Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Турконяка
Давида сповістили, що філістимляни облягли Кеїлу й токи грабують.
Давидові дали знати, повідомляючи: Ось филистимці воюють проти Кеїли, і вони грабують, і топчуть плоди.
І спитав Давид Господа: «Чи мені йти й бити отих філістимлян?» Господь відповів Давидові: «Іди та побий філістимлян і визволи Кеїлу.»
І Давид звернувся до Господа, запитуючи: Чи піти і побити цих филистимців? А Господь сказав: Іди і поб’єш цих филистимців, і спасеш Кеїлу!
Однак люди Давидові йому сказали: «Ось ми вже тут, в Юдеї, тремтимо зо страху, а що ж то буде, коли підемо на Кеїлу, на військо філістимлян?»
І сказали йому мужі Давида: Ось ми тут в Юдеї боїмося, і як буде, коли підемо до Кеїли? Чи вийдемо за здобиччю филистимців?
Давид спитав Господа вдруге, й Господь йому відповів: «Виряджайся йти в Кеїлу: я видам філістимлян тобі в руки.»
І продовжував Давид далі запитувати в Господа, і Господь йому відповів. Устань і йди до Кеїли, — сказав Він йому, — бо Я передаю филистимців у твої руки!
І пішов Давид із своїми людьми в Кеїлу, вдарив на філістимлян, зайняв їх скотину, і завдавши їм тяжкої поразки, визволив мешканців Кеїли.
І Давид і мужі, які з ним, пішли до Кеїли, і воювали проти филистимців, і вони втекли з-перед нього, і він захопив їхню худобу, і розгромив їх великою поразою, і Давид спас тих, які жили в Кеїлі.
Коли ж Евіятар, син Ахімелеха, втік був до Давида в Кеїлу, — ефод був при ньому.
І сталося, коли втікав Авіятар, син Авімелеха, до Давида, то він зайшов з Давидом до Кеїли, маючи ефод у своїй руці.
Як донесли Саулові, що Давид увійшов У Кеїлу, він мовив: «Бог видав його мені в руки, бо він замкнув себе самого, ввійшовши в місто з ворітьми й засувами.»
І сповістили Саулові, що Давид прибув до Кеїли. А Саул сказав: Продав його Бог у мої руки, бо він замкнувся, увійшовши до міста з брамами і засувами.
І скликав Саул увесь народ до зброї, щоб двигнутися під Кеїлу та й облягти Давида з його людьми.
І Саул дав вказівку всьому народові вийти на війну до Кеїли, оточити Давида і його мужів.
Довідавшись, що Саул кує на нього лихо, Давид сказав до священика Евіятара: «Принеси сюди ефод!»
І Давид довідався, що Саул не стримався, щоб не відповісти злом проти нього, і Давид сказав Авіятарові, священикові: Принеси Господній ефод!
Далі Давид сазав: «Господи, Боже Ізраїля! Слуга твій справді довідавсь, що Саул заповзявся двигнутися проти Кеїли, щоб через мене зруйнувати місто.
Господи, Боже Ізраїля, — промовив Давид, — Твій раб добре чув [1] , що Саул бажає прийти до Кеїли, щоб знищити місто через мене.
Чи городяни Кеїли видадуть мене йому в руки? Чи прийде Саул, як прочув слуга твій? Господи, Боже Ізраїля, сповісти, благаю, про це слугу твого!» І Господь відповів: «Прийде!»
Чи місто буде замкненим [2] і чи тепер прийде Саул, як і почув Твій раб? Господи, Боже Ізраїля, сповісти Твоєму рабові! І Господь сказав: Буде замкненим!
Давид спитав: «Чи видадуть городяни Кеїли мене й моїх людей Саулові в руки?» Господь відповів: «Видадуть!»
Тоді Давид зо своїми людьми — якихось шістсот чоловік — зібрався, і вони покинули Кеїлу й тулились, де попало. Якже Саулові донесли, що Давид утік із Кеїли, він покинув похід.
Тож Давид і мужі, котрі були з ним, якихось чотириста чоловік, піднялися і вийшли з Кеїли, і йшли, куди пішли. І сповістили Саулові, що Давид врятувався з Кеїли, і він приготувався вийти.
