Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Огієнка
Як Самуїл постарівся, настановив своїх синів суддями над Ізраїлем.
І сталося, як Самуїл поста́рівся, то поставив синів своїх за су́ддів для Ізраїля.
Найстарший його син звався Йоіл, а другий — Авія; ці суддювали в Версавії.
І було ім'я́ перворі́дного сина його Йоїл, а ім'я́ другого його — Авійя, судді в Беер-Шеві.
Та не ходили його сини його слідами: їх тягло до наживи, вони брали дарунки й кривили правдою.
А сини його не йшли його дорогою, — і вхиля́лись до зи́ску, і брали пі́дкупа, і ламали Зако́на.
От і зійшлись усі старші Ізраїля, прийшли в Раму до Самуїла
І зібралися всі Ізраїлеві старші́, і прийшли до Самуїла до Рами́,
і промовили до нього: «Ти вже старий; сини ж твої не ходять твоїми слідами. Настанови, отже, царя над нами, щоб правив нами, як воно діється в усіх народів.»
та й сказали до нього: „Ось ти поста́рівся, а сини твої не йдуть доро́гами твоїми. Тепер настанови́ нам царя́, щоб судив нас, як у всіх наро́дів“.
Не вподобалося Самуїлові, що вони сказали так: дай нам, мовляв, царя щоб нами правив! Тим то він помоливсь до Господа,
І була та річ зла в Самуїлових оча́х, як вони сказали: „Настанови́ нам царя́, щоб судив нас“. І молився Самуїл до Господа.
але Господь сказав до Самуїла: «Слухай голос народу в усьому, що вони тобі скажуть: то не тебе вони відкинули: ні, вони мене відкинули, щоб я не царював над ними.
І сказав Господь до Самуїла: „Послухай голосу того наро́ду щодо всього, про що́ він сказав тобі, бо не тобою вони пого́рдували, але Мною пого́рдували, щоб Я не царюва́в над ними.
Так само, як завжди поводилися зо мною з того часу, як я їх вивів був із Єгипту, й досі, — покидали мене й служили богам іншим, — отак вони поводяться й з тобою.
Як усі ті діла́, що вони чинили від дня, коли Я вивів їх з Єгипту, і́ аж до цього дня, і як вони ки́дали Мене й служили іншим бога́м, так вони чинять і тобі.
Та, проте, ти слухай їхній голос; тільки ж попередь їх добре та поясни їм право царя, що царюватиме над ними.»
А тепер послухай їхнього голосу, тільки конче остереже́ш їх, і розповіси їм пра́во того царя, що буде царюва́ти над ними“.
Самуїл переказав усі слова Господні народові, що домагався царя у нього.
І переказав Самуїл всі Господні слова́ до наро́ду, що жадав від нього царя,
Він сказав: «Ось яке буде право царя, що царюватиме над вами: синів ваших він візьме і приділить їх собі до колісниць та коней, і вони будуть бігати перед його колісницею.
і сказав: „Оце буде пра́во царя, що царюва́тиме над вами: він ві́зьме синів ваших і поставить собі в колесни́ці свої та серед їздців своїх, і вони бу́дуть бігати перед колесни́цею його́;
Він настановить собі начальників над тисячами і начальників над півсотнями; звелить їм орати свої ниви та жати хліб свій, і виробляти собі військову зброю та знаряддя до своїх колісниць.
і щоб поставити собі тисячників та п'ятдесятників, і щоб орати о́рку його, і щоб жати жни́во його, і щоб робити збро́ю військо́ву його та колесни́чні прила́ддя його.
Та й дочок ваших він собі візьме за благовонниць, куховарок і пекарок.
А дочо́к ваших забере за мирова́рниць, і за куха́рок, і за пе́карок.
Поля ваші та виноградники й сади оливні — найкращі — він забере й роздасть своїм слугам,
І він позабирає поля ваші, і виноградники ваші, та кращі ваші оли́вки, — і пороздає своїм слу́гам.
З вашого посіву та винограднику він буде вимагати десятину й роздаватиме її своїм скопцям та слугам.
А з вашого по́сіву та з ваших виноградників братиме десятину, і даватиме своїм е́внухам та своїм слу́гам.
Слуг ваших і слугинь, і щонайкращий скот ваш і ослів ваших він забере й поставить їх для себе до роботи,
І він забере рабів ваших, і ваших невільниць, і найліпших ваших юнакі́в, і ваших ослів, — і буде вживати їх на роботу свою.
Дрібну скотину вашу він одесяткує, й самі ви станете його рабами!
Він братиме десятину з вашої ота́ри, а ви станете йому за рабів.
І коли будете нарікати на вашого царя, що ви ж собі вибрали, Господь тоді вас слухати не буде.»
І ви будете кли́кати того дня проти вашого царя́, якого собі ви́брали, — та не відпові́сть вам Господь того дня!“
Народ же не хотів слухати Самуїла й мовив: «Ні, хай буде цар над нами!
Та наро́д відмо́вився слухати Самуїлового голосу, та й сказав: „Ні, — нехай тільки цар буде над нами!
І щоб ми були також як усі народи, і цар наш судив нас, щоб виступав перед нами й провадив наші війни.»
І бу́демо ми, як усі люди, і буде нас судити наш цар. І він ходи́тиме перед нами, і прова́дитиме наші ві́йни“.
Самуїл вислухав усі слова народу й переказав їх Господеві.
І вислухав Самуїл усі слова́ наро́ду, і переказав їх го́лосно Господе́ві.