Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
New Living Translation
Прийшли зіфії з Гівеа до Саула та й кажуть: «Чи ж Давид не ховається на Хахіла-горбі, на краю пустині?»
David Spares Saul Again
Now some men from Ziph came to Saul at Gibeah to tell him, “David is hiding on the hill of Hakilah, which overlooks Jeshimon.”
Now some men from Ziph came to Saul at Gibeah to tell him, “David is hiding on the hill of Hakilah, which overlooks Jeshimon.”
Зібрався Саул і з трьома тисячами чоловік, найдобірнішими з Ізраїля, пішов у Зіф-пустиню шукати там Давида.
So Saul took 3,000 of Israel’s elite troops and went to hunt him down in the wilderness of Ziph.
Саул отаборився на Хахіла-горбі, що на краю пустині, при дорозі, а Давид сидів у пустині. Побачивши ж, що Саул прийшов за ним у пустиню,
Saul camped along the road beside the hill of Hakilah, near Jeshimon, where David was hiding. When David learned that Saul had come after him into the wilderness,
вислав Давид вивідачів і довідався, що Саул справді прибув.
he sent out spies to verify the report of Saul’s arrival.
Устав тоді він і прийшов на місце, де Саул отаборився. Бачив Давид те місце, де спав Саул і Авнер, син Нера, начальник його війська: Саул спав серед табору, а люди порозлягались круг нього.
David slipped over to Saul’s camp one night to look around. Saul and Abner son of Ner, the commander of his army, were sleeping inside a ring formed by the slumbering warriors.
Давид звернувсь до Ахімелеха, хеттита, та до Авішая, сина Церуї, брата Йоава, кажучи: «Хто піде зо мною до Саула в табір?» І каже Авішай: «Я піду з тобою!»
“Who will volunteer to go in there with me?” David asked Ahimelech the Hittite and Abishai son of Zeruiah, Joab’s brother.
“I’ll go with you,” Abishai replied.
“I’ll go with you,” Abishai replied.
Прийшли Давид і Авішай І уночі до війська; Саул же лежав посеред табору в сні, а спис його стремить у землі в головах у нього. Авнер же й люди лежать навколо нього.
So David and Abishai went right into Saul’s camp and found him asleep, with his spear stuck in the ground beside his head. Abner and the soldiers were lying asleep around him.
Тоді Авішай і каже до Давида: «Сьогодні Господь видав твого ворога тобі в руки. Тому дозволь, я пристромлю його за одним ударом до землі його ж власним списом! Не треба буде вдаряти вдруге!»
“God has surely handed your enemy over to you this time!” Abishai whispered to David. “Let me pin him to the ground with one thrust of the spear; I won’t need to strike twice!”
Давид же відповів Авішаєві: «Не вбивай його! Хто бо коли наклав руку на Господнього помазаника і зоставсь безвинним?»
“No!” David said. “Don’t kill him. For who can remain innocent after attacking the LORD’s anointed one?
Далі Давид сказав: «Так певно, як живе Господь: хай Господь сам його поб'є: або на нього його час настане й він умре, або двигнеться в похід і поляже;
Surely the LORD will strike Saul down someday, or he will die of old age or in battle.
мене ж нехай Господь боронить, щоб я наклав руку на помазаника Господнього. Ти ж візьми списа, що в головах у нього, і кінву з водою, та й ходімо.»
The LORD forbid that I should kill the one he has anointed! But take his spear and that jug of water beside his head, and then let’s get out of here!”
І Давид узяв списа й кінву з водою, що були в головах у Саула, та й пішли собі, й ніхто не бачив, ніхто не знав, і ніхто не прокинувсь; усі спали, бо всіх пойняв глибокий сон від Господа.
So David took the spear and jug of water that were near Saul’s head. Then he and Abishai got away without anyone seeing them or even waking up, because the LORD had put Saul’s men into a deep sleep.
Тоді Давид перейшов на другий бік, став на верху гори здалека, так що між ними був великий простір,
David climbed the hill opposite the camp until he was at a safe distance.
