Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Cовременный перевод WBTC
А був у Ноеми родич, з чоловічого боку, на ім'я Вооз, із роду Елімелеха, чоловік значний та заможний.
В Вифлееме жил очень богатый человек по имени Вооз. Вооз был одним из близких родственников Ноемини. Он был из племени Елимелехова.
Раз якось Рута, моавитянка, сказала до Ноеми: “Пусти мене на поле збирати колоски слідом за тим, у кого запобіжу ласки.” А та до неї: “Іди, моя доню!”
Однажды Руфь (моавитянка) сказала Ноемини: "Пойду я на поле. Может, найдётся человек, который будет добр ко мне и позволит подбирать колосья, которые останутся на его поле".
От і пішла вона й, прийшовши на поле, запопалася збирати колоски позад женців. І трапилось так, що їй пощастило на ту частку поля, яка належала до Вооза, з роду Елімелеха.
Ноеминь сказала: "Хорошо, дочь моя, пойди". И пошла Руфь на поле. Она шла позади жнецов и подбирала колосья, которые они оставляли. Оказалось, что та часть поля принадлежала Воозу, человеку из племени Елимелехова.
Якраз тоді сам Вооз вийшов із Вифлеєму й привітав женців: “Господь з вами!” Ті йому відказали: “Нехай Господь благословить тебе!”
Когда на поле из Вифлеема пришёл Вооз, он приветствовал своих жнецов словами: "Господь с вами!" И жнецы ответили: "Да благословит тебя Господь!"
І спитав Вооз наймита, що доглядав за женцями: “Чия це молодиця?”
Затем Вооз спросил слугу, который отвечал за жнецов: "Чья это девушка?"
А наймит, що доглядав женців: “Це молодиця моавитянка, що прийшла з Ноемою, з Моав-краю.
Слуга ответил: "Это та моавитянка, которая пришла с Ноеминью с моавитских полей.
Вона попросила: Дозвольте мені, з ласки вашої, збирати колоски поміж снопами позад женців! Прийшла вона та й усе на ногах тут від самого ранку й досі.”
Она пришла рано утром и спросила разрешения следовать за жнецами и подбирать колосья, оставленные на земле. Она работает с самого утра и до сих пор. И отдыхала она в укрытии очень мало. Её дом вон там".
Сказав Вооз до Рути: “Слухай, лишень, небого! Не ходи збирати на інше поле й не переходь звідси; зостанься тутечки з моїми дівчатами.
И сказал Вооз Руфи: "Послушай, дитя моё. Ты можешь оставаться на моём поле и собирать колосья. Тебе не нужно идти на другие поля. Продолжай следовать за моими работницами.
Дивись, де вони жнуть, та й ходи за ними. Я звелів моїм наймитам, щоб тебе не чіпали. А як захочеш пити, то підеш до глеків та й нап'єшся, що зачерпнуть наймити.”
Следи за тем, на какое поле они идут, и следуй за ними. Я приказал слугам не беспокоить тебя. Когда ты захочешь пить, иди и пей из тех же сосудов, из которых пьют мои слуги".
Упала вона ниць, поклонилась до землі й промовила до нього: “Чим я запобігла ласки в тебе, що зглянувся єси надо мною, хоч я й чужоземка?”
Руфь поклонилась Воозу до самой земли и сказала: "Я удивлена, что ты даже заметил меня. Ты очень добр ко мне, несмотря на то, что я чужеземка".
А Вооз: “Мені повідано про все, що ти зробила для твоєї свекрухи після смерти твого чоловіка: як ти покинула твого батька й твою матір і твою батьківщину, і прийшла до народу, якого раніш не знала.
Вооз ответил ей: "Я знаю о том, как ты отнеслась к своей свекрови Ноемини. Я знаю, что ты помогала ей даже после смерти твоего мужа. И знаю, что ты оставила отца и мать и свою родину. Ты пришла с Ноеминью к народу, которого раньше не знала.
Нехай Господь тобі відплатить за твій учинок! І нехай буде тобі нагорода повна від Господа, Бога Ізраїля, під захист крил якого ти прибула.”
