Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Новый русский перевод
Як же прийшов Давид зі своїми людьми третього дня у Ціклаг, напали були амалекитяни на Негев і на Ціклаг: вони сплюндрували Ціклаг і спалили його вогнем;
Давид и его люди добрались до Циклага на третий день. Амаликитяне совершили набег на Негев и на Циклаг. Они напали на Циклаг, сожгли его
зайняли в полон жінок і все, що було в ньому, мале й велике; але нікого не вбили, а погнали геть та пішли своєю дорогою далі.
и взяли в плен женщин и всех,102 кто там был, от мала до велика. Они не убили никого из них, но увели их с собой.
Як же прийшов Давид зо своїми людьми в місто, воно було спалене; а їхніх жінок, синів і дочок забрано в полон.
Когда Давид и его люди пришли в Циклаг, они увидели, что он уничтожен огнем, а их жены, сыновья и дочери взяты в плен.
Тоді Давид із людьми, що були з ним, заплакали вголос; і плакали, аж поки в них не стало сили плакати вже більше.
Давид и его люди громко плакали до тех пор, пока у них не осталось сил плакать.
Обох жінок Давидових зайняли в полон: Ахіноаму з Єзреела й Авігайлу, вдову по Навалі з Кармелю.
В плен были взяты и обе жены Давида — Ахиноамь из Изрееля и Авигайль, вдова Навала из Кармила.
Давид потрапив у велику скруту, бо люди говорили, щоб його каменувати, тому що в усіх було на душі гірко — кожному за своїх синів і дочок. Однак, Давид кріпився духом у Господі, своїм Бозі.
Давид был в большой тревоге, потому что народ сговаривался побить его камнями; каждый горевал по своим детям. Но Давид укрепился в Господе, своем Боге.
Давид сказав до священика Евіятара, сина Ахімелеха: «Принеси мені ефод.» І приніс Евіятар Давидові ефод.
Давид сказал священнику Авиатару, сыну Ахимелеха:
— Принеси мне эфод.
Авиатар принес,
— Принеси мне эфод.
Авиатар принес,
І Давид спитав Господа: «Чи наздоганяти мені цю орду? Чи я її дожену?» І сказано йому: «Наздоганяй, ти доженеш їх певно та визволиш (бранців).»
и Давид спросил Господа:
— Гнаться ли мне за этим войском? Догоню ли я их?
— Гонись за ними, — ответил Он. — Ты непременно догонишь и освободишь.
— Гнаться ли мне за этим войском? Догоню ли я их?
— Гонись за ними, — ответил Он. — Ты непременно догонишь и освободишь.
І двигнувся Давид, він і шістсот чоловік, що були при ньому, прибули до Бесор-потоку; а ті, що відстали позаду, залишились.
Давид и с ним шестьсот человек пришли к реке Бесору, где некоторые остановились,
Давид із чотирма сотнями гнав далі, а решта двісті зупинилась, бо були так потомлені, що не могли перейти Бесор-потоку.
потому что двести человек были слишком утомлены, чтобы перебраться через реку. Но Давид и четыреста человек продолжили погоню.
Знайшли вони в полі якогось єгиптянина та й привели до Давида. Дали йому з'їсти хліба й води напитись.
Они встретили в поле одного египтянина и привели его к Давиду. Они дали ему хлеба и напоили его водой;
Дали йому також шматок збитих сухих смокв і двоє грон родзинок. Те все з'їв він і очуняв, бо був не їв і не пив нічого три дні й три ночі.
еще они дали ему инжир и две связки изюма. Он поел, и к нему вернулись силы, потому что он не ел хлеба и не пил воды три дня и три ночи.
Тоді Давид його спитав: «Чий ти? Звідки ти?» Той відповів: «Я єгипетський хлопець, раб одного амалекитянина. Пан мій мене покинув, бо три дні тому я був занедужав.
Давид спросил его:
— Чей ты и откуда пришел?
Он ответил:
— Я египтянин, раб одного амаликитянина. Мой господин оставил меня, когда я заболел три дня назад.
— Чей ты и откуда пришел?
Он ответил:
— Я египтянин, раб одного амаликитянина. Мой господин оставил меня, когда я заболел три дня назад.
Ми були напали на Негев Керетійський, на той, що належав Юді, та на Негев Калевський, і Ціклаг були підпалили.»
Мы совершили набег на южных критян, на иудеев и на потомков Халева. Еще мы сожгли Циклаг.
Давид його спитав: «Чи проведеш мене до тієї орди?» Той відповів: «Поклянись мені Богом, що не вб'єш мене й не видаси моєму панові, то я проведу тебе до тієї орди.»
Давид спросил его:
— Ты можешь провести меня к этому войску?
