; and let fire come from the men of Shechem and from Beth Millo and devour Abimelech!”
І втік Йотам щоскоріш та, прибувши до Бееру, оселився там далеко від Авімелеха, брата свого.
And Jotham ran away and fled; and he went to Beer and dwelt there, for fear of Abimelech his brother.
Три роки царював Авімелех над Ізраїлем.
Downfall of Abimelech
After Abimelech had reigned over Israel three years,
After Abimelech had reigned over Israel three years,
Тоді попустив Бог злому духові ввійти між Авімелеха та мешканців сихемських, так що городяни сихемські перестали йому коритися,
God sent a spirit of ill will between Abimelech and the men of Shechem; and the men of Shechem dealt treacherously with Abimelech,
щоб відомстився злочин супроти сімдесятьох синів Єрувваала й щоб кров їхня впала на Авімелеха, їхнього брата, який повбивав їх, і на мешканців сихемських, які допомогли йому вбити своїх братів.
that the crime done to the seventy sons of Jerubbaal might be settled and their blood be laid on Abimelech their brother, who killed them, and on the men of Shechem, who aided him in the killing of his brothers.
Отож влаштували мешканці сихемські на нього засідку на верхах гір і грабували кожного, хто проходив тудою проз них; і донесено про це Авімелехові.
Тим часом Гаал, син Еведа, трапився проходом з братією своєю в Сихемі, й сихемські мешканці звірились на нього.
Now Gaal the son of Ebed came with his brothers and went over to Shechem; and the men of Shechem put their confidence in him.
І вийшовши в поле, визбирали виноград свій і видавили вино та й весело забенкетували, а далі ввійшли в капище бога свого та їли й пили і кляли Авімелеха.
Ось тут Гаал, син Еведа, й промовив: “Яке право має Авімелех до Сихему, щоб ми йому служили? Чи син Єрувваала та його намісник Зевул не служили колись людям Хамора, пращура Сихема? То чого ж маємо ми йому служити?
Then Gaal the son of Ebed said, “Who is Abimelech, and who is Shechem, that we should serve him? Is he not the son of Jerubbaal, and is not Zebul his officer? Serve the men of Hamor the father of Shechem; but why should we serve him?
Коли б так народ цей був під моїми наказами! Я прогнав би Авімелеха й сказав би йому: Досить уже твого володіння, забирайся геть!”
Дочувся Зевул, начальник міста, про слова Гаала, сина Еведа, і запалав він гнівом;
When Zebul, the ruler of the city, heard the words of Gaal the son of Ebed, his anger was aroused.
і послав він посланців до Авімелеха в Аруму, щоб йому сказати: “Прийшов оце Гаал, син Еведа, зо своєю братією в Сихем та й підбурюють проти тебе місто.
And he sent messengers to Abimelech secretly, saying, “Take note! Gaal the son of Ebed and his brothers have come to Shechem; and here they are, fortifying the city against you.
Тож вирушай цієї ночі, ти й твій люд, що при тобі, та заляж засідкою в полі;
завтра ж уранці, як тільки зійде сонце, встанеш хутко й нападеш на місто. Бо він якраз виходитиме з людьми своїми на тебе, то й зробиш із ним, що і як зможеш.”
Устав Авімелех вночі з усіма людьми, що мав при собі, та й засіли вони чотирма загонами проти Сихему.
Як же Гаал, син Еведа, вийшов і став при вході в міську браму, Авімелех з людьми, що мав при собі, вискочив із засідки.
When Gaal the son of Ebed went out and stood in the entrance to the city gate, Abimelech and the people who were with him rose from lying in wait.
Побачив Гаал людей та й сказав до Зевула: “Он спускається військо з вершин гір.” А Зевул йому: “То тінь від гір здається тобі людьми.”
And when Gaal saw the people, he said to Zebul, “Look, people are coming down from the tops of the mountains!”
But Zebul said to him, “You see the shadows of the mountains as if they were men.”
But Zebul said to him, “You see the shadows of the mountains as if they were men.”
Озвавсь Гаал удруге та й сказав: “Он таки справді спускається військо з середини країни, й один загін простує дорогою від дуба чародіїв.”
