Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Cовременный перевод WBTC
І вставши Яков на ноги, пійшов у землю восточню.
Затем Иаков продолжал свой путь, направляясь в страну на востоке.
Дивиться, коли ж колодязь на степу, і було там три отарі овець, що полягали коло його. З того бо колодязя наповано стада. Над усьтєм же колодязьним лежав камінь великий.
И увидел он поле, а на нём колодец, возле колодца лежали три стада овец, потому что овцы пили воду из этого колодца. Над колодцем был большой камень.
І скуплювались там усї стада, і одвалювано каменя від усьтя колодязного, і наповано вівцї, та й знов навалювано каменя на усьтє колодязне на місцї свойму.
Когда туда собирались все стада, пастухи отваливали камень от колодца и поили овец, а потом снова клали камень на прежнее место.
Рече ж їм Яков: Браттє, звідки ви? Вони ж кажуть: Ми з Гарану.
Иаков спросил тех пастухов: "Откуда вы, братья?" "Из Харана", — ответили они.
Рече ж їм: Чи знаєте Лабана Нагоренка? Вони ж кажуть: Знаємо.
"Знаете ли вы Лавана, сына Нахора?" — спросил тогда Иаков. "Знаем", — ответили пастухи.
Рече ж їм: Чи жив, здоров? Вони ж кажуть: Жив і здоров. Ось і Рахеля, дочка його, йде з вівцями.
"Как он поживает?" — спросил Иаков. "Хорошо, — ответили пастухи. — Вон дочь его, Рахиль, идёт с овцами".
І рече Яков: Ще дня багацько, не пора скуплювати докупи скотину. Понаповайте вівцї, та йдїть, пасїте.
Иаков сказал: "Послушайте, на улице ещё день, солнце сядет не скоро, и ещё рано собирать овец на ночь, так напоите их и выпустите обратно в поле".
Вони ж кажуть: Не зможемо, докіль усї отарі скупляться докупи, та одвалять каменя з колодязного усьтя; тодї й понаповаємо вівцї.
Но пастухи сказали: "Не можем, пока стада все не соберутся. Тогда мы отвалим от колодца камень и будем поить овец".
Ще ж він говорив до них, аж ось Рахеля пригналась із отецькими вівцями; вона бо доглядала їх.
Пока Иаков разговаривал с пастухами, подошла Рахиль с отцовскими овцами (она пасла их).
І сталось, як зуздрів Яков Рахелю, дочку Лабанову, брата матері своєї, приступив Яков, одвалив каменя від усьтя колодязного, та й напоїв вівцї Лабанові, брата материного.
Рахиль была дочерью Лавана, брата Ревекки, матери Иакова. Увидев её, Иаков подошёл, отодвинул камень с колодца и напоил овец.
І повідав Рахелї, що він брат отця її, і що він син Ребечин. І побігши вона, повідала панотцеві свойму сї речі.
Иаков рассказал Рахили, что он из семьи её отца, и что он сын Ревекки. Рахиль сразу же побежала домой и сказала об этом отцу.
Сталось ж, як почув Лабан вістї про Якова, побіг зустріч йому, і обнявши його цїлував, і ввів його в господу свою, і повідав Лабанові всї речі сї.
Услышав новость о сыне своей сестры, Лаван выбежал навстречу Иакову, обнял его, поцеловал и привёл к себе в дом; и Иаков рассказал Лавану обо всём происшедшем.
І каже йому Лабан: Справдї від костей моїх і від тїла мого єси ти. І пробув з ним днїв місяць.
"Как это замечательно, — сказал Лаван Иакову, — что ты — кровь и плоть моя!" И Иаков оставался у Лавана целый месяц.
Каже ж Лабан Яковові: Що брат менї доводишся, чи то ж мусиш робити на мене дармо? Скажи менї, яка тобі плата.
Однажды Лаван сказал Иакову: "Нехорошо, что ты работаешь на меня даром, ведь ты мой родственник. Как мне рассчитаться с тобой?"
У Лабана ж та було дві дочцї: старша на імя Лея, меньша ж Рахеля.
У Лавана было две дочери, старшая, Лия, и младшая, Рахиль.
Лея недуговала очима, Рахеля ж була високого зросту, й принадна видом вельми.
Рахиль была красавица, у Лии же был кроткий взор.
