Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання  
Переклад Куліша та Пулюя
Новый русский перевод
І вставши Яков на ноги, пійшов у землю восточню.
            Иаков продолжил путешествие и пришел в землю восточных народов.
            Дивиться, коли ж колодязь на степу, і було там три отарі овець, що полягали коло його. З того бо колодязя наповано стада. Над усьтєм же колодязьним лежав камінь великий.
            Там он увидел колодец в поле и возле него три отары овец, потому что из того колодца поили скот. Колодец был закрыт большим камнем.
            І скуплювались там усї стада, і одвалювано каменя від усьтя колодязного, і наповано вівцї, та й знов навалювано каменя на усьтє колодязне на місцї свойму.
            Когда все отары собирались, пастухи отваливали камень от колодца и поили овец, а потом клали камень на прежнее место.
            Рече ж їм Яков: Браттє, звідки ви? Вони ж кажуть: Ми з Гарану.
            Иаков спросил пастухов: 
— Братья, откуда вы?
— Мы из Харрана, — ответили они.
            — Братья, откуда вы?
— Мы из Харрана, — ответили они.
Рече ж їм: Чи знаєте Лабана Нагоренка? Вони ж кажуть: Знаємо.
            Он сказал им: 
— Знаете ли вы Лавана, внука Нахора?
— Да, знаем, — ответили они.
            — Знаете ли вы Лавана, внука Нахора?
— Да, знаем, — ответили они.
Рече ж їм: Чи жив, здоров? Вони ж кажуть: Жив і здоров. Ось і Рахеля, дочка його, йде з вівцями.
            Иаков спросил: 
— Все ли у него благополучно?
— Благополучно, — ответили они. — А вот и Рахиль, его дочь, идет с овцами.
            — Все ли у него благополучно?
— Благополучно, — ответили они. — А вот и Рахиль, его дочь, идет с овцами.
І рече Яков: Ще дня багацько, не пора скуплювати докупи скотину. Понаповайте вівцї, та йдїть, пасїте.
            — Солнце еще высоко, — сказал он, — еще не время собирать отары. Напоите овец и гоните их обратно на пастбище.
            Вони ж кажуть: Не зможемо, докіль усї отарі скупляться докупи, та одвалять каменя з колодязного усьтя; тодї й понаповаємо вівцї.
            — Мы не можем, — ответили они, — пока не соберутся все отары, и камень не отвалят от колодца; тогда мы напоим овец.
            Ще ж він говорив до них, аж ось Рахеля пригналась із отецькими вівцями; вона бо доглядала їх.
            Он еще разговаривал с ними, когда подошла Рахиль с овцами отца: она пасла овец.
            І сталось, як зуздрів Яков Рахелю, дочку Лабанову, брата матері своєї, приступив Яков, одвалив каменя від усьтя колодязного, та й напоїв вівцї Лабанові, брата материного.
            Когда Иаков увидел Рахиль, дочь своего дяди Лавана, он подошел, отвалил камень от колодца и напоил Лавановых овец.
            І поцїлував Яков Рахелю, та й заплакав у голос.
            Потом Иаков поцеловал Рахиль и, громко заплакав,
            І повідав Рахелї, що він брат отця її, і що він син Ребечин. І побігши вона, повідала панотцеві свойму сї речі.
            сказал Рахили, что он — родственник ее отца и сын Ревекки. Она побежала и рассказала об этом отцу.
            Сталось ж, як почув Лабан вістї про Якова, побіг зустріч йому, і обнявши його цїлував, і ввів його в господу свою, і повідав Лабанові всї речі сї.
            Услышав о приходе своего племянника Иакова, Лаван выбежал навстречу, обнял его, поцеловал и привел к себе в дом. Иаков рассказал ему обо всем,
            І каже йому Лабан: Справдї від костей моїх і від тїла мого єси ти. І пробув з ним днїв місяць.
            и Лаван сказал ему: 
— Ты моя плоть и кровь.
Когда Иаков прожил у него месяц,
            — Ты моя плоть и кровь.
Когда Иаков прожил у него месяц,
Каже ж Лабан Яковові: Що брат менї доводишся, чи то ж мусиш робити на мене дармо? Скажи менї, яка тобі плата.
            Лаван сказал ему: 
— Хотя ты мне и родственник, почему ты должен работать на меня даром? Скажи мне, что тебе заплатить.
            — Хотя ты мне и родственник, почему ты должен работать на меня даром? Скажи мне, что тебе заплатить.
У Лабана ж та було дві дочцї: старша на імя Лея, меньша ж Рахеля.
            А у Лавана были две дочери: старшую звали Лия, а младшую — Рахиль.
            Лея недуговала очима, Рахеля ж була високого зросту, й принадна видом вельми.
            Лия была не так красива,151 как Рахиль, а Рахиль была стройна и хороша собой.
