Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Буття 21) | (Буття 23) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Хоменка

  • І було по сих речах, що Бог спокушував Авраама, і рече йому: Аврааме, Аврааме! І каже: Ось я!
  • Після того Бог випробував Авраама. Отож сказав до нього: "Аврааме!" Той же відповів: "Я тут!"
  • І рече: Возьми сина твого, єдиного твого, що його возлюбив єси, Ізаака, та йди в Морія землю, та й принеси його там у всепаленнє-жертву на одній горі, що тобі речу.
  • Бог сказав: "Візьми сина твого, твого єдиного, якого любиш, Ісаака, і піди в Морія-край та й принеси його там у всепалення на одній з гір, що її я тобі вкажу."
  • І встав Авраам рано вранцї та й осїдлав осла свого, та взяв два парубки з собою, та Ізаака сина свого, та наколов дров на всепаленнє, та й рушив до врочища, що про його рече йому Бог.
  • Встав Авраам рано-вранці, осідлав свого осла, взяв із собою двох слуг та Ісаака, сина свого, наколов дров на всепалення і пішов на місце, що призначив йому Бог.
  • На третїй же день позирнув Авраам очима своїми, та й побачив те врочище здалеку.
  • На третій день підвів Авраам свої очі й, побачивши здалека те місце,
  • І каже Авраам слугам своїм: Седїте тутеньки з ослом, я ж із сином пійдемо аж он туди, та поклонившись і вернемось до вас.
  • сказав своїм слугам: "Побудьте тут з ослом, а я з хлоп'ям підемо аж он туди та, поклонившись Богові, повернемося до вас."
  • Узяв же Авраам дрова на всепаленнє, та й положив на Ізаака, сина свого; взяв же в руки й огонь і жертівного ножа, та й пійшли обидва вкупі.
  • Тож узяв Авраам дрова всепалення та й поклав на Ісаака, сина свого; сам же взяв у руки вогонь і ніж, і пішли вони обидва вкупі.
  • Каже ж Ізаак до Авраама, батька свого: Панотче! Він же каже: Що тобі, синку? Каже ж: Ось огонь і дрова, а де ж овеча на всепаленнє?
  • Тоді Ісаак заговорив до Авраама, батька свого, кажучи: "Батьку!" — А той: "Що тобі, сину?" "Ось", каже він, "вогонь і дрова; а де ягня на всепалення?"
  • Каже ж Авраам: Бог обмислить собі ягня на всепаленнє. І йшли собі обоє вкупі.
  • Авраам же: "Бог подбає собі ягня на всепалення, сину." І йшли вони обидва разом.
  • Прийшли на врочище, що рече йому Бог, і зробив там Авраам жертівника, і розложив дрова, і звязавши Ізаака, сина свого, положив його на жертівнику зверху на дровах.
  • Як же прийшли на місце, про яке сказав йому Бог, то спорудив Авраам жертовник, розклав дрова і, зв'язавши Ісаака, сина свого, поклав його на жертовник, зверху на дровах.
  • І простїг Авраам руку свою, щоб узяти ножа заколоти сина свого.
  • Тоді простягнув Авраам свою руку й узяв ножа, щоб принести в жертву сина свого.
  • Аж озветься до його ангел Господень і рече: Аврааме, Аврааме! Він же каже: Ось я.
  • Та ангел Господній кликнув до нього з неба і сказав: "Аврааме, Аврааме!" Той відповів: "Я тут!"
  • І рече: Не возложи руки твоєї на хлопя, а нїчогісїнько не чини йому; тепер бо взнав я, що боїшся ти Бога, і не пощадив єси сина твого возлюбленого мене ради.
  • І сказав (Бог): "Не простягай руки твоєї на хлопця, не чини йому нічого! Тепер бо знаю, що ти боїшся Бога, що ти не пощадив свого сина, свого єдиного, для мене."
  • І позирнувши Авраам очима своїми побачив, що баран із заду завяз рогами в гущинї. І пійшов Авраам і взяв барана і принїс його на всепаленнє замість Ізаака сина свого.
  • Коли Авраам підвів очі свої й дивиться — аж ось позаду (нього) баран, заплутаний у кущах рогами. Пішов Авраам, узяв того барана і приніс його у всепалення замість свого сина.
  • І приложив Авраам прізвище врочищу тому Єгова-Уре, Господь бачить, як і по сей день говорять: На горі Господа побачять.
  • І назвав Авраам те місце "Господь явився", як то й посьогодні кажуть: "На горі, де Господь явився."
  • І озветься ангел Господень до Авраама вдруге з небес,
  • Ангел же Господній кликнув до Авраама вдруге з неба;
  • Глаголючи: Мною самим клявсь я — се Господнє слово — за те, що вчинив єси таку річ, і не пощадив єси сина свого возлюбленого мене ради.
  • і сказав: "Клянуся мною самим — слово Господнє: за те, що ти вчинив це і не пощадив сина твого, твого єдиного,
  • Велико благословлю тебе, і намножу твій рід як зорі небесні, і як пісок узкрай моря, і внаслїдує потомство твоє царини ворогів своїх.
  • я поблагословлю тебе вельми й дуже розмножу твоє потомство, як зорі на небі і як пісок, що на березі моря. Твої потомки займуть міста своїх ворогів.
  • І благословляться в потомстві твойму всї народи землї, тим що послухав єси голосу мого.
  • У твоєму потомстві благословляться всі народи землі, тому що ти послухав мого голосу."
  • Вернувся ж Авраам до слуг своїх і рушили вони й пійшли вкупі до Бейер-Себи, і вселивсь Авраам коло колодязя клятьби.
  • Тоді Авраам повернувся до своїх слуг, і вони підвелись та й пішли разом до Версавії. І там у Версавії Авраам оселився.
  • Сталося ж по сїх речах, що з'ясовано Авраамові словами: Ось і Милка і вона вродила сини братові твойму Нахорові,
  • І сталося, що після того сповіщено Авраама так: "Он і Мілка, вона теж породила синів Нахорові, твоєму братові:
  • Уза, перворідня його, та Буса, брата його, та Кемуїла, отця Арамова,
  • Уца, його первородного, і Буза, його брата, Кемуела, батька Араму;
  • Та Хеседа, та Газа, та Пидаса, та Ідлафа, та Батуїла.
  • Кеседа, Хазо, Пілдаша, їдлафа та Бетуела.
  • Батуїл же появив Ребеку. Сих восьмерох уродила Милка Нахорові, братові Авраамовому.
  • Бетуел же мав Ревеку. Вісім оцих синів вродила Мілка Нахорові, Авраамовому братові.
  • І наложниця його, на імя Реюма, ся вродила Тебаха та Гахама та Тегаса та Маяха.
  • А його наложниця, на ім'я Реума, теж породила — Теваха, Гахама, Тахаша й Мааху.

  • ← (Буття 21) | (Буття 23) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025