Уподобав же Яков Рахелю, і каже: Парубкувати му в тебе сїм год за Рахелю, дочку твою меньшу.
Иаков полюбил Рахиль, поэтому он ответил Лавану: "Я буду семь лет работать на тебя, если ты согласишься, чтобы я женился на твоей дочери Рахили".
Каже ж йому Лабан: Лучче менї тобі оддати її, нїж мусїв би другому мужеві. Живи зо мною.
"Для неё будет лучше выйти замуж за тебя, чем за кого-то другого. Оставайся у меня", — сказал Лаван.
І парубкував Яков за Рахелю сїм років, і здались вони йому, наче кілька днїв, тим що любив її.
Иаков остался и проработал на Лавана семь лет, которые промелькнули очень быстро, ибо велика была его любовь к Рахили.
Каже ж тодї Яков Лабанові: Дай менї жену мою; бо сповнивсь речінець мій, щоб увійти до неї.
Когда же семь лет истекли, Иаков сказал Лавану: "Отдай мне Рахиль в жены, ибо срок моих трудов на тебя истёк".
Зібрав же Лабан усїх мужів громадських і зробив учту.
Лаван устроил празднество для всех, кто там жил,
І сталось у вечорі, що взяв він Лею, дочку свою, та й увів до Якова. І ввійшов до неї Яков.
и в ту же ночь привёл к Иакову свою дочь Лию, и Иаков познал её.
Дав же Лабан Леї, дочцї своїй, Зелфу, рабиню свою за служебку.
Лаван дал Лии свою служанку Зелфу, чтобы та служила ей.
Сталося ж у раньцї, дивиться, се була Лея. І каже Яков Лабанові: Що се ти вдїяв менї? Чи не задля Рахелї ж парубкував я в тебе? Про що ж так ошукав єси мене?
На утро Иаков увидел, что та, с кем он спал-Лия, и сказал Лавану: "Что же ты сделал со мной? Я ведь много работал на тебя, чтобы жениться на Рахили. Зачем же ты обманул меня?"
Відказав же Лабан: Неможна так чинити в нашій землї, видавати меньшу перше старшої.
"У нас в стране не разрешается младшей дочери выходить замуж раньше старшей.
Скіньчай же тиждень сей; я дам тобі й ту за роботу, що робити меш на мене ще сїм других лїт.
Но если ты доведёшь до конца неделю свадебного обряда, то я отдам тебе в жены и Рахиль тоже. Ты же за это должен прослужить мне ещё семь лет".
Учинив же Яков так, та й скіньчив тиждень з сією; і дав йому Лабан Рахелю, дочку свою, за жінку.
Иаков так и сделал: довёл до конца неделю свадебного обряда, и Лаван отдал ему в жены свою дочь Рахиль.
Дав же Лабан Рахелї дочцї своїй Баллу, рабиню свою, за служебку.
Лаван дал Рахили свою служанку Валлу, чтобы та служила ей.
І ввійшов до Рахелї, влюбив же Рахелю більш нїж Лею. І парубкував у його других сїм років.
Иаков познал также и Рахиль, и любил её больше, чем Лию; и работал на Лавана ещё семь лет.
Бачив же Господь, що ненавидна була Лея, відчинив утробу їй: Рахеля ж була неплідна.
Господь видел, что Иаков любит Рахиль больше, чем Лию, и потому сделал так, что Лия имела детей, а у Рахили детей не было.
І завагонїла Лея, і вродила сина, і дала йому імя Рубен, говорючи: Певно зглянувся Господь на моє горе. Тепер же любити ме мене чоловік мій.
Лия родила сына и назвала его Рувимом, потому что, как она сказала: "Господь увидел, как я бедствую: муж мой не любит меня, так, может быть, теперь муж полюбит меня".
І завагонїла знов, і вродила сина і каже: Що почув Господь, яка я ненавидна, тим дав менї й сього сина. І дала йому імя: Симеон.
Лия снова забеременела и родила ещё одного сына. Она назвала его Симеоном, сказав: "Господь услышал, что я не любима, и потому послал мне сына".
І завагонїла знов, і вродила сина і каже: Тепер же буде мій чоловік прихилен до мене; породила бо йому три сини. Тим дала йому імя: Левій.
И снова забеременела Лия и родила ещё одного сына. Она назвала его Левием, сказав: "Теперь-то мой муж будет близок ко мне, ведь я дала ему троих сыновей".