Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (1 Самуїла 24) | (1 Самуїла 26) →

Переклад Хоменка

Новый русский перевод

  • Тим часом Самуїл помер, і всі ізраїльтяни зібрались і оплакували його й поховали його в його домі в Рамі. А Давид зібрався та й пішов у Паран-пустиню.
  • Самуил умер, и все израильтяне собрались и оплакивали его. Они похоронили его рядом с его домом, в Раме. А Давид спустился в пустыню Паран.
  • Був же в Маоні чоловік, а майно його було в Кармелі. Чоловік той був вельми багатий: мав три тисячі овець і тисячу кіз, і саме тоді він клопотався стриженням овець у Кармелі.
  • Один человек в городе Маоне, который владел имуществом в Кармиле, был очень богат. У него была тысяча коз и три тысячи овец, которых он стриг в Кармиле.
  • На ім'я ж був той чоловік Навал, а ймення його жінки — Авігайла. Була ж це жінка з добрим розумом і з виду гарна, а чоловік був шорсткий і злющий. Він був калевій.
  • Его звали Навал, а его жену — Авигайль. Она была умной и красивой женщиной, но ее муж, из рода Халева, был человек грубый и злонравный.
  • Почувши Давид у пустині, до Навал стриже вівці,
  • Находясь в пустыне, Давид услышал, что у Навала стрижка овец.
  • послав десяток молодців і сказав їм: «Ідіть у Кармель, удайтесь до Навала, поздоровіть його від мене,
  • Он послал десять юношей и сказал им:
    — Поднимитесь к Навалу в Кармил и приветствуйте его от моего имени.
  • і промовте так до мого брата: Мир тобі, твоєму домові й усьому твоєму.
  • Скажите ему: «Мир тебе! Мир всему твоему дому! Мир всему, что у тебя есть!
  • Почув я, що стрижуть овець у тебе. Вівчарі твої були з нами, і ми їх не чіпали й нічого в них не пропало за ввесь той час, коли вони були в Кармелі.
  • Я слышал, у тебя идет стрижка овец. Когда твои пастухи были с нами, мы не обижали их, и все время, что они были в Кармиле, ничего у них не пропадало.
  • Спитай твоїх слуг і вони тобі скажуть. Нехай же оці молодці знайдуть ласку в очах твоїх, бо ми прийшли в день святковий: дай, прошу, твоїм слугам і твоєму синові Давидові, що маєш під рукою.»
  • Спроси об этом своих слуг, и они скажут тебе. Поэтому пусть мои молодые люди найдут у тебя расположение, ведь мы пришли в праздничный день. Пожалуйста, дай твоим слугам и твоему сыну Давиду все, что сможешь для них найти».
  • Прибули Давидові молодці, сказали Навалові всі ті слова іменем Давида та й чекали.
  • Когда посланцы Давида пришли, они передали Навалу от имени Давида все эти слова и стали ждать.
  • Навал же відповів слугам Давида, кажучи: «Хто такий Давид? Хто такий син Єссея? Є їх чимало тепер тих рабів, що втікають від своїх панів!
  • Но Навал ответил слугам Давида:
    — Кто такой этот Давид? Кто такой этот сын Иессея? Теперь много стало таких слуг, что бегут от своих господ.
  • Візьму я мій хліб, моє вино та моє м'ясо, що я зготував для моїх стрижіїв, та й дам людям, про яких не знаю, звідкіля вони взялися?»
  • Неужели я возьму хлеб, воду и мясо, приготовленное для моих стригалей, и отдам людям, которые явились неизвестно откуда?
  • І повернулись Давидові молодці назад своєю дорогою, й, повернувшись додому, переказали йому ті слова.
  • Люди Давида повернулись и пошли назад. Возвратившись, они пересказали ему каждое слово.
  • Тоді Давид сказав своїм людям: «Підпережіть кожен свого меча!» І підперезали кожен свого меча. Давид теж підперезав свого меча, й виступило близько чотириста чоловік за Давидом, двісті ж зосталось при обозі.
  • Давид приказал своим людям:
    — Препояшьте свои мечи!
    Они опоясались мечами, и сам Давид опоясался своим. Около четырехсот человек пошло вслед за Давидом, а двести человек осталось при обозе.
  • Тим часом один із слуг передав Авігайлі, жінці Навала: «Давид, прислав був посланців із пустині привітати нашого пана, та цей накинувся на них.
  • Один из слуг сказал жене Навала Авигайль:
    — Давид послал вестников из пустыни, чтобы приветствовать нашего господина, но он их оскорбил.
  • Люди ж ті були вельми до нас добрі: вони нас не чіпали і в нас нічого не поділося за ввесь час, як ми перебували з ними, коли ми були в полі.
  • А эти люди были с нами очень добры. Они не обижали нас, и все то время, что мы были рядом с ними в полях, ничего у нас не пропадало.
  • Вони були охороною нашою і вдень, і вночі, ввесь час, коли ми були з ними й пасли вівці.
