Переклад Куліша та Пулюя

New King James Version

І одвідав Господь Сарру, так як рече, і сотворив Господь Саррі так, як глаголав.

1

Isaac Is Born

And the Lord visited Sarah as He had said, and the Lord did for Sarah as He had spoken.

2

І завагонївши Сарра, вродила Авраамові сина в старощах того часу, як і глаголав йому Господь.

2

For Sarah conceived and bore Abraham a son in his old age, at the set time of which God had spoken to him.

3

І дав Авраам імя синові свойму, що вродивсь йому, що вродила йому Сарра, Ізаак.

3

And Abraham called the name of his son who was born to him — whom Sarah bore to him — Isaac.[a]

4

Обрізав же Авраам Ізаака, сина свого, у восьмий день, так як заповідав йому Бог.

4

Then Abraham circumcised his son Isaac when he was eight days old, as God had commanded him.

5

Авраамові ж було сто год віку, як родивсь йому син його Ізаак.

5

Now Abraham was one hundred years old when his son Isaac was born to him.

6

Рече ж Сарра: Сьміх менї сотворив Господь; хто бо почує, сьміятиметься з мене.

6

And Sarah said, “God has [b]made me laugh, and all who hear will laugh with me.”

7

І рече: Хто б то сповістив Авраамові, що молоком своїм годувати ме дитину Сарра? Бо в старостї його я родила сина.

7

She also said, “Who would have said to Abraham that Sarah would nurse children? For I have borne him a son in his old age.”

8

І росло хлопятко, і відлучено його. І зробив Авраам бенкет великий того дня, як одлучено Ізаака.

8

Hagar and Ishmael Depart

So the child grew and was weaned. And Abraham made a great feast on the same day that Isaac was weaned.

9

Як побачила Сарра, що син Агари, Египтянки, насьміхається з Ізаака,

9

And Sarah saw the son of Hagar the Egyptian, whom she had borne to Abraham, scoffing.[c]

10

Каже Авраамові: Прожени сю рабиню й сина її; не наслїдувати ме бо син рабинї сієї з моїм сином Ізааком.

10

Therefore she said to Abraham, “Cast out this bondwoman and her son; for the son of this bondwoman shall not be heir with my son, namely with Isaac.”

11

Тяжко ж було чути слово се вельми Авраамові про сина його.

11

And the matter was very [d]displeasing in Abraham’s sight because of his son.

12

І рече Бог Авраамові: Нехай не буде тяжке тобі слово про хлопця і про рабиню. У всёму, що рече тобі Сарра, слухай гласу її; бо в Ізаацї наречеться тобі потомство.

12

But God said to Abraham, “Do not let it be displeasing in your sight because of the lad or because of your bondwoman. Whatever Sarah has said to you, listen to her voice; for in Isaac your seed shall be called.

13

Сина ж рабинї сієї народом великим сотворю його; бо насїннє твоє він.

13

Yet I will also make a nation of the son of the bondwoman, because he is your [e]seed.”

14

Устав же Авраам уранцї, і взяв хлїба та бурдюк води та й оддав Агарі, і положив за плечима в неї хлопця, та й одпустив її. Вона ж одійшовши заблудила в Бейер-Себа пустинї.

14

So Abraham rose early in the morning, and took bread and [f]a skin of water; and putting it on her shoulder, he gave it and the boy to Hagar, and sent her away. Then she departed and wandered in the Wilderness of Beersheba.

15

Не стало ж води в бурдюцї, і покинь вона хлопця під ялиною.

15

And the water in the skin was used up, and she placed the boy under one of the shrubs.

16

Відойшовши ж сїла навпроти його віддалеки, як би дострелити з лука; каже бо: Нехай не бачу смерти дитини моєї. І седїла навпроти його, та й заголосила.

16

Then she went and sat down across from him at a distance of about a bowshot; for she said to herself, “Let me not see the death of the boy.” So she sat opposite him, and lifted her voice and wept.

17

Почув же Бог плач хлопячий, і кликне ангел Божий Агару з небес, і рече: Що тобі, Агаро? Не турбуйся; почув бо Бог плач хлопячий з місця, де воно тепер.

