Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (1 Самуїла 25) | (1 Самуїла 27) →

Переклад Хоменка

Новый русский перевод

  • Прийшли зіфії з Гівеа до Саула та й кажуть: «Чи ж Давид не ховається на Хахіла-горбі, на краю пустині?»
  • Зифиты пришли к Саулу в Гиву и сказали:
    — Разве Давид не прячется на холме Хахила, что напротив Иешимона?
  • Зібрався Саул і з трьома тисячами чоловік, найдобірнішими з Ізраїля, пішов у Зіф-пустиню шукати там Давида.
  • Саул спустился в пустыню Зиф с тремя тысячами лучших израильтян, чтобы искать там Давида.
  • Саул отаборився на Хахіла-горбі, що на краю пустині, при дорозі, а Давид сидів у пустині. Побачивши ж, що Саул прийшов за ним у пустиню,
  • Саул разбил свой лагерь рядом с дорогой на холм Хахила, что напротив Иешимона, но Давид стоял в пустыне. Когда он увидел, что Саул последовал за ним туда,
  • вислав Давид вивідачів і довідався, що Саул справді прибув.
  • он послал лазутчиков и узнал, что Саул действительно пришел.
  • Устав тоді він і прийшов на місце, де Саул отаборився. Бачив Давид те місце, де спав Саул і Авнер, син Нера, начальник його війська: Саул спав серед табору, а люди порозлягались круг нього.
  • Давид отправился в путь и пришел туда, где разбил свой лагерь Саул. Он увидел, где Саул и начальник войска Авнер, сын Нира, легли спать. Саул лежал в центре того места, где расположился лагерь, а войско находилось вокруг него.
  • Давид звернувсь до Ахімелеха, хеттита, та до Авішая, сина Церуї, брата Йоава, кажучи: «Хто піде зо мною до Саула в табір?» І каже Авішай: «Я піду з тобою!»
  • Давид спросил хетта Ахимелеха и Авишая, брата Иоава, сына Саруи:
    — Кто спустится вместе со мной в лагерь к Саулу?
    — Я спущусь с тобой, — сказал Авишай.
  • Прийшли Давид і Авішай І уночі до війська; Саул же лежав посеред табору в сні, а спис його стремить у землі в головах у нього. Авнер же й люди лежать навколо нього.
  • Давид и Авишай пришли к войску ночью и видят: Саул спит в лагере, а его копье воткнуто в землю у его изголовья. Авнер и воины лежали вокруг него.
  • Тоді Авішай і каже до Давида: «Сьогодні Господь видав твого ворога тобі в руки. Тому дозволь, я пристромлю його за одним ударом до землі його ж власним списом! Не треба буде вдаряти вдруге!»
  • Авишай сказал Давиду:
    — Сегодня Бог отдал врага в твои руки. Позволь же мне пригвоздить его к земле одним ударом копья. Мне даже не понадобится второго удара.
  • Давид же відповів Авішаєві: «Не вбивай його! Хто бо коли наклав руку на Господнього помазаника і зоставсь безвинним?»
  • Но Давид сказал Авишаю:
    — Не губи его. Кто может поднять руку на Господнего помазанника и остаться невиновным?
  • Далі Давид сказав: «Так певно, як живе Господь: хай Господь сам його поб'є: або на нього його час настане й він умре, або двигнеться в похід і поляже;
  • Верно, как и то, что жив Господь, — сказал он, — Господь Сам сразит его. Либо придет его время, и он умрет, либо он пойдет в бой и погибнет.
  • мене ж нехай Господь боронить, щоб я наклав руку на помазаника Господнього. Ти ж візьми списа, що в головах у нього, і кінву з водою, та й ходімо.»
  • Но не приведи Господь мне поднять руку на Господнего помазанника. Возьми-ка копье и кувшин для воды у его изголовья, и пойдем.
  • І Давид узяв списа й кінву з водою, що були в головах у Саула, та й пішли собі, й ніхто не бачив, ніхто не знав, і ніхто не прокинувсь; усі спали, бо всіх пойняв глибокий сон від Господа.
  • Давид взял копье и кувшин для воды у изголовья Саула, и они ушли. Никто не видел и не знал об этом, и никто не проснулся. Все они спали, потому что Господь погрузил их в глубокий сон.
  • Тоді Давид перейшов на другий бік, став на верху гори здалека, так що між ними був великий простір,
  • Давид перешел на другую сторону и встал на вершине горы вдали, между ними было большое расстояние.
  • і кликнув Давид до людей та до Авнера, сина Нера: «Не відкликнешся, Авнере?» Авнер же відповів, кажучи: «Хто ти такий, що мене кличеш?»
