Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Cовременный перевод WBTC
Саул сказав Йонатанові, своєму синові, й усім своїм слугам, що треба Давида вбити. Йонатан же, син Саула, був дуже прихильний до Давида,
Саул говорил своему сыну Ионафану и всем слугам своим, что Давида надо убить. Но Ионафан очень любил Давида
і попередив його словами: «Саул, мій батько, наваживсь тебе вбити. Гляди ж, остерігайся завтра: сиди потай, заховайсь!
и предупредил его, сказав: "Будь осторожен! Отец мой Саул ищет случая, чтобы убить тебя. Завтра утром спрячься в потаённом месте и будь там.
Я ж вийду й стану коло батька в полі, де ти будеш, і розмовлятиму про тебе з батьком, і що побачу, про те сповіщу тебе.»
А я выйду на поле с отцом и стану там, где ты будешь. Я поговорю с ним о тебе и расскажу тебе, что узнаю".
Йонатан говорив Саулові, своєму батькові, добре про Давида, кажучи йому: «Нехай цар не грішить проти слуги свого Давида, бо він не провинився проте тебе, й те, що він зробив тобі, дуже корисне.
Ионафан говорил Саулу хорошие слова о Давиде. Он сказал: "Пусть не грешит царь против раба своего Давида, ибо он ничем не согрешил против тебя и дела его принесли тебе большую пользу.
Він виставляв своє життя на небезпеку, він убив філістимлянина, й Господь через нього дав усьому Ізраїлеві велику перемогу: ти сам те бачив і веселився. Навіщо ж гріх на себе брати, кров невинну проливати, вбиваючи Давида без причини?»
Он подвергал опасности свою жизнь, когда вышел против филистимлянина. Господь принёс великую победу всему Израилю, и ты видел это и радовался. Почему же ты хочешь согрешить против невинной крови и убить Давида без причины?"
Послухав Саул Йонатана й поклявся: «Так певно як Господь живе, він не помре!»
Саул выслушал Ионафана и поклялся: "Жив Господь: Давид не умрёт".
Покликав тоді Йонатан Давида і, передавши йому всю оцю розмову, ввів Давида до Саула, й був він при ньому, як і перше.
Ионафан позвал Давида и пересказал ему весь разговор с Саулом. Затем он привёл Давида к Саулу, и Давид стал с Саулом как прежде.
Якже війна розпочалася знову, двигнувся Давид у похід і воював з філістимлянами й учинив між ними велику різанину, так що вони втекли від нього.
Снова началась война, и Давид вышел сразиться с филистимлянами и нанёс им такой удар, что они бежали от него.
Та на Саула напав злий дух від Господа. Він сидів дома зо списом у руках, коли Давид грав на гуслах.
Но злой дух от Господа напал на Саула. Он сидел в своём доме с копьём в руке, а Давид играл на гуслях.
Саул хотів прибити Давида списом до стіни, але він відскочив від Саула, спис устромився в стіну, а Давид утік і спасся.
Саул хотел пригвоздить его копьём к стене, но Давид отскочил, и копьё вонзилось в стену. Давид убежал в ту ночь и спасся.
Тієї ж самої ночі Саул послав гінців у дім Давида, щоб стерегти його й уранці вбити. Та Міхаль, жінка Давида, його про те сповістила: коли ти, мовляв, не врятуєшся цієї ночі, завтра будеш убитий!
Саул послал людей к дому Давида, чтобы подстеречь его и утром убить. Но жена Давида Мелхола предупредила его. Она сказала: "Если ты не убежишь сегодня и не спасёшь свою жизнь, то завтра тебя убьют".
і спустила Міхаль Давида через вікно. Отак він пішов геть, утік і врятувався.
Затем Мелхола спустила Давида из окна, и он бежал и ещё раз спасся.
Міхаль же взяла домашнього божка і поклала його в ліжко, а в головах його поклала козячу шкуру й прикрила одежею ліжко.
Мелхола же взяла идола, положила его в постель и покрыла одеждой, а в изголовье положила козью шерсть.
А як Саул прислав гінців узяти Давида, вона сказала: він, мовляв, хворий.
Когда Саул послал людей взять Давида, Мелхола сказала им, что Давид болен.
І відіслав Саул гінців назад, щоб побачити Давида, й наказав їм: «Принесіть його до мене в ліжку! Я мушу його вбити!»
Но Саул отправил людей обратно, чтобы они осмотрели Давида, и сказал им: "Принесите его ко мне на постели, чтобы я убил его".
Прийшли гінці — аж ось домашній божок у ліжку, а в головах у нього козяча шкура.
Но когда люди зашли в дом, чтобы взять Давида, то увидели, что это идол лежит на постели, а в изголовье его козья шерсть.
І каже Саул до Міхалі: «Чого ти мене так ошукала й випустила ворога мого, щоб він утік?» Міхаль же відповіла Саулові: «То він сказав до мене: Пусти мене, а якщо ні, вб'ю тебе!»
Саул сказал Мелхоле: "Почему ты так обманула меня и отпустила моего врага, чтобы он смог бежать?" Мелхола ответила ему: "Давид сказал, что убьёт меня, если я не помогу ему бежать!"
Отак Давид утік і, врятувавшись, прибув у Раму до Самуїла й розповів йому все, що Саул з ним зробив був. Потім пішли — сам він і Самуїл — та оселилися в Найоті.
Когда Давид убежал и спасся, он пошёл к Самуилу в Раму и рассказал ему всё, что делал с ним Саул. Затем он и Самуил пошли в лагеря, где находились пророки, и Давид остался там.
Якже Саулові переказали: «Давид у Найоті в Рамі»,
Саул услышал, что Давид находится в лагерях возле Рамы,
послав Саул посланців, щоб узяти Давида, й як ці побачили громаду провіщаючих пророків разом із Самуїлом, який був на чолі в них, дух Божий зійшов на посланців Саула, і вони й собі заходилися пророкувати.
и послал туда людей, чтобы они взяли Давида. Но, когда эти люди пришли туда и увидели пророков, пророчествующих с Самуилом во главе, Дух Божий сошёл на слуг Саула, и они стали пророчествовать.
Повідомлено про те Саула, й він послав других гінців, та й ці стали пророкувати. І як послав гінців утретє, то й ці теж почали віщувати.
Саулу донесли об этом, и он послал других людей, но и они стали пророчествовать. Тогда Саул отправил людей в третий раз, и они тоже стали пророчествовать.
Тоді він сам пішов у Раму й, дійшовши до великої ритви, що в Сеху, спитав: «Де Самуїл і Давид?» Йому відповіли: «В Найоті, в Рамі.»
Наконец Саул сам отправился в Раму и дошёл до большого источника, находившегося около тока на холме. Он спросил: "Где Самуил и Давид?" И ему ответили: "В Навафе, в Раме".
І він пішов звідтіль у Найот у Рамі, й дух Божий спустився на нього, і він увесь час віщував, ідучи в дорозі, аж поки прийшов у Найот у Рамі.
И пошёл Саул в Наваф в Раму. Но и на него сошёл Дух Божий, и он шёл и пророчествовал, пока не пришёл в Наваф в Раме.
Він теж скинув із себе одежу й почав пророкувати перед Самуїлом, потім упав голий на землю і лежав увесь той день і ніч. Тому й пішла приповідка: «Хіба Саул також поміж пророками?»
Затем Саул снял с себя одежду и пророчествовал перед Самуилом. Он пролежал там нагой весь день и всю ночь. Потому и говорят: "Неужели и Саул во пророках?"