17

And God heard the voice of the lad. Then the angel of God called to Hagar out of heaven, and said to her, “What ails you, Hagar? Fear not, for God has heard the voice of the lad where he is.

18

Устань, та возьми хлопя і держи на руцї твоїй; народом бо великим сотворю його.

18

Arise, lift up the lad and hold him with your hand, for I will make him a great nation.”

19

І відкрив Бог очі їй, і побачила криницю з водою, і пійшла й налила бурдюк води, та й напоїла хлопя.

19

Then God opened her eyes, and she saw a well of water. And she went and filled the skin with water, and gave the lad a drink.

20

І був Бог з хлопчиком, і виріс та й оселивсь у степу і був стрілець-лучник.

20

So God was with the lad; and he grew and dwelt in the wilderness, and became an archer.

21

І оселивсь у Фаран-степу, і взяла йому мати його жінку із землї Египецької.

21

He dwelt in the Wilderness of Paran; and his mother took a wife for him from the land of Egypt.

22

Сталося ж того часу, що промовив Абимелех та Пихоль, гетьман війська його, до Авраама, говорючи: Бог з тобою в усьому, що дїєш.

22

A Covenant with Abimelech

And it came to pass at that time that Abimelech and Phichol, the commander of his army, spoke to Abraham, saying, “God is with you in all that you do.

23

Оце ж клянись менї Богом, що не зрадиш мене, нї дїтей моїх, нї внуків моїх, а по правдї, як прихилен був я до тебе, так і ти будеш до мене, і до землї, де пробуваєш.

23

Now therefore, swear[g] to me by God that you will not deal falsely with me, with my offspring, or with my posterity; but that according to the kindness that I have done to you, you will do to me and to the land in which you have dwelt.”

24

І рече Авраам: Кленусь.

24

And Abraham said, “I will swear.”

25

І докоряв Авраам Абимелеха, за колодязь водяний, що відняли раби Абимелехові.

25

Then Abraham rebuked Abimelech because of a well of water which Abimelech’s servants had seized.

26

І каже йому Абимелех: Не знаю, хто вчинив тобі дїло таке, нї ти менї не оповідав єси, нї я чував, тільки сьогоднї.

26

And Abimelech said, “I do not know who has done this thing; you did not tell me, nor had I heard of it until today.”

27

І вилучив Авраам сїм овечок, да товару, та й дав Абимелехові, і вчинили вони обидва умову.

27

So Abraham took sheep and oxen and gave them to Abimelech, and the two of them made a [h]covenant.

28

І поставив Авраам семеро ягниць овечих із отари окроме.

28

And Abraham set seven ewe lambs of the flock by themselves.

29

І каже Абимелех Авраамові: Що се за семеро ягниць, що поставив єси окроме?

29

Then Abimelech asked Abraham, “What is the meaning of these seven ewe lambs which you have set by themselves?”

30

І рече Авраам: Що семеро сих ягниць візьмеш у мене, нехай будуть менї сьвідоцтвом, що я викопав колодязь сей.

30

And he said, “You will take these seven ewe lambs from my hand, that they may be my witness that I have dug this well.”

31

Того й проложено прізвище місцеві тому: Бейер-Себа, колодязь клятьби; бо там клялись обидва.

31

Therefore he called that place [i]Beersheba, because the two of them swore an oath there.

32

І вчинили вони вмову коло колодязя клятьби. Піднявся ж Абимелех та Пихоль, гетьман війська його, та й вернулись у землю Филистимську.

32

Thus they made a covenant at Beersheba. So Abimelech rose with Phichol, the commander of his army, and they returned to the land of the Philistines.

33

І посадив Авраам тамариску, і призвав там імя Господа Бога вічного.

33

Then Abraham planted a tamarisk tree in Beersheba, and there called on the name of the Lord, the Everlasting God.

34

Пробував же Авраам у землї Филистимській час довгий.

34

And Abraham stayed in the land of the Philistines many days.

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

New King James Version

Буття 21

Genesis 21