Он ответил:
— Поклянись мне Богом, что не убьешь меня и не вернешь моему господину, и я проведу тебя к ним.
— Ты можешь провести меня к этому войску?
Он ответил:
— Поклянись мне Богом, что не убьешь меня и не вернешь моему господину, и я проведу тебя к ним.
Повів він його туди, а вони розкинулись по всій країні, — їдять, п'ють і танцюють, святкуючи із-за великої здобичі, що були забрали з Філістимлянської землі й землі Юди.
Когда он привел его, амаликитяне, рассеявшись по всей округе, ели, пили и праздновали, потому что в земле филистимлян и в земле Иудеи они взяли огромную добычу.
Громив їх Давид від світанку аж до вечора, винищуючи так, що ніхто з них не врятувався, крім чотирьохсот молодих чоловіків, які скочили на верблюдів та повтікали.
Давид сражался с ними с сумерек до вечера следующего дня, и никто из них не скрылся, кроме четырехсот юношей, которые сели на верблюдов и бежали.
І визволив Давид усе, що амалекитяни були забрали, й обох своїх жінок теж визволив.
Давид вернул все, что забрали амаликитяне, и освободил двух своих жен.
Нічого в них не пропало, ні з малого, ні з великого, ні з синів, ні з дочок, ні зо здобичі, та ніщо з того, що ті були забрали, — все Давид повернув назад.
Ничего не пропало: ни малого, ни большого, ни сыновей, ни дочерей, ни добычи — ничего из того, что было отнято. Давид вернул все.
і забрали всіх овець і худобу та гнали їх перед Давидом, вигукуючи: «Це Давидова здобич!»
Он забрал все отары и стада, и его люди гнали их впереди остального скота, говоря:
— Это добыча Давида.
— Это добыча Давида.
Тоді Давид повернувсь до тих двох сотень чоловік, що були надто стомлені й не могли йти за Давидом і що він лишив їх був при Бесор-потоці. Вони вийшли назустріч Давидові й людям, що були при ньому, й, приступивши до Давида та людей, поздоровили їх.
Давид пришел к тем двум сотням человек, которые были слишком утомлены, чтобы идти за ним, и которых оставили у реки Бесора. Они вышли навстречу Давиду и людям, бывшим с ним. Когда Давид приблизился к этим людям, он приветствовал их.
Та всякі злостивці й негідники між людьми, що ходили з Давидом, заговорили так: «Тому, що вони не ходили з нами, не дамо їм нічого зо здобичі, яку ми відібрали, крім Їхніх жінок та їхніх дітей: нехай собі їх візьмуть та йдуть.»
Но все злые и недостойные люди, из тех, кто пошел за Давидом, говорили:
— Они не выходили с нами, и мы не будем делиться с ними добычей, которую отвоевали. Каждый может взять только свою жену и детей и идти.
— Они не выходили с нами, и мы не будем делиться с ними добычей, которую отвоевали. Каждый может взять только свою жену и детей и идти.
Але Давид мовив: «Не чиніте так після того, що Господь дав нам: нас оборонив, а орду, що була вийшла проти нас, він видав нам у руки.
Давид ответил:
— Нет, братья мои, не распоряжайтесь так тем, что дал нам Господь. Он защитил нас и отдал в наши руки войско, которое выступило против нас.
— Нет, братья мои, не распоряжайтесь так тем, что дал нам Господь. Он защитил нас и отдал в наши руки войско, которое выступило против нас.
Та й хто вас слухатиме в цій справі? Бо яка частина тих, що ходили в битву, така частина й тих, що сиділи при обозі! Всім приділять по-рівному.»
Кто станет слушать вас в этом деле? Доля человека, который остался с обозом, должна быть такой же, как доля того, кто ходил сражаться. Разделить нужно всем поровну.
Так було воно з того дня надалі. Він це зробив законом та звичаєм в Ізраїлі по цей день.
С того дня и впредь Давид сделал это законом и правилом; оно действует и до сегодняшнего дня.
Повернувшися в Ціклаг, Давид послав частину здобичі старшим юдейським, своїм приятелям, зо словами: «Ось вам гостинець зо здобичі від ворогів Господніх.»
Когда Давид пришел в Циклаг, он послал часть добычи старейшинам Иудеи, которые были его друзьями, говоря:
— Вот вам подарок из добычи, взятой у врагов Господа.
— Вот вам подарок из добычи, взятой у врагов Господа.
І послав тим, що в Бетулі, в Рамоті-Негеві, в Яттірі,
Он послал ее тем, кто были в Вефиле, Рамоте Негевском, Иаттире,
тим, що в Кармелі, по містах єрахмаельських, по містах кеніїв,
Рахале, в городах иерахмеилитов и кенеев,