Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Cовременный перевод WBTC
Прийшли зіфії з Гівеа до Саула та й кажуть: «Чи ж Давид не ховається на Хахіла-горбі, на краю пустині?»
Зифеи пришли к Саулу в Гиву и сказали: "Давид скрывается на холме Гахила, напротив Иесимона".
Зібрався Саул і з трьома тисячами чоловік, найдобірнішими з Ізраїля, пішов у Зіф-пустиню шукати там Давида.
И спустился Саул в пустыню Зиф с тремя тысячами человек, отобранными из всего Израиля, чтобы искать там Давида.
Саул отаборився на Хахіла-горбі, що на краю пустині, при дорозі, а Давид сидів у пустині. Побачивши ж, що Саул прийшов за ним у пустиню,
Саул разбил свой лагерь на холме Гахила, у дороги напротив Иесимона. Давид же находился в пустыне и видел, что Саул шёл туда за ним.
вислав Давид вивідачів і довідався, що Саул справді прибув.
Давид послал разведчиков и выяснил, что Саул действительно пришёл.
Устав тоді він і прийшов на місце, де Саул отаборився. Бачив Давид те місце, де спав Саул і Авнер, син Нера, начальник його війська: Саул спав серед табору, а люди порозлягались круг нього.
Тогда Давид пошёл туда, где Саул разбил свой лагерь. Он увидел, где спал Саул и его военачальник Авенир, сын Нира. Саул спал в центре лагеря, а народ расположился вокруг него.
Давид звернувсь до Ахімелеха, хеттита, та до Авішая, сина Церуї, брата Йоава, кажучи: «Хто піде зо мною до Саула в табір?» І каже Авішай: «Я піду з тобою!»
Давид обратился к Ахимелеху Хеттеянину и к Авессе, сыну Саруина, брату Иоава. Он спросил их: "Кто пойдёт со мной к Саулу в лагерь?" Авесса ответил: "Я пойду с тобой".
Прийшли Давид і Авішай І уночі до війська; Саул же лежав посеред табору в сні, а спис його стремить у землі в головах у нього. Авнер же й люди лежать навколо нього.
Ночью Давид и Авесса пошли в лагерь Саула. Саул спал в лагере, и копьё его было воткнуто в землю у его изголовья, а Авенир и остальной народ спали вокруг Саула.
Тоді Авішай і каже до Давида: «Сьогодні Господь видав твого ворога тобі в руки. Тому дозволь, я пристромлю його за одним ударом до землі його ж власним списом! Не треба буде вдаряти вдруге!»
Авесса сказал Давиду: "Сегодня Бог отдаёт врага в твои руки. Позволь, я пригвозжу его копьём к земле одним ударом, мне не придётся два раза ударять!"
Давид же відповів Авішаєві: «Не вбивай його! Хто бо коли наклав руку на Господнього помазаника і зоставсь безвинним?»
Но Давид сказал Авессе: "Не убивай Саула! Кто поднимет руку на помазанника Господа, тот будет наказан!
Далі Давид сказав: «Так певно, як живе Господь: хай Господь сам його поб'є: або на нього його час настане й він умре, або двигнеться в похід і поляже;
Как жив Господь, Он сам поразит Саула. Может быть, придёт его день, и он умрёт или будет убит в сражении.
мене ж нехай Господь боронить, щоб я наклав руку на помазаника Господнього. Ти ж візьми списа, що в головах у нього, і кінву з водою, та й ходімо.»
А я молю Господа, чтобы он никогда не позволил мне поднять руку на царя, избранного Господом! Теперь возьми копьё и сосуд с водой, которые у изголовья Саула, и пойдём".
І Давид узяв списа й кінву з водою, що були в головах у Саула, та й пішли собі, й ніхто не бачив, ніхто не знав, і ніхто не прокинувсь; усі спали, бо всіх пойняв глибокий сон від Господа.
Давид взял копьё и сосуд с водой у изголовья Саула, и они ушли из лагеря Саула. И никто не знал и не видел, что произошло, и никто не проснулся. Все люди Саула спали, ибо Господь усыпил их глубоким сном.
Тоді Давид перейшов на другий бік, став на верху гори здалека, так що між ними був великий простір,
Давид перешёл на другую сторону долины и стал на вершине горы напротив лагеря Саула. Между ними было большое расстояние.
і кликнув Давид до людей та до Авнера, сина Нера: «Не відкликнешся, Авнере?» Авнер же відповів, кажучи: «Хто ти такий, що мене кличеш?»