і кликнув Давид до людей та до Авнера, сина Нера: «Не відкликнешся, Авнере?» Авнер же відповів, кажучи: «Хто ти такий, що мене кличеш?»
Then he shouted down to the soldiers and to Abner son of Ner, “Wake up, Abner!”
“Who is it?” Abner demanded.
“Who is it?” Abner demanded.
Давид так до Авнера: «Чи ти ж не муж? Хто тобі рівний в Ізраїлі? Чому ж ти не стеріг твого пана — царя? Он хтось із людей пробрався, щоб убити царя, твого пана.
“Well, Abner, you’re a great man, aren’t you?” David taunted. “Where in all Israel is there anyone as mighty? So why haven’t you guarded your master the king when someone came to kill him?
Недобра то річ, що ти вдіяв! Так певно, як живе Господь! Ви заслужили смерть, що ви не стерегли вашого пана, Господнього помазаника. Глянь лишень, де царський спис і кінва з водою, що були в головах у нього!»
This isn’t good at all! I swear by the LORD that you and your men deserve to die, because you failed to protect your master, the LORD’s anointed! Look around! Where are the king’s spear and the jug of water that were beside his head?”
Впізнав Саул голос Давида й каже: «Чи не твій це голос, сину мій, Давиде?» «Так! — каже Давид, — це мій голос, мій пане, царю.»
Saul recognized David’s voice and called out, “Is that you, my son David?”
And David replied, “Yes, my lord the king.
And David replied, “Yes, my lord the king.
Та й каже далі: «Чого мій пан переслідує свого слугу? Що я вчинив? Чим я провинився?
Why are you chasing me? What have I done? What is my crime?
Нехай же мій пан цар вислухає тепер слова свого слуги: якщо Господь настроїв тебе проти мене, хай буде йому приємна пахуча офіра; а коли люди, то нехай вони будуть прокляті перед лицем Господнім, бо вони вигнали мене сьогодні, щоб я не мав части в спадкоємстві Господнім, кажучи: Йди, служи чужим богам!
But now let my lord the king listen to his servant. If the LORD has stirred you up against me, then let him accept my offering. But if this is simply a human scheme, then may those involved be cursed by the LORD. For they have driven me from my home, so I can no longer live among the LORD’s people, and they have said, ‘Go, worship pagan gods.’
Нехай же моя кров не проллється на землю далеко від лиця Господнього! Оце бо цар Ізраїля вийшов чигати на мою душу, як уганяють за куріпкою по горах.»
Must I die on foreign soil, far from the presence of the LORD? Why has the king of Israel come out to search for a single flea? Why does he hunt me down like a partridge on the mountains?”
Саул сказав: «Згрішив я! Вернись назад, мій сину, Давиде, зла тобі більш не заподію, тому що душа моя була тобі такою дорогою нині. Я вчинив по-дурному і тяжко провинився!»
Then Saul confessed, “I have sinned. Come back home, my son, and I will no longer try to harm you, for you valued my life today. I have been a fool and very, very wrong.”
А Давид відповів: «Ось тут царський спис: нехай хтось із молодців прийде сюди й візьме.
“Here is your spear, O king,” David replied. “Let one of your young men come over and get it.
Господь заплатить кожному по його справедливості й його вірності: сьогодні Господь видав був тебе в мої руки, та я не хотів накласти руки на помазаника Господнього.
The LORD gives his own reward for doing good and for being loyal, and I refused to kill you even when the LORD placed you in my power, for you are the LORD’s anointed one.
Як дорога була мені твоя душа сьогодні, так нехай моя душа буде дорога Господеві, й нехай він визволить мене від усякої напасти.»
Now may the LORD value my life, even as I have valued yours today. May he rescue me from all my troubles.”
І сказав Саул до Давида: «Благословенний ти, сину мій, Давиде! Ти й діло зробиш і певно зможеш доконати.» І пішов Давид своєю дорогою, а Саул повернувсь додому.
And Saul said to David, “Blessings on you, my son David. You will do many heroic deeds, and you will surely succeed.” Then David went away, and Saul returned home.