  • Он закричал войску и Авнеру, сыну Нира:
    — Авнер! Разве ты не ответишь мне?
    Авнер ответил:
    — Кто ты такой, что зовешь царя?
  • Давид так до Авнера: «Чи ти ж не муж? Хто тобі рівний в Ізраїлі? Чому ж ти не стеріг твого пана — царя? Он хтось із людей пробрався, щоб убити царя, твого пана.
  • Давид сказал:
    — Ведь ты мужчина? Кто в Израиле подобен тебе? Почему же ты не охранял твоего господина царя? Некто из народа приходил, чтобы погубить твоего господина царя.
  • Недобра то річ, що ти вдіяв! Так певно, як живе Господь! Ви заслужили смерть, що ви не стерегли вашого пана, Господнього помазаника. Глянь лишень, де царський спис і кінва з водою, що були в головах у нього!»
  • Скверно же ты поступил! Верно, как и то, что жив Господь, ты и твои люди заслуживаете смерти, потому что вы не охраняли вашего господина, помазанника Господа. Посмотри вокруг себя. Где копье царя и кувшин для воды, которые были у его изголовья?
  • Впізнав Саул голос Давида й каже: «Чи не твій це голос, сину мій, Давиде?» «Так! — каже Давид, — це мій голос, мій пане, царю.»
  • Саул узнал голос Давида и сказал:
    — Твой ли это голос, Давид, сын мой?
    — Это мой голос, господин мой, царь, — ответил Давид
  • Та й каже далі: «Чого мій пан переслідує свого слугу? Що я вчинив? Чим я провинився?
  • и добавил: — Зачем мой господин преследует своего слугу? Что я сделал и в каком зле повинен?
  • Нехай же мій пан цар вислухає тепер слова свого слуги: якщо Господь настроїв тебе проти мене, хай буде йому приємна пахуча офіра; а коли люди, то нехай вони будуть прокляті перед лицем Господнім, бо вони вигнали мене сьогодні, щоб я не мав части в спадкоємстві Господнім, кажучи: Йди, служи чужим богам!
  • Пусть же мой господин, царь, выслушает слова своего слуги. Если Господь настроил тебя против меня, то я совершу жертвоприношение Ему. Но если это сделали люди, пусть они будут прокляты перед Господом! Они прогнали меня от моей доли в Господнем наследии и сказали: «Ступай, служи другим богам!»99
  • Нехай же моя кров не проллється на землю далеко від лиця Господнього! Оце бо цар Ізраїля вийшов чигати на мою душу, як уганяють за куріпкою по горах.»
  • Не дай же моей крови пролиться на землю вдали от Господа. Царь Израиля ищет меня, как блоху, гоняется за мной по горам, как за куропаткой.
  • Саул сказав: «Згрішив я! Вернись назад, мій сину, Давиде, зла тобі більш не заподію, тому що душа моя була тобі такою дорогою нині. Я вчинив по-дурному і тяжко провинився!»
  • Саул сказал:
    — Я согрешил. Вернись, Давид, сын мой. Сегодня моя жизнь была для тебя драгоценной, и я не буду больше пытаться причинить тебе вред. Я поступал как безумец и совершил огромную ошибку.
  • А Давид відповів: «Ось тут царський спис: нехай хтось із молодців прийде сюди й візьме.
  • — Вот копье царя, — ответил Давид. — Пусть кто-нибудь из твоих молодых слуг перейдет сюда и возьмет его.
  • Господь заплатить кожному по його справедливості й його вірності: сьогодні Господь видав був тебе в мої руки, та я не хотів накласти руки на помазаника Господнього.
  • Господь вознаграждает каждого человека за его праведность и верность. Сегодня Господь отдал тебя в мои руки, но я не поднял руки на Господнего помазанника.
  • Як дорога була мені твоя душа сьогодні, так нехай моя душа буде дорога Господеві, й нехай він визволить мене від усякої напасти.»
  • Пусть как твоя жизнь была сегодня для меня драгоценной, так ценится у Господа моя жизнь, и пусть Он избавит меня от всякой беды.
  • І сказав Саул до Давида: «Благословенний ти, сину мій, Давиде! Ти й діло зробиш і певно зможеш доконати.» І пішов Давид своєю дорогою, а Саул повернувсь додому.
  • Саул сказал Давиду:
    — Благословен ты, сын мой Давид, ты совершишь великие дела и, несомненно, преуспеешь.
    И Давид пошел своим путем, а Саул вернулся домой.

  • ← (1 Самуїла 25) | (1 Самуїла 27) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025