Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
New Living Translation
Авімелех, син Єрувваала, прибув у Сихем до братів матері своєї і мовив до них і до всієї родини дому матері своєї:
“Скажіть так, щоб було чути всім господарям Сихему: що, мовляв, краще для вас: чи щоб правили вами 70 чоловік, тобто всі сини Єрувваала, а чи щоб правив вами один? Та пам'ятайте, що я ваша кість і ваше тіло.”
“Ask the leading citizens of Shechem whether they want to be ruled by all seventy of Gideon’s sons or by one man. And remember that I am your own flesh and blood!”
Брати його матері сказали все те мешканцям Сихему так, що чули всі, і прихилилося їхнє серце до Авімелеха, бо вони говорили: “Він брат нам.”
So Abimelech’s uncles gave his message to all the citizens of Shechem on his behalf. And after listening to this proposal, the people of Shechem decided in favor of Abimelech because he was their relative.
То й дали вони йому сімдесят шеклів срібла з капища Ваал-Беріта; за них найняв Авімелех пройдисвітів та зухвальців, що пішли за ним.
They gave him seventy silver coins from the temple of Baal-berith, which he used to hire some reckless troublemakers who agreed to follow him.
Наскочив він на дім батька свого в Офрі та й повбивав братів своїх, синів Єрувваала, сімдесят чоловік, на одному камені. Один тільки Йотам, найменший син Єрувваала, лишився живим, бо сховався.
Зібралися тоді мешканці Сихему й увесь Бет-Мілло та пішли й обрали собі Авімелеха за царя під пам'ятковим дубом, що був біля Сихему.
Коли переказано це Йотамові, він вийшов і став на верху гори Герізім і голосно кликнув до них, кажучи: “Слухайте мене, городяни сихемські, щоб і Бог вас слухав!
Jotham’s Parable
When Jotham heard about this, he climbed to the top of Mount Gerizim and shouted,
“Listen to me, citizens of Shechem!
Listen to me if you want God to listen to you!
Давно колись пустились дерева в дорогу, щоб помазати царя над собою. І сказали вони до оливки: Царюй над нами!
Once upon a time the trees decided to choose a king.
First they said to the olive tree,
‘Be our king!’
First they said to the olive tree,
‘Be our king!’
Оливка ж їм відповіла: Чи я ж мою оливу занедбаю, якою шанують Бога і людей, і піду хитатися над деревами?
But the olive tree refused, saying,
‘Should I quit producing the olive oil
that blesses both God and people,
just to wave back and forth over the trees?’
‘Should I quit producing the olive oil
that blesses both God and people,
just to wave back and forth over the trees?’
Тоді сказали дерева до смоковниці: Ходи ти, царюй над нами!
“Then they said to the fig tree,
‘You be our king!’
‘You be our king!’
Смоковниця ж їм відказала: Чи то ж солодощі мої занедбаю та смачний плід мій, і піду хитатися над деревами?
But the fig tree also refused, saying,
‘Should I quit producing my sweet fruit
just to wave back and forth over the trees?’
‘Should I quit producing my sweet fruit
just to wave back and forth over the trees?’
Тоді до виноградини дерева сказали: Ходи вже ти, царюй над нами!
“Then they said to the grapevine,
‘You be our king!’
‘You be our king!’
А й виноградина їм каже: Чи то я могла б та вино моє занедбати, що звеселяє Бога й людей, та піти гойдатися над деревами?
But the grapevine also refused, saying,
‘Should I quit producing the wine
that cheers both God and people,
just to wave back and forth over the trees?’
‘Should I quit producing the wine
that cheers both God and people,
just to wave back and forth over the trees?’
Нарешті всі дерева кажуть до тернини: Іди хоч ти, царюй над нами!
“Then all the trees finally turned to the thornbush and said,
‘Come, you be our king!’
‘Come, you be our king!’
Тернина ж до дерев відказала: Коли ви справді хочете помазати мене царем над вами, то йдіть у моїм холодку ховайтесь; а як ні, вибухне огонь з тернини та й пожере кедри ливанські.
And the thornbush replied to the trees,
‘If you truly want to make me your king,
come and take shelter in my shade.
If not, let fire come out from me
and devour the cedars of Lebanon.’”
‘If you truly want to make me your king,
come and take shelter in my shade.
If not, let fire come out from me
and devour the cedars of Lebanon.’”
Отож, якщо ви чесно й правдиво вчинили, наставивши царем Авімелеха, і якщо ви гарно вчинили з Єрувваалом і з його домом, і якщо ви відплатили йому добродійства по заслузі, —
Jotham continued, “Now make sure you have acted honorably and in good faith by making Abimelech your king, and that you have done right by Gideon and all of his descendants. Have you treated him with the honor he deserves for all he accomplished?
за вас бо воював мій батько і покладав свою душу і визволив вас із рук мідіян,
For he fought for you and risked his life when he rescued you from the Midianites.
