Переклад Куліша та Пулюя

King James Bible

І одвідав Господь Сарру, так як рече, і сотворив Господь Саррі так, як глаголав.

1

The Birth of Isaac

And the LORD visited Sarah as he had said, and the LORD did unto Sarah as he had spoken.

2

І завагонївши Сарра, вродила Авраамові сина в старощах того часу, як і глаголав йому Господь.

2

For Sarah conceived, and bare Abraham a son in his old age, at the set time of which God had spoken to him.

3

І дав Авраам імя синові свойму, що вродивсь йому, що вродила йому Сарра, Ізаак.

3

And Abraham called the name of his son that was born unto him, whom Sarah bare to him, Isaac.

4

Обрізав же Авраам Ізаака, сина свого, у восьмий день, так як заповідав йому Бог.

4

And Abraham circumcised his son Isaac being eight days old, as God had commanded him.

5

Авраамові ж було сто год віку, як родивсь йому син його Ізаак.

5

And Abraham was an hundred years old, when his son Isaac was born unto him.

6

Рече ж Сарра: Сьміх менї сотворив Господь; хто бо почує, сьміятиметься з мене.

6

And Sarah said, God hath made me to laugh, so that all that hear will laugh with me.

7

І рече: Хто б то сповістив Авраамові, що молоком своїм годувати ме дитину Сарра? Бо в старостї його я родила сина.

7

And she said, Who would have said unto Abraham, that Sarah should have given children suck? for I have born him a son in his old age.

8

І росло хлопятко, і відлучено його. І зробив Авраам бенкет великий того дня, як одлучено Ізаака.

8

And the child grew, and was weaned: and Abraham made a great feast the same day that Isaac was weaned.

9

Як побачила Сарра, що син Агари, Египтянки, насьміхається з Ізаака,

9

Sarah Turns against Hagar

And Sarah saw the son of Hagar the Egyptian, which she had born unto Abraham, mocking.

10

Каже Авраамові: Прожени сю рабиню й сина її; не наслїдувати ме бо син рабинї сієї з моїм сином Ізааком.

10

Wherefore she said unto Abraham, Cast out this bondwoman and her son: for the son of this bondwoman shall not be heir with my son, even with Isaac.

11

Тяжко ж було чути слово се вельми Авраамові про сина його.

11

And the thing was very grievous in Abraham's sight because of his son.

12

І рече Бог Авраамові: Нехай не буде тяжке тобі слово про хлопця і про рабиню. У всёму, що рече тобі Сарра, слухай гласу її; бо в Ізаацї наречеться тобі потомство.

12

And God said unto Abraham, Let it not be grievous in thy sight because of the lad, and because of thy bondwoman; in all that Sarah hath said unto thee, hearken unto her voice; for in Isaac shall thy seed be called.

13

Сина ж рабинї сієї народом великим сотворю його; бо насїннє твоє він.

13

And also of the son of the bondwoman will I make a nation, because he is thy seed.

14

Устав же Авраам уранцї, і взяв хлїба та бурдюк води та й оддав Агарі, і положив за плечима в неї хлопця, та й одпустив її. Вона ж одійшовши заблудила в Бейер-Себа пустинї.

14

And Abraham rose up early in the morning, and took bread, and a bottle of water, and gave it unto Hagar, putting it on her shoulder, and the child, and sent her away: and she departed, and wandered in the wilderness of Beersheba.

15

Не стало ж води в бурдюцї, і покинь вона хлопця під ялиною.

15

And the water was spent in the bottle, and she cast the child under one of the shrubs.

16

Відойшовши ж сїла навпроти його віддалеки, як би дострелити з лука; каже бо: Нехай не бачу смерти дитини моєї. І седїла навпроти його, та й заголосила.

16

And she went, and sat her down over against him a good way off, as it were a bowshot: for she said, Let me not see the death of the child. And she sat over against him, and lift up her voice, and wept.

17

Почув же Бог плач хлопячий, і кликне ангел Божий Агару з небес, і рече: Що тобі, Агаро? Не турбуйся; почув бо Бог плач хлопячий з місця, де воно тепер.