Тут Зевул йому й каже: “Де ж вона, твоя губа, що нею ти вихвалявся: Хто він такий, отой Авімелех, щоб ми йому служили? Оце ж і є ті люди, що ти зневажав. Вийди тепер і бийся з ними!”
Then Zebul said to him, “Where indeed is your mouth now, with which you said, ‘Who is Abimelech, that we should serve him?’ Are not these the people whom you despised? Go out, if you will, and fight with them now.”
І вирушив Гаал на чолі городян сихемських і став з Авімелехом битися.
So Gaal went out, leading the men of Shechem, and fought with Abimelech.
Та Авімелех розбив його, й він утік від нього; і полягло багато вбитих аж до самої міської брами.
And Abimelech chased him, and he fled from him; and many fell wounded, to the very entrance of the gate.
Тоді Авімелех повернувся назад у Таруму; Зевул же прогнав Гаала й братію його, так що вони в Сихемі вже більше не жили.
На другий день вийшов народ у поле, і донесено про це Авімелехові.
And it came about on the next day that the people went out into the field, and they told Abimelech.
Узяв він своїх людей і, розділивши на три загони, засів у полі. Скоро він побачив, що народ виходить з міста, наскочив на них і побив їх.
Сам же Авімелех і загін, що був при ньому, кинулись наперед і зайняли становище при вході в міську браму, тим часом, як другі два загони напали на тих, що були в полі, та й повбивали їх.
Then Abimelech and the company that was with him rushed forward and stood at the entrance of the gate of the city; and the other two companies rushed upon all who were in the fields and killed them.
І бив Авімелех на місто увесь той день, завоював його і вибив людей, що були в ньому, саме ж місто зруйнував і засіяв сіллю.
So Abimelech fought against the city all that day; he took the city and killed the people who were in it; and he demolished the city and sowed it with salt.
Довідавшись, мешканці Сихемської башти кинулись у вземлища під капищем Ел-Беріта.
Як же донесено Авімелехові, що мешканці Сихемської башти збились у ній докупи,
And it was told Abimelech that all the men of the tower of Shechem were gathered together.
пішов він з усім людом, що мав при собі, на Цалмон-гору і, вхопивши сокиру, відтяв з дерева гілляку, підняв її, закинув собі на плечі та й сказав народові, що був з ним: “Мерщій, що зробив я, зробіть і ви!”
Then Abimelech went up to Mount Zalmon, he and all the people who were with him. And Abimelech took an ax in his hand and cut down a bough from the trees, and took it and laid it on his shoulder; then he said to the people who were with him, “What you have seen me do, make haste and do as I have done.”
І ввесь народ теж нарубав кожен для себе по гілляці, й вони рушили за Авімелехом, накидали гілляк до вземлищ та й запалили вогонь у ньому так, що мешканці Сихемської башти також загинули, до тисячі душ, чоловіків та жінок.
Тоді рушив Авімелех на Тевец, обложив і здобув його.
Була ж посеред міста кріпка башта. І повтікали туди всі чоловіки й жінки, усі мешканці міста, замкнулись у ній та й повиходили наверх, на покрівлю башти,
But there was a strong tower in the city, and all the men and women — all the people of the city — fled there and shut themselves in; then they went up to the top of the tower.
Авімелех підійшов до башти, щоб здобувати її, і наблизився до дверей башти, щоб її підпалити.
So Abimelech came as far as the tower and fought against it; and he drew near the door of the tower to burn it with fire.
Та одна жінка кинула йому на голову верхній жорновий камінь і провалила череп.
But a certain woman dropped an upper millstone on Abimelech’s head and crushed his skull.
Притьмом кликнув він на джуру зброєносця свого, й повелів йому “Добудь меча твого й убий мене щоб не говорили про мене: баба його, мовляв, убила!” Пробив його тоді джура, й він помер.
Then he called quickly to the young man, his armorbearer, and said to him, “Draw your sword and kill me, lest men say of me, ‘A woman killed him.’ ” So his young man thrust him through, and he died.
Ізраїльтяни ж, побачивши, що Авімелех помер, розійшлися по своїх домівках.
Так відплатив Бог Авімелехові за злочин, що заподіяв батькові своєму, вбивши сімдесятьох братів своїх.
Thus God repaid the wickedness of Abimelech, which he had done to his father by killing his seventy brothers.