ви ж сьогодні постали проти дому батька мого, і синів його, сімдесят чоловік, стяли на однім камені та й поставили Авімелеха, сина його рабині, царем над городянами Сихему, бо він брат вам;
But today you have revolted against my father and his descendants, killing his seventy sons on one stone. And you have chosen his slave woman’s son, Abimelech, to be your king just because he is your relative.
якщо сьогодні, кажу, ви чесно й правдиво вчинили з Єрувваалом та з його домом, то тіштеся собі Авімелехом, і нехай він втішається вами.
“If you have acted honorably and in good faith toward Gideon and his descendants today, then may you find joy in Abimelech, and may he find joy in you.
Якщо ж ні, то нехай вибухне вогонь від Авімелеха й пожере городян Сихему й Бет-Мілло, і нехай вибухне вогонь від мешканців Сихему й Бет-Мілло й пожере Авімелеха!”
But if you have not acted in good faith, then may fire come out from Abimelech and devour the leading citizens of Shechem and Beth-millo; and may fire come out from the citizens of Shechem and Beth-millo and devour Abimelech!”
І втік Йотам щоскоріш та, прибувши до Бееру, оселився там далеко від Авімелеха, брата свого.
Then Jotham escaped and lived in Beer because he was afraid of his brother Abimelech.
Три роки царював Авімелех над Ізраїлем.
Shechem Rebels against Abimelech
After Abimelech had ruled over Israel for three years,
Тоді попустив Бог злому духові ввійти між Авімелеха та мешканців сихемських, так що городяни сихемські перестали йому коритися,
God sent a spirit that stirred up trouble between Abimelech and the leading citizens of Shechem, and they revolted.
щоб відомстився злочин супроти сімдесятьох синів Єрувваала й щоб кров їхня впала на Авімелеха, їхнього брата, який повбивав їх, і на мешканців сихемських, які допомогли йому вбити своїх братів.
God was punishing Abimelech for murdering Gideon’s seventy sons, and the citizens of Shechem for supporting him in this treachery of murdering his brothers.
Отож влаштували мешканці сихемські на нього засідку на верхах гір і грабували кожного, хто проходив тудою проз них; і донесено про це Авімелехові.
The citizens of Shechem set an ambush for Abimelech on the hilltops and robbed everyone who passed that way. But someone warned Abimelech about their plot.
Тим часом Гаал, син Еведа, трапився проходом з братією своєю в Сихемі, й сихемські мешканці звірились на нього.
One day Gaal son of Ebed moved to Shechem with his brothers and gained the confidence of the leading citizens of Shechem.
І вийшовши в поле, визбирали виноград свій і видавили вино та й весело забенкетували, а далі ввійшли в капище бога свого та їли й пили і кляли Авімелеха.
During the annual harvest festival at Shechem, held in the temple of the local god, the wine flowed freely, and everyone began cursing Abimelech.
Ось тут Гаал, син Еведа, й промовив: “Яке право має Авімелех до Сихему, щоб ми йому служили? Чи син Єрувваала та його намісник Зевул не служили колись людям Хамора, пращура Сихема? То чого ж маємо ми йому служити?
Коли б так народ цей був під моїми наказами! Я прогнав би Авімелеха й сказав би йому: Досить уже твого володіння, забирайся геть!”
Дочувся Зевул, начальник міста, про слова Гаала, сина Еведа, і запалав він гнівом;
But when Zebul, the leader of the city, heard what Gaal was saying, he was furious.
і послав він посланців до Авімелеха в Аруму, щоб йому сказати: “Прийшов оце Гаал, син Еведа, зо своєю братією в Сихем та й підбурюють проти тебе місто.
Тож вирушай цієї ночі, ти й твій люд, що при тобі, та заляж засідкою в полі;
Come by night with an army and hide out in the fields.
завтра ж уранці, як тільки зійде сонце, встанеш хутко й нападеш на місто. Бо він якраз виходитиме з людьми своїми на тебе, то й зробиш із ним, що і як зможеш.”
In the morning, as soon as it is daylight, attack the city. When Gaal and those who are with him come out against you, you can do with them as you wish.”
Устав Авімелех вночі з усіма людьми, що мав при собі, та й засіли вони чотирма загонами проти Сихему.
So Abimelech and all his men went by night and split into four groups, stationing themselves around Shechem.
Як же Гаал, син Еведа, вийшов і став при вході в міську браму, Авімелех з людьми, що мав при собі, вискочив із засідки.
Gaal was standing at the city gates when Abimelech and his army came out of hiding.
Побачив Гаал людей та й сказав до Зевула: “Он спускається військо з вершин гір.” А Зевул йому: “То тінь від гір здається тобі людьми.”
When Gaal saw them, he said to Zebul, “Look, there are people coming down from the hilltops!”
Zebul replied, “It’s just the shadows on the hills that look like men.”
Zebul replied, “It’s just the shadows on the hills that look like men.”