  • Ночью и днем они были нам стеной все время, пока мы пасли наших овец рядом с ними.
  • Подумай, отже, і розваж, що маєш чинити, бо над нашим паном і його домом нависла біда, а він такий негідник, що з ним шкода й говорити.»
  • Подумай же об этом и посмотри, что ты можешь сделать, потому что над нашим господином и над всем его домом нависла беда. Он такой злобный человек, что никто не может с ним говорить.
  • Взяла Авігайла хутенько двісті хлібів, два бурдюки вина, п'ять зготованих овець, п'ять мірок праженого зерна, сто китиць родзинків і двісті фігових пирогів, наклала на ослів,
  • Авигайль не стала терять времени. Она взяла двести лепешек, два бурдюка с вином, пять приготовленных овец, пять мер жареного зерна, сто связок изюма, двести связок сушеного инжира и нагрузила все это на ослов.
  • та й звеліла своїм слугам: «Ідіть поперед мене, а я піду за вами.» Чоловікові ж своєму Навалові нічого не сказала.
  • Она сказала своим слугам:
    — Ступайте вперед, а я пойду за вами.
    Но своему мужу Навалу она не сказала ничего.
  • І от коли вона за виступом гори спускалась на ослі додолу, назустріч їй Давид і його люди сходили донизу, так що вона зіткнулась із ними.
  • Когда она спустилась на осле в горное ущелье, навстречу ей шел Давид со своими людьми, и она встретилась с ними.
  • Давид же міркував: «Шкода було мені стерегти все майно в пустині отого чоловіка, так що нічого з усього того, що йому належить, не пропало! Він віддячує мені злом за добро!
  • Давид только что сказал:
    — Да, напрасно я охранял собственность этого человека в пустыне, чтобы ничего не пропало. Он отплатил мне злом за добро.
  • Нехай же Бог так і так зробить ворогам Давида та ще й придасть, коли я з усіх тих, що йому належать, до ранку, бодай одного мужа залишу.»
  • Пусть Бог сурово накажет Давида,97 если к утру я оставлю в живых хотя бы одного мужчину из всех, кто принадлежит Навалу!
  • Як тільки Авігайла побачила Давида, зіскочила з осла притьмом і, впавши обличчям униз перед Давидом, уклонилась йому до землі.
  • Увидев Давида, Авигайль быстро слезла с осла и поклонилась перед Давидом до земли.
  • Потім упала йому в ноги і сказала: «На мені вина, мій пане! Дозволь твоїй слугині озватися перед тобою і вислухай слова твоєї слугині.
  • Она пала к его ногам и сказала:
    — Мой господин, пусть вина будет на мне одной. Пожалуйста, позволь твоей служанке поговорить с тобой; выслушай то, что твоя служанка тебе скажет.
  • Нехай мій пан не зважає на того непотреба, на Навала, бо яке його ім'я, такий і він: Дурний він зветься і дурнота при ньому. А я, твоя слугиня, не бачила тих молодців, що ти, мій пане, прислав був.
  • Пусть мой господин не обращает внимания на этого негодного человека Навала. Он таков, каково его имя, — его зовут Глупец,98 и глупость его с ним. Что же до меня, твоей служанки, то я не видела людей, которых присылал мой господин.
  • Хай же, мій пане, — так певно, як живе" Господь, так певно, як живеш ти, — Господь, що стримав тебе й не дав дійти до крови й чинити власною рукою пімсту, — хай же твої вороги стануть, як Навал, і ті, що задумують чинити зло моєму панові!
  • А теперь, так как Господь удержал моего господина от кровопролития и от того, чтобы мстить за себя своими руками, то верно, как и то, что Господь жив и жив ты сам, пусть твои враги и все, кто замышляет зло против моего господина, будут подобны Навалу.
  • А цей гостинець, що принесла твоя слугиня моєму панові, хай буде твоїм молодцям, що йдуть слідом за моїм паном.
  • И пусть этот дар, который принесла моему господину твоя служанка, будет вручен людям, что следуют за тобой.
  • Прости, будь ласкав, вину твоїй слугині, бо Господь напевно спорудить моєму панові дім довготривалий, бо мій пан веде війни Господні, й несправедливости не знайти в тобі за ввесь час життя твого.
  • Пожалуйста, прости вину твоей служанки, ведь Господь непременно создаст для моего господина прочный дом, потому что мой господин ведет войны Господа. Пусть не будет в тебе никакого зла всю твою жизнь.
  • Коли ж би хтось піднявсь тебе гонити чи то чигати на твоє життя, то нехай життя мого пана буде вв'язане в вузол живих у Господа, Бога твого, життя ж твоїх ворогів — нехай їх пращею геть кине.
  • Даже если кто-нибудь станет преследовать тебя, чтобы отнять у тебя жизнь, то жизнь моего господина будет надежно завязана в узле жизни у Господа, твоего Бога. Но жизни твоих врагов Он метнет прочь, словно камень из пращи.
