Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
New King James Version
Вийшов Давид звідти й перебував у неприступних місцях Ен-Геді.
David Spares Saul
Now it happened, when Saul had returned from following the Philistines, that it was told him, saying, “Take note! David is in the Wilderness of En Gedi.”
Now it happened, when Saul had returned from following the Philistines, that it was told him, saying, “Take note! David is in the Wilderness of En Gedi.”
Якже Саул повернувся з гонитви за філістимлянами, йому донесли: он Давид у пустині Ен-Геді.
Then Saul took three thousand chosen men from all Israel, and went to seek David and his men on the Rocks of the Wild Goats.
Взяв тоді Саул три тисячі чоловік, вибраних з усього Ізраїля, й пустивсь шукати Давида та його людей на Скелях Диких Кіз.
So he came to the sheepfolds by the road, where there was a cave; and Saul went in to attend to his needs. (David and his men were staying in the recesses of the cave.)
Прийшов він до кошар, що були при дорозі; а була там печера, й Саул увійшов до неї покрити собі ноги, тим часом як Давид із своїми людьми сиділи в глибині печери.
Then the men of David said to him, “This is the day of which the Lord said to you, ‘Behold, I will deliver your enemy into your hand, that you may do to him as it seems good to you.’ ” And David arose and secretly cut off a corner of Saul’s robe.
Кажуть люди Давидові до нього: «Оце той день, що про нього казав тобі Господь: Ось я даю твого ворога тобі в руки: роби з ним, що тобі довподоби.» Устав Давид і крадькома відтяв кусень поли верхньої одежі в Саула.
Now it happened afterward that David’s heart troubled him because he had cut Saul’s robe.
Та потім заворушилось у Давида сумління, що він відтяв кусень поли одежі в Саула,
And he said to his men, “The Lord forbid that I should do this thing to my master, the Lord’s anointed, to stretch out my hand against him, seeing he is the anointed of the Lord.”
і він сказав своїм людям: «Нехай Господь мене боронить, щоб я чинив так з моїм паном, з Господнім помазаником, щоб накладав на нього руку: таж він помазаник Господній!»
So David restrained his servants with these words, and did not allow them to rise against Saul. And Saul got up from the cave and went on his way.
І перемовив Давид своїх людей тими словами й не дозволив їм накинутися на Саула. І встав Саул і пішов далі дорогою своєю.
David also arose afterward, went out of the cave, and called out to Saul, saying, “My lord the king!” And when Saul looked behind him, David stooped with his face to the earth, and bowed down.
Потім встав і Давид, вийшов з печери та й закричав услід Саулові: «Пане мій, царю!» Коли ж озирнувся Саул позад, Давид припав лицем до землі й вклонився.
And David said to Saul: “Why do you listen to the words of men who say, ‘Indeed David seeks your harm’?
І каже Давид до Саула: «Чому ти слухаєш людського наговору, мовляв, Давид хоче тобі лиха?
Look, this day your eyes have seen that the Lord delivered you today into my hand in the cave, and someone urged me to kill you. But my eye spared you, and I said, ‘I will not stretch out my hand against my lord, for he is the Lord’s anointed.’
Дивися, ось сьогодні ти бачив власними очима, як Господь тебе видав у мої руки в печері, а мені радили тебе вбити, та я ощадив тебе й сказав собі: Не зніму руки на мого пана, бо він помазаник Господній.
Moreover, my father, see! Yes, see the corner of your robe in my hand! For in that I cut off the corner of your robe, and did not kill you, know and see that there is neither evil nor rebellion in my hand, and I have not sinned against you. Yet you hunt my life to take it.
Отче мій! Глянь, подивися: ось у мене в руці кусень поли твоєї верхньої одежі. І коли я міг відтяти кусень поли твоєї верхньої одежі й не вбив тебе, то затям добре, що я не мислю тобі зла, ані зради, й що я нічим не провинився супроти тебе, а ти так і чигаєш, щоб погубити мою душу.
Let the Lord judge between you and me, and let the Lord avenge me on you. But my hand shall not be against you.
Нехай Господь розсудить між мною і тобою! Нехай Господь за мене помститься на тобі, але моя рука не здійметься на тебе!
As the proverb of the ancients says, ‘Wickedness proceeds from the wicked.’ But my hand shall not be against you.
Як старовинна приповідка каже: Від злих виходить злодіяння, але моя рука не здійметься на тебе!
After whom has the king of Israel come out? Whom do you pursue? A dead dog? A flea?
Проти кого вийшов ізраїльський цар? Кого переслідуєш? Здохлу собаку, одну блоху?
Therefore let the Lord be judge, and judge between you and me, and see and plead my case, and deliver me out of your hand.”
Нехай Господь буде суддею, нехай розсудить між мною та тобою, нехай розгляне й оборонить мою справу й визволить мене з руки твоєї.»
So it was, when David had finished speaking these words to Saul, that Saul said, “Is this your voice, my son David?” And Saul lifted up his voice and wept.
Якже Давид скінчив ці слова до Саула, цей промовив: «Чи не твій це голос, сину мій, Давиде?» Та й заплакав Саул уголос.
Then he said to David: “You are more righteous than I; for you have rewarded me with good, whereas I have rewarded you with evil.
І каже до Давида: «Ти справедливіший від мене, бо ти чинив мені добро, я ж відплатив тобі лихом.
And you have shown this day how you have dealt well with me; for when the Lord delivered me into your hand, you did not kill me.
Ти виявив сьогодні незвичайну доброзичливість у тому, що був учинив для мене, бо хоч Господь видав мене був у твої руки, ти мене не вбив.
For if a man finds his enemy, will he let him get away safely? Therefore may the Lord reward you with good for what you have done to me this day.
Чи чувано, щоб хтось, зустрівши свого ворога, пустив його спокійно дорогою своєю? Нехай Господь тобі відплатить те добро, що ти зробив мені сьогодні.
And now I know indeed that you shall surely be king, and that the kingdom of Israel shall be established in your hand.
Я оце знаю певно, що ти таки будеш царем і що царська влада над Ізраїлем у твоїй руці укріпиться.
Therefore swear now to me by the Lord that you will not cut off my descendants after me, and that you will not destroy my name from my father’s house.”