17

And God heard the voice of the lad; and the angel of God called to Hagar out of heaven, and said unto her, What aileth thee, Hagar? fear not; for God hath heard the voice of the lad where he is.

18

Устань, та возьми хлопя і держи на руцї твоїй; народом бо великим сотворю його.

18

Arise, lift up the lad, and hold him in thine hand; for I will make him a great nation.

19

І відкрив Бог очі їй, і побачила криницю з водою, і пійшла й налила бурдюк води, та й напоїла хлопя.

19

And God opened her eyes, and she saw a well of water; and she went, and filled the bottle with water, and gave the lad drink.

20

І був Бог з хлопчиком, і виріс та й оселивсь у степу і був стрілець-лучник.

20

And God was with the lad; and he grew, and dwelt in the wilderness, and became an archer.

21

І оселивсь у Фаран-степу, і взяла йому мати його жінку із землї Египецької.

21

And he dwelt in the wilderness of Paran: and his mother took him a wife out of the land of Egypt.

22

Сталося ж того часу, що промовив Абимелех та Пихоль, гетьман війська його, до Авраама, говорючи: Бог з тобою в усьому, що дїєш.

22

The Covenant at Beersheba

And it came to pass at that time, that Abimelech and Phichol the chief captain of his host spake unto Abraham, saying, God is with thee in all that thou doest:

23

Оце ж клянись менї Богом, що не зрадиш мене, нї дїтей моїх, нї внуків моїх, а по правдї, як прихилен був я до тебе, так і ти будеш до мене, і до землї, де пробуваєш.

23

Now therefore swear unto me here by God that thou wilt not deal falsely with me, nor with my son, nor with my son's son: but according to the kindness that I have done unto thee, thou shalt do unto me, and to the land wherein thou hast sojourned.

24

І рече Авраам: Кленусь.

24

And Abraham said, I will swear.

25

І докоряв Авраам Абимелеха, за колодязь водяний, що відняли раби Абимелехові.

25

And Abraham reproved Abimelech because of a well of water, which Abimelech's servants had violently taken away.

26

І каже йому Абимелех: Не знаю, хто вчинив тобі дїло таке, нї ти менї не оповідав єси, нї я чував, тільки сьогоднї.

26

And Abimelech said, I wot not who hath done this thing: neither didst thou tell me, neither yet heard I of it, but to day.

27

І вилучив Авраам сїм овечок, да товару, та й дав Абимелехові, і вчинили вони обидва умову.

27

And Abraham took sheep and oxen, and gave them unto Abimelech; and both of them made a covenant.

28

І поставив Авраам семеро ягниць овечих із отари окроме.

28

And Abraham set seven ewe lambs of the flock by themselves.

29

І каже Абимелех Авраамові: Що се за семеро ягниць, що поставив єси окроме?

29

And Abimelech said unto Abraham, What mean these seven ewe lambs which thou hast set by themselves?

30

І рече Авраам: Що семеро сих ягниць візьмеш у мене, нехай будуть менї сьвідоцтвом, що я викопав колодязь сей.

30

And he said, For these seven ewe lambs shalt thou take of my hand, that they may be a witness unto me, that I have digged this well.

31

Того й проложено прізвище місцеві тому: Бейер-Себа, колодязь клятьби; бо там клялись обидва.

31

Wherefore he called that place Beersheba; because there they sware both of them.

32

І вчинили вони вмову коло колодязя клятьби. Піднявся ж Абимелех та Пихоль, гетьман війська його, та й вернулись у землю Филистимську.

32

Thus they made a covenant at Beersheba: then Abimelech rose up, and Phichol the chief captain of his host, and they returned into the land of the Philistines.

33

І посадив Авраам тамариску, і призвав там імя Господа Бога вічного.

33

And Abraham planted a grove in Beersheba, and called there on the name of the LORD, the everlasting God.

34

Пробував же Авраам у землї Филистимській час довгий.

34

And Abraham sojourned in the Philistines' land many days.

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

King James Bible

Буття 21

Genesis 21