Озвавсь Гаал удруге та й сказав: “Он таки справді спускається військо з середини країни, й один загін простує дорогою від дуба чародіїв.”
Тут Зевул йому й каже: “Де ж вона, твоя губа, що нею ти вихвалявся: Хто він такий, отой Авімелех, щоб ми йому служили? Оце ж і є ті люди, що ти зневажав. Вийди тепер і бийся з ними!”
Then Zebul turned on him and asked, “Now where is that big mouth of yours? Wasn’t it you that said, ‘Who is Abimelech, and why should we be his servants?’ The men you mocked are right outside the city! Go out and fight them!”
І вирушив Гаал на чолі городян сихемських і став з Авімелехом битися.
So Gaal led the leading citizens of Shechem into battle against Abimelech.
Та Авімелех розбив його, й він утік від нього; і полягло багато вбитих аж до самої міської брами.
But Abimelech chased him, and many of Shechem’s men were wounded and fell along the road as they retreated to the city gate.
Тоді Авімелех повернувся назад у Таруму; Зевул же прогнав Гаала й братію його, так що вони в Сихемі вже більше не жили.
Abimelech returned to Arumah, and Zebul drove Gaal and his brothers out of Shechem.
На другий день вийшов народ у поле, і донесено про це Авімелехові.
The next day the people of Shechem went out into the fields to battle. When Abimelech heard about it,
Узяв він своїх людей і, розділивши на три загони, засів у полі. Скоро він побачив, що народ виходить з міста, наскочив на них і побив їх.
he divided his men into three groups and set an ambush in the fields. When Abimelech saw the people coming out of the city, he and his men jumped up from their hiding places and attacked them.
Сам же Авімелех і загін, що був при ньому, кинулись наперед і зайняли становище при вході в міську браму, тим часом, як другі два загони напали на тих, що були в полі, та й повбивали їх.
Abimelech and his group stormed the city gate to keep the men of Shechem from getting back in, while Abimelech’s other two groups cut them down in the fields.
І бив Авімелех на місто увесь той день, завоював його і вибив людей, що були в ньому, саме ж місто зруйнував і засіяв сіллю.
The battle went on all day before Abimelech finally captured the city. He killed the people, leveled the city, and scattered salt all over the ground.
Довідавшись, мешканці Сихемської башти кинулись у вземлища під капищем Ел-Беріта.
Як же донесено Авімелехові, що мешканці Сихемської башти збились у ній докупи,
Someone reported to Abimelech that the citizens had gathered in the temple,
пішов він з усім людом, що мав при собі, на Цалмон-гору і, вхопивши сокиру, відтяв з дерева гілляку, підняв її, закинув собі на плечі та й сказав народові, що був з ним: “Мерщій, що зробив я, зробіть і ви!”
so he led his forces to Mount Zalmon. He took an ax and chopped some branches from a tree, then put them on his shoulder. “Quick, do as I have done!” he told his men.
І ввесь народ теж нарубав кожен для себе по гілляці, й вони рушили за Авімелехом, накидали гілляк до вземлищ та й запалили вогонь у ньому так, що мешканці Сихемської башти також загинули, до тисячі душ, чоловіків та жінок.
So each of them cut down some branches, following Abimelech’s example. They piled the branches against the walls of the temple and set them on fire. So all the people who had lived in the tower of Shechem died — about 1,000 men and women.
Тоді рушив Авімелех на Тевец, обложив і здобув його.
Then Abimelech attacked the town of Thebez and captured it.
Була ж посеред міста кріпка башта. І повтікали туди всі чоловіки й жінки, усі мешканці міста, замкнулись у ній та й повиходили наверх, на покрівлю башти,
But there was a strong tower inside the town, and all the men and women — the entire population — fled to it. They barricaded themselves in and climbed up to the roof of the tower.
Авімелех підійшов до башти, щоб здобувати її, і наблизився до дверей башти, щоб її підпалити.
Abimelech followed them to attack the tower. But as he prepared to set fire to the entrance,
Та одна жінка кинула йому на голову верхній жорновий камінь і провалила череп.
a woman on the roof dropped a millstone that landed on Abimelech’s head and crushed his skull.
Притьмом кликнув він на джуру зброєносця свого, й повелів йому “Добудь меча твого й убий мене щоб не говорили про мене: баба його, мовляв, убила!” Пробив його тоді джура, й він помер.
He quickly said to his young armor bearer, “Draw your sword and kill me! Don’t let it be said that a woman killed Abimelech!” So the young man ran him through with his sword, and he died.
Ізраїльтяни ж, побачивши, що Авімелех помер, розійшлися по своїх домівках.
When Abimelech’s men saw that he was dead, they disbanded and returned to their homes.
Так відплатив Бог Авімелехові за злочин, що заподіяв батькові своєму, вбивши сімдесятьох братів своїх.
In this way, God punished Abimelech for the evil he had done against his father by murdering his seventy brothers.