            Уподобав же Яков Рахелю, і каже: Парубкувати му в тебе сїм год за Рахелю, дочку твою меньшу.
            Иаков полюбил Рахиль и ответил Лавану: 
— Я буду работать на тебя семь лет за твою младшую дочь Рахиль.
            — Я буду работать на тебя семь лет за твою младшую дочь Рахиль.
Каже ж йому Лабан: Лучче менї тобі оддати її, нїж мусїв би другому мужеві. Живи зо мною.
            Лаван сказал: 
— Лучше я отдам ее тебе, чем кому-то другому. Оставайся у меня.
            — Лучше я отдам ее тебе, чем кому-то другому. Оставайся у меня.
І парубкував Яков за Рахелю сїм років, і здались вони йому, наче кілька днїв, тим що любив її.
            Иаков служил семь лет, чтобы получить Рахиль, но они показались ему как несколько дней, потому что он любил ее.
            Каже ж тодї Яков Лабанові: Дай менї жену мою; бо сповнивсь речінець мій, щоб увійти до неї.
            Потом Иаков сказал Лавану: 
— Дай мне мою жену, чтобы мне жить с ней как с женой: пришел мой срок.
            — Дай мне мою жену, чтобы мне жить с ней как с женой: пришел мой срок.
Зібрав же Лабан усїх мужів громадських і зробив учту.
            Лаван созвал всех окрестных жителей и устроил пир.
            І сталось у вечорі, що взяв він Лею, дочку свою, та й увів до Якова. І ввійшов до неї Яков.
            Но когда настал вечер, он взял свою дочь Лию и дал ее Иакову, и Иаков лег с ней.
            Дав же Лабан Леї, дочцї своїй, Зелфу, рабиню свою за служебку.
            Лаван дал в служанки дочери свою служанку Зелфу.
            Сталося ж у раньцї, дивиться, се була Лея. І каже Яков Лабанові: Що се ти вдїяв менї? Чи не задля Рахелї ж парубкував я в тебе? Про що ж так ошукав єси мене?
            Когда настало утро, оказалось, что это Лия! Иаков сказал Лавану: 
— Что ты сделал со мной? Я же служил тебе за Рахиль. Почему ты обманул меня?
            — Что ты сделал со мной? Я же служил тебе за Рахиль. Почему ты обманул меня?
Відказав же Лабан: Неможна так чинити в нашій землї, видавати меньшу перше старшої.
            Лаван ответил: 
— У нас здесь нет обычая выдавать замуж младшую дочь раньше старшей.
            — У нас здесь нет обычая выдавать замуж младшую дочь раньше старшей.
Скіньчай же тиждень сей; я дам тобі й ту за роботу, що робити меш на мене ще сїм других лїт.
            Заверши брачную неделю этой дочери, а потом мы дадим тебе и младшую, за другие семь лет работы.
            Учинив же Яков так, та й скіньчив тиждень з сією; і дав йому Лабан Рахелю, дочку свою, за жінку.
            Иаков так и сделал: провел неделю с Лией, а потом Лаван отдал ему в жены свою дочь Рахиль.
            Дав же Лабан Рахелї дочцї своїй Баллу, рабиню свою, за служебку.
            Лаван дал в служанки Рахили свою служанку Валлу.
            І ввійшов до Рахелї, влюбив же Рахелю більш нїж Лею. І парубкував у його других сїм років.
            Иаков стал жить и с Рахилью, и любил Рахиль больше, чем Лию. Он работал на Лавана еще семь лет.
            Бачив же Господь, що ненавидна була Лея, відчинив утробу їй: Рахеля ж була неплідна.
            Когда Господь увидел, что Лия нелюбима, Он открыл ей чрево,152 а Рахиль была бесплодна.
            І завагонїла Лея, і вродила сина, і дала йому імя Рубен, говорючи: Певно зглянувся Господь на моє горе. Тепер же любити ме мене чоловік мій.
            Лия забеременела и родила сына. Она назвала его Рувим,153 потому что сказала: «Это потому, что Господь увидел мое несчастье. Теперь мой муж, конечно, будет меня любить».
            І завагонїла знов, і вродила сина і каже: Що почув Господь, яка я ненавидна, тим дав менї й сього сина. І дала йому імя: Симеон.
            Она снова забеременела и, когда родила сына, сказала: «Так как Господь услышал, что я нелюбима, Он дал мне еще и этого». И она назвала его Симеон.154
            І завагонїла знов, і вродила сина і каже: Тепер же буде мій чоловік прихилен до мене; породила бо йому три сини. Тим дала йому імя: Левій.
            Она снова забеременела, и когда родила сына, сказала: «Теперь, наконец, мой муж привяжется ко мне, потому что я родила ему трех сыновей». Поэтому он был назван Левий.155