  • І коли Господь учинить моєму панові все те добро, про яке був говорив щодо тебе, й поставить тебе князем над Ізраїлем,
  • Когда Господь совершит для моего господина все доброе, что Он говорил о тебе, и поставит тебя вождем над Израилем,
  • то хай не буде моєму панові приводом до смутку й гризоти серця, що мій пан пролив кров безвинну й вчинив собі суд власною рукою. Коли ж Господь ущасливить мого пана, то ти згадай про твою слугиню.»
  • у моего господина не будет повода горевать или терзаться муками совести о том, что пролил напрасно кровь и отомстил за себя. И когда Господь даст моему господину успех, вспомни твою служанку.
  • Давид відповів Авігайлі: «Благословен Господь, Бог Ізраїля, що послав тебе сьогодні мені назустріч;
  • Давид сказал Авигайль:
    — Благословен Господь, Бог Израиля, Который послал тебя сегодня мне навстречу!
  • благословен і розум твій, і ти благословенна, що стримала мене сьогодні, щоб я не дійшов до крови й не зробив собі суду власною рукою.
  • Благословен твой разум, и благословенна ты за то, что удержала меня от кровопролития и от мести за себя.
  • Бо — так певно, як живе Господь, Бог Ізраїля, що стримав мене сьогодні заподіяти тобі зло! — коли б ти була не поспішилась вийти мені назустріч, так у Навала, до світанку, не зосталось би ні одного мужа.»
  • Иначе, верно, как и то, что жив Господь, Бог Израиля, Который удержал меня от того, чтобы причинить тебе вред, — если бы ты не поспешила мне навстречу, ни один из мужчин в доме Навала не остался бы в живых к рассвету.
  • Давид прийняв з її рук, що вона йому принесла, й сказав їй: «Іди собі в мирі до свого дому. Бач, я вислухав тебе і був привітний до тебе.»
  • Затем Давид принял из ее рук то, что она ему принесла, и сказал:
    — Ступай домой с миром. Я послушаюсь твоих слов и исполню твою просьбу.
  • Повернулась Авігайла до Навала, — аж ось у нього в домі такий бенкет, як у царя, і серце в Навала розвеселилось; але що він був тяжко п'яний, вона йому нічогісінько не оповіла, поки не настав ранок.
  • Когда Авигайль пришла к Навалу, он был дома и сидел на пиру, подобном царскому. Он был весел и сильно пьян. Она ничего не говорила ему до рассвета.
  • Уранці ж, як проминуло сп'яніння від вина в Навала, жінка його оповіла йому, що сталось, і серце його завмерло в ньому, і він став немов камінь.
  • Утром, когда Навал протрезвел, жена рассказала ему обо всем. Его сердце замерло, и он будто окаменел.
  • А через якихнебудь десять день Господь ударив Навала, й він умер.
  • Спустя примерно десять дней Господь поразил Навала, и он умер.
  • Довідавшися, що Навал умер, Давид сказав: «Благословен Господь, що постояв за мене, помстивши мою наругу, яку завдав мені Навал, і стримав свого слугу від злочину. Господь повернув злобу Навала на його ж голову.» Потім Давид послав сказати Авігайлі, що хоче взяти її собі за жінку.
  • Когда Давид услышал, что Навал умер, он сказал:
    — Благословен Господь, Который отомстил за оскорбление, полученное мной от Навала. Он удержал Своего слугу от злого дела и обратил злобу Навала на его же голову.
    Затем Давид послал Авигайль известие, прося ее стать его женой.
  • От і прийшли слуги Давида до Авігайли в Кармель і сказали їй: «Давид послав нас до тебе, щоб узяти тебе собі за жінку.»
  • Его слуги пришли в Кармил и сказали Авигайль:
    — Давид послал нас к тебе, чтобы взять тебя ему в жены.
  • Встала вона, припала лицем до землі й сказала: «Ось твоя слугиня рабинею обмиватиме ноги слугам мого пана.»
  • Она поклонилась лицом до земли и сказала:
    — Вот твоя служанка, готовая служить тебе и мыть ноги слугам моего господина.
  • Потім притьмом підвелася й, сівши на осла, разом із п'ятьма своїми дівчатами, що її супроводжували, пішла за Давидовими посланцями й стала йому за жінку.
  • Авигайль быстро села на осла и в сопровождении пяти своих служанок отправилась с посланниками Давида к нему и стала его женой.
  • І Ахіноам узяв Давид із Єзреела, й вони обидві були його жінками.
  • Еще Давид женился на Ахиноамь из Изрееля, и они обе были его женами.
  • Тоді Саул віддав дочку свою Міхаль, жінку Давида, Палті, синові Лаїша, з Галліму.
  • Но Саул отдал свою дочь Михаль, жену Давида, Фалтию, сыну Лаиша из Галлима.

  • ← (1 Самуїла 24) | (1 Самуїла 26) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025