Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
New King James Version
Був один чоловік у Раматаїмі, Цуфій з гори Ефраїм, на ім'я Елкана, син Єрохама, сина Елігу, сина Тоху, сина Цуфа ефраїмія.
Було в нього дві жінки: одна на ім'я Анна, а друга — Пенінна. У Пенінни були діти, в Анни дітей не було.
And he had two wives: the name of one was Hannah, and the name of the other Peninnah. Peninnah had children, but Hannah had no children.
Щороку чоловік той ходив із свого міста поклонитися й принести жертву Господеві сил у Шіло, де були два сини Елі, Хофні та Пінхас, священики Господні.
This man went up from his city yearly to worship and sacrifice to the Lord of hosts in Shiloh. Also the two sons of Eli, Hophni and Phinehas, the priests of the Lord, were there.
Коли надходив День, і Елкана звичайно приносив жертву, він давав Пенінні, своїй жінці, й усім її синам та дочкам по частці.
And whenever the time came for Elkanah to make an offering, he would give portions to Peninnah his wife and to all her sons and daughters.
Анні ж давав тільки одну частку, хоч і любив її, дарма, що Господь замкнув її лоно.
But to Hannah he would give a double portion, for he loved Hannah, although the Lord had closed her womb.
А тут ще й суперниця її гірко їй допікала з-за її недолі, тому що Господь замкнув її лоно.
And her rival also provoked her severely, to make her miserable, because the Lord had closed her womb.
Отак воно рік у рік бувало, щоразу як вони ходили до Господнього дому; Пенінна завдавала жалю Анні, а Анна плакала й не їла.
So it was, year by year, when she went up to the house of the Lord, that she provoked her; therefore she wept and did not eat.
Раз якось Елкана, її чоловік, сказав до неї: «Чого ти, Анно, плачеш? Чому ти не їси нічого? Чого сумує твоє серце? Хіба я тобі не дорожчий від десятьох синів?»
Hannah’s Vow
Then Elkanah her husband said to her, “Hannah, why do you weep? Why do you not eat? And why is your heart grieved? Am I not better to you than ten sons?”
Then Elkanah her husband said to her, “Hannah, why do you weep? Why do you not eat? And why is your heart grieved? Am I not better to you than ten sons?”
Раз, як вони в Шіло наїлися та напилися, Анна підвелась і стала перед Господом; Елі ж священик сидів саме на ослоні біля дверей Господньої святині.
В своїй журбі вона молилась до Господа й плакала гірко.
І обріклась таким обітом: «Господи Сил, коли ти зглянешся над горем рабині твоєї та й згадаєш мене й не забудеш рабині твоєї, й даси рабині твоїй хлоп'ятко, я віддам його Господеві на ввесь його вік, і бритва не доторкнеться його голови.»
Then she made a vow and said, “O Lord of hosts, if You will indeed look on the affliction of Your maidservant and remember me, and not forget Your maidservant, but will give Your maidservant a male child, then I will give him to the Lord all the days of his life, and no razor shall come upon his head.”
І от як вона довго перед Господом молилась, Елі стежив увесь час за її устами.
And it happened, as she continued praying before the Lord, that Eli watched her mouth.
Анна говорила тихцем, тільки ворушилися губи в неї, а голосу її не було чути; тож Елі думав, що вона п'яна.
Now Hannah spoke in her heart; only her lips moved, but her voice was not heard. Therefore Eli thought she was drunk.
І сказав до неї: «Докіль ти будеш п'яною? Піди та витверезися!»
So Eli said to her, “How long will you be drunk? Put your wine away from you!”
А Анна відповіла, кажучи: «О ні, мій Пане! Я — бідна жінка в смутку: ані вина, ані наливки я не пила; я мою душу виливаю перед Господом.
But Hannah answered and said, “No, my lord, I am a woman of sorrowful spirit. I have drunk neither wine nor intoxicating drink, but have poured out my soul before the Lord.
Не вважай твою рабиню за якусь негодящу, бо то з надміру журби та горя я досі промовляла.»
Тоді Елі відповів їй: «Іди в мирі, й нехай Бог Ізраїля дасть тобі те, про що його благала.»
Then Eli answered and said, “Go in peace, and the God of Israel grant your petition which you have asked of Him.”
Вона ж сказала: «Дозволь своїй рабині знайти ласку в твоїх очах!» І пішла собі жінка й їла, й лице в неї не було таке, як перше.
And she said, “Let your maidservant find favor in your sight.” So the woman went her way and ate, and her face was no longer sad.
Встали вони раненько і, поклонившись перед Господом, пустилися в дорогу й прибули додому в Раму. Елкана спізнав Анну, свою жінку, й Господь згадав про неї,
Samuel Is Born and Dedicated
Then they rose early in the morning and worshiped before the Lord, and returned and came to their house at Ramah. And Elkanah knew Hannah his wife, and the Lord remembered her.
Then they rose early in the morning and worshiped before the Lord, and returned and came to their house at Ramah. And Elkanah knew Hannah his wife, and the Lord remembered her.
і Анна, зачавши, у свій час породила сина й назвала його ім'ям Самуїл, бо, мовляла, — я його випросила в Господа.
Раз, коли чоловік Елкана рушив з усією своєю родиною, щоб принести Господеві щорічну жертву й виконати обіт,
Now the man Elkanah and all his house went up to offer to the Lord the yearly sacrifice and his vow.
Анна не пішла, кажучи своєму чоловікові: «Не піду, покіль не відлучиться хлопець; тоді я приведу його, й він побачить обличчя Господнє й там зостанеться назавжди.»
But Hannah did not go up, for she said to her husband, “Not until the child is weaned; then I will take him, that he may appear before the Lord and remain there forever.”
Елкана ж, її чоловік, мовив до неї: «Роби, як знаєш. Сиди дома, аж поки його не відлучиш. Дай тільки Господи, щоб справдилось твоє слово!» От і зісталась жінка й годувала сина, докіль не відлучила.
А коли відлучила, взяла його з собою в дорогу разом із бичком трилітнім, з однією міркою муки й бурдюком вина, та й привела його в дім Господній, у Шіло. Хлопець же був іще собі маленький.
Бичка заколено, а мати привела хлопця до Елі,
Then they slaughtered a bull, and brought the child to Eli.
і сказала: «Прошу тебе, мій пане! Так правда, як ти живий, я та жінка, що тут стояла біля тебе, молившись до Господа.
And she said, “O my lord! As your soul lives, my lord, I am the woman who stood by you here, praying to the Lord.
Про це хлоп'ятко я молилась, і Господь дав мені те, що я просила в нього.
For this child I prayed, and the Lord has granted me my petition which I asked of Him.