Господь, Бог Израиля, воздаст тебе за всё хорошее, что ты сделала. И будешь ты вознаграждена сполна Господом, Богом Израиля. Ты пришла искать покой под его крылами, и Он защитит тебя".
Вона ж сказала: “Коли б я могла знайти ласку в тебе, мій пане! Бо ти мене потішив і промовив до серця твоєї рабині, хоч я й не варта ні однієї з твоїх слугинь.”
Тогда Руфь сказала: "Ты очень добр ко мне, господин. Я всего лишь слуга. Я даже не стою ни одной из твоих служанок. Но ты сказал мне добрые слова и утешил меня".
А як був час обідати, Вооз сказав їй: “Іди лишень сюди й їж хліб і вмочай шматок в оцет.” І сіла вона коло женців, і він подав їй праженого зерна; і вона їла й наїлась досита, ще й зосталось.
Во время обеда Вооз сказал Руфи: "Подойди сюда! Поешь немного нашего хлеба и обмакивай хлеб свой в уксус". Руфь села возле работников. Вооз дал ей немного жареных зёрен, и Руфь ела, пока не насытилась, и еды ещё оставалось немного.
А як устала, щоб далі збирати, Вооз дав своїм наймитам наказ: “Нехай збирає колосся й поміж снопами; не зобиджайте її;
Затем Руфь встала и вернулась к работе. А Вооз приказал своим слугам: "Позвольте Руфи подбирать даже между снопами. Не останавливайте её
ба навіть і самі висмикуйте їй колосся із снопів та зоставляйте їй, нехай збирає, і не лайте її.”
и бросайте на землю немного полных зерном колосьев, чтобы облегчить ей работу".
Так збирала вона на полі до вечора, а коли змолотила зібране, то вийшла трохи не ціла ефа ячменю.
Руфь работала на поле до самого вечера. Затем она отделила зерно от шелухи, и оказалось там около ефы ячменя.
Забравши те з собою, пішла вона до міста й показала свекрусі призбиране. Потім вийняла й дала їй те, що в неї зосталось, як сама наїлась була досита.
Руфь понесла собранное зерно в город, показала его свекрови и дала ей еду, которая осталась у неё после обеда.
Свекруха спитала її: “Де ти збирала сьогодні, де працювала? Нехай буде благословенний той, що зглянувсь над тобою!” Вона сказала своїй свекрусі, в кого працювала, і додала: “Той чоловік, у якого я сьогодні працювала, на ім'я Вооз.”
Свекровь спросила её: "Где ты работала? Где ты собрала всё это зерно? Да будет благословен тот, кто заметил тебя". И Руфь ответила: "Человека, у которого я сегодня работала, зовут Вооз". Ноеминь сказала: "Да благословит Господь его за проявленную милость как к живым, так и к мёртвым!"
Сказала Ноема своїй невістці: “Благословен він Господом, що не відказує своєї милости ні живим, ні мертвим!” Далі додала: “Цей чоловік нам близький родич, він один з наших однорідних.”
Затем она сказала своей невестке: "Вооз — один из наших родственников и один из наших покровителей. "
Рута ж, моавитянка, мовила: “Він навіть сказав мені: Тримайся моїх слуг аж до самого кінця жнив у мене.”
Руфь сказала: "Вооз разрешил мне вернуться и продолжить работу. Он сказал, что я могу работать рядом с его служанками до конца жатвы".
Тож Ноема сказала своїй невістці Руті: “Добре, моя доню, коли справді ходитимеш з його наймичками, а на інших полях нехай тебе ніхто не стрічає.”
Ноеминь сказала своей невестке: "Очень хорошо, что ты сможешь работать рядом с его служанками, потому что на другом поле тебя может кто-нибудь оскорбить".
Тим то вона, збираючи колосся, завжди трималась наймичок Вооза, аж поки не минули ячмінні та пшеничні жнива. А тоді повернулась до своєї свекрухи.
И Руфь продолжала работать рядом со служанками Вооза. Так она собирала зерно до самого конца жатвы ячменя и до самого конца жатвы пшеницы, живя у своей свекрови Ноемини.