И закричал Давид народу и Авениру, сыну Нира: "Отвечай, Авенир!" Авенир ответил: "Кто ты такой, чтобы кричать царю?"
Давид так до Авнера: «Чи ти ж не муж? Хто тобі рівний в Ізраїлі? Чому ж ти не стеріг твого пана — царя? Он хтось із людей пробрався, щоб убити царя, твого пана.
Давид сказал Авениру: "Не муж ли ты? Кто может сравниться с тобой в Израиле? Так почему же ты не бережёшь господина твоего, царя? Простой человек приходил в лагерь, чтобы убить царя, господина твоего.
Недобра то річ, що ти вдіяв! Так певно, як живе Господь! Ви заслужили смерть, що ви не стерегли вашого пана, Господнього помазаника. Глянь лишень, де царський спис і кінва з водою, що були в головах у нього!»
Ты совершил большую ошибку! И как верно то, что жив Господь, ты и люди твои заслуживаете смерти за то, что не охраняете господина вашего, царя, избранного Господом. Посмотри вокруг. Где копьё и сосуд с водой, которые были у изголовья Саула?"
Впізнав Саул голос Давида й каже: «Чи не твій це голос, сину мій, Давиде?» «Так! — каже Давид, — це мій голос, мій пане, царю.»
Саул узнал голос Давида и сказал: "Твой ли это голос, сын мой, Давид?" Давид ответил: "Да, это мой голос, господин мой царь".
Та й каже далі: «Чого мій пан переслідує свого слугу? Що я вчинив? Чим я провинився?
И ещё сказал Давид: "Господин мой, за что ты преследуешь меня? Что я сделал? В чём виноват я?
Нехай же мій пан цар вислухає тепер слова свого слуги: якщо Господь настроїв тебе проти мене, хай буде йому приємна пахуча офіра; а коли люди, то нехай вони будуть прокляті перед лицем Господнім, бо вони вигнали мене сьогодні, щоб я не мав части в спадкоємстві Господнім, кажучи: Йди, служи чужим богам!
Господин мой царь, выслушай меня! Если Господь возбудил в тебе злобу против меня, то пусть Он примет жертву. Но если это люди возбудили в тебе злобу ко мне, то пусть они будут прокляты перед Господом! Они изгнали меня с земли, которую дал мне Господь, говоря: "Иди и служи чужим богам".
Нехай же моя кров не проллється на землю далеко від лиця Господнього! Оце бо цар Ізраїля вийшов чигати на мою душу, як уганяють за куріпкою по горах.»
Так не дай пролиться крови моей на землю вдали от Господа. Царь Израиля вышел искать одну блоху, как человек, который гоняется за куропаткой по горам".
Саул сказав: «Згрішив я! Вернись назад, мій сину, Давиде, зла тобі більш не заподію, тому що душа моя була тобі такою дорогою нині. Я вчинив по-дурному і тяжко провинився!»
И сказал Саул: "Я согрешил. Возвратись, сын мой, Давид. Я не буду больше делать тебе зла, ибо сегодня ты показал, что тебе дорога жизнь моя. Я вёл себя глупо и совершил большую ошибку".
А Давид відповів: «Ось тут царський спис: нехай хтось із молодців прийде сюди й візьме.
Давид ответил: "Вот копьё царя. Пусть один из юношей придёт сюда и возьмёт его.
Господь заплатить кожному по його справедливості й його вірності: сьогодні Господь видав був тебе в мої руки, та я не хотів накласти руки на помазаника Господнього.
Господь воздаёт каждому по делам его. Он вознаграждает тех, кто поступает праведно, и наказывает тех, кто неправеден. Господь сегодня отдавал тебя в мои руки, но я не подниму руки своей на царя, избранного Господом.
Як дорога була мені твоя душа сьогодні, так нехай моя душа буде дорога Господеві, й нехай він визволить мене від усякої напасти.»
Сегодня я показал, что твоя жизнь дорога мне! Так и Господь, да ценит мою жизнь и да избавит меня от всяких бед!"
І сказав Саул до Давида: «Благословенний ти, сину мій, Давиде! Ти й діло зробиш і певно зможеш доконати.» І пішов Давид своєю дорогою, а Саул повернувсь додому.
И сказал Саул Давиду: "Да благословит тебя Бог, сын мой Давид. Ты будешь творить великие дела, и успех будет тебе во всём". И пошёл Давид Своим путём, а Саул возвратился домой.