Давид перебував у пустині у сховищах; він перебував у горах у пустині Зіф, а Саул шукав його без перестанку, та Бог його не видав йому в руки.
І Давид зупинився в пустелі в Масеремі серед ущелин, і перебував у пустелі на горі Зіф у сухій землі. А Саул шукав його всі дні, та не передав його Господь йому в руки.
Давид, однак, боявся, бо Саул вийшов у похід чигати на його життя. Був же тоді Давид у пустині Зіф, в Хореші.
І дізнався Давид, що Саул вийшов шукати Давида. А Давид перебував на сухій горі в Новому Зіфі.
Йонатан, син Саула, вибравсь і прийшов до Давида в Хореші і підкріпив його силу в Бозі.
І Йонатан, син Саула, устав і пішов до Давида до Нового, і зміцнив його руки в Господі.
Він сказав до нього: «Не бійся, рука Саула, мого батька, тебе не досягне. Ти будеш царем над Ізраїлем, а я буду другим по тобі. І Саул, мій батько, теж знає це.»
І він сказав йому: Не бійся, бо тебе не знайде рука мого батька, Саула! І ти будеш царювати над Ізраїлем, а я буду тобі за другого. А мій батько Саул це знає.
І вони обидва склали умову перед Господом. Давид зостався в Хореші, а Йонатан пішов додому.
І обидва склали завіт перед Господом. І Давид залишався в Новому, а Йонатан пішов до свого дому.
Прийшли зіфії до Саула в Гівеа та й кажуть: «Чи ж Давид не ховається в нас по проваллях у Хореші, на Хахіла-горбі, що на південь від степу?
Із сухої землі до Саула на узгір’я прийшли зіфейці, кажучи: Чи ось Давид не заховався від нас в Мессарі, у місцях в Новому, на узгір’ї Ехели, що з правого боку Єссемуна?
Оце ж, коли хочеш прийти, царю, приходь, а це вже наше діло буде видати його цареві.»
І тепер усе, що до душі царя — спуститися, нехай спуститься до нас, — вони замкнули його в руки царя!
Саул відповів: «Нехай Господь благословить вас за це, що ви пожалували мене.
А Саул сказав їм: Благословенні ви Господом, бо ви за мною побивалися.
Ідіть же та ще розвідайтеся, розізнайте й розгляньте те місце, де його нога часто ступає й хто його там бачив, бо мені кажуть, що він дуже хитрий.
Ідіть же, ще підготовте, і розізнайте його місце, де буде його нога! Швидко, там де ви сказали, щоб часом не схитрував!
Розгляньте та розвідайтеся добре про всі таємні закутки, де він ховається, і коли будете певні, повернетесь до мене. Тоді я піду з вами, і як він у цій землі, я шукатиму його по всіх тисячах Юди.»
Тож роздивіться і розізнайте — і ми підемо з вами! І буде, якщо він є на землі, то розшукаю його в усіх тисячах Юди!
І вибрались вони й пішли в Зіф перед Саулом. Давид же зо своїми людьми був тоді в Маон-пустині, в степу, на південь від пустині.
І піднялися зіфейці, і пішли перед Саулом. А Давид і його люди були в пустелі Маана, на заході, з правого боку Єссемуна.
Якже Саул із своїми людьми пішов його шукати, Давида про це сповістили, і він спустивсь до скелі, що в Маон-пустині. Саул довідався про це й погнався за Давидом у Маон-пустиню.
Тож Саул і його люди пішли шукати його. І сповістили Давидові, і він спустився до скали, що в пустелі Маани. А Саул дізнався про це, і погнався за Давидом до пустелі Маан.
Саул із своїми людьми йшов по цім боці гори, а Давид із своїми людьми по тім боці гори. І от коли Давид у скрутному становищі старався вивинутись від Саула, Саул же зо своїми силкувався обійти Давида й його людей, щоб їх захопити,
Саул і його люди йшли по цій частині гори, а Давид і його люди були на тій частині гори. І Давид ховався, щоб уникнути особистої зустрічі з Саулом, та Саул і його люди напали на Давида і його людей, щоби схопити їх.
прибув посланець до Саула з вістю: «Приходь чимскоріше, бо філістимляни напали на землю!»
Та до Саула прийшов вісник, кажучи: Поквапся і йди, бо филистимці напали на нашу землю!