Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Хоменка
Вийшла ж Дина, дочка Леїна, що вродила Яковові, спізнатись із дочками тієї країни.
Раз вийшла Діна, дочка Лії, що її породила вона Яковові, подивитися на дочок країни.
І побачив її Сихем, син Геммора, Евеяненка, князя тієї країни, та й взяв її, і лїг із нею, і насилував.
Побачив її Сихем, син Хамора хіввія, князя того краю, вхопив її, ліг з нею й знасилував її.
І прихилилась душа його до Дини, дочки Якова, і влюбив дївицю, й промовляв до неї прихильно.
І серце його прив'язалося до Діни, дочки Якова, і він покохав дівчину та й утішав її.
Каже ж Сихем до Геммора, батька свого, говорючи: Возьми менї дївицю сю за жену.
Каже Сихем до Хамора, свого батька: "візьми мені це дівча за жінку."
Яков же чув, що збезчестив Гемморенко Дину дочку його, сини ж його та були з його скотиною в полї, і мовчав Яков аж покіль прийшли вони.
Довідавсь Яків, що Сихем збезчестив Діну, його дочку, однак, через те що сини його були з худобою в полі, він мовчав, поки вони не повернулись.
Вийшов же Геммор, отець Сихемів до Якова на поговорку з ним.
Хамор, батько Сихема, прийшов до Якова поговорити з ним.
Сини ж Яковові поприходили з поля, і, почувши про се, досадували вони і були в великому жалю, що він зробив безум ув Ізраїлї, лїгши з дочкою Якововою, чого не годилось чинити аж надто.
Тим часом надійшли Яковові сини з поля. Коли зачули, що сталося, досада пойняла їх і запалали вони великим гнівом, що Сихем заподіяв безчестя супроти Ізраїля, лігши з дочкою Якова, а того ж не можна чинити.
І розмовляв із ними Геммор говорючи: Сихемові, синові мойму, поривало душу до вашої дочки. Оддайте ж її за жену йому.
Хамор став говорити з ним, кажучи: "Сихем — мій син, серце ж його закохалося в вашу дочку. Віддайте, будь ласка, її йому за жінку.
І своячтесь із нами; дочок своїх давайте нам, а дочок наших беріте собі.
Та й своячтесь з нами: дочок ваших віддавайте нам і беріть собі наших.
І сїдайте осадами з нами, і наша країна буде перед вами. Сїдайте осадами й торгуйте і здобувайтесь на добро в їй.
Тоді ви житимете з нами. Бо країна перед вами (відкрита): осідайте, промишляйте, набувайте майна в ній."
Каже ж ото Сихем до батька й до братів її: Дайте менї знайти ласку в очах ваших, і що ви скажете менї, дам.
А Сихем каже до її батька та братів: "Якби ж то я знайшов ласку в очах ваших! Я дам, що забажаєте від мене.
Вимагайте над звичай віно й подарунки; дам, скільки скажете менї, аби оддали дївицю заміж.
Накладіть на мене хоч яку високу ціну (посагу) і дарунки, — дам скільки скажете мені, тільки дайте мені дівча за жінку."
Відказали ж сини Яковові Сихемові та Гемморові, батькові його, зрадливо; а мовляли так тим, що він осоромив Дину, сестру їх.
Сини ж Якова відповіли Сихемові й Хаморові, його батькові, говоривши нещиро, — він бо збезчестив Діну, їхню сестру.
От і кажуть їм: Неможлива се річ оддати сестру нашу такому, що необрізаний; се ж бо докір нам був би;
Сказали вони до них: "Не можна нам зробити того — віддати сестру нашу необрізаному; це для нас ганьба.
Тілько тодї поєднаємось і осядемось із вами, коли будете такі, як ми, і обріжете ввесь музький пол.
Ми лиш тоді пристанемо на ваше, коли ви будете, як ми: обріжете в себе всіх чоловічої статі.
І оддавати мемо наші дочки вам, і брати мемо ваших дочок собі, і седіти мем осадами з вами, і зробимось одним народом.
Тоді будемо видавати за вас наших дочок, а брати собі ваших дочок, і житимемо з вами та й станемо одним народом.
Коли ж не послухаєте нас, тодї візьмемо дочку нашу та й пійдемо собі.
Коли ж ви не послухаєте нас і не обріжетеся, то ми заберемо нашу дочку й підемо геть."
І вподобав слова їх Геммор та Сихем Гемморенко.
Сподобалися їхні слова Хаморові та Сихемові, синові Хамора,
І не гаявсь молодик зробити се, закоханий бо був у Якововій дочцї, а поважали його над усю родину в отця його.
і юнак не завагався зробити те, бо був закоханий у дочку Якова. Був же він найбільше поважаний з усього дому свого батька.
Прийшов же Геммор та Сихем Гемморенко до царини мїста їх, і розмовляли з мужами громадськими, говорючи:
Оттоді Хамор і Сихем, його син, прийшли до воріт свого міста й промовили до громадян ось так:
Люде сї в ладу з нами, тим нехай сїдають осадами в нас на країнї, да й торгують у їй; бо наша країна простора геть про них. Берімо дочок їх собі і оддаваймо дочок наших їм.
"Ці люди — прихильні нам. Нехай оселюються в країні і промишляють у ній; країна бо широка перед ними доволі. Дочок їх братимемо собі за жінок, а наших дочок віддаватимем за них.
Тілько тодї згоджуються з нами, щоб осїстись із нами і єдинитись із нами, коли все музьке між нами та буде обрізане, як вони обрізані.
Однак ті люди згоджуються осісти з нами й зробитися одним народом лише тоді, коли кожне чоловічої статі між нами буде обрізане, як вони самі.
І стада їх, і майно їх, всяка скотина їх хиба не наші? Оце ж поєднаймось із ними, дак і осядуться з нами.
Стада їхні, майно їхнє та всяка їхня скотина — хіба ж не наші вони? Пристаньмо тільки на їхню умову, і вони осядуться з нами."
І послухали Геммора та Сихема Гемморенка всї, що виходили за царину міську, і пообрізувалось усе музьке між ними.
І послухали Хамора та Сихема, його сина, всі, що вийшли до воріт свого міста, й пообрізувалось кожне чоловічої статі (принаймні ті, що вийшли до брами міста).
Сталося ж на третїй день, як недугували вони, два сини Яковові, Симеон та Левій, брати Дининї, взяли кожен меча свого, та ввійшли в город, та й повбивали все музьке.
Було ж то на третій день, як вони розхворілись, тоді два сини Якова, Симеон та Леві, брати Діни, взяли кожен свого меча та й увійшли непомітно в місто й повбивали всіх мужчин.
Геммора ж та Сихема Гемморенка постинали мечом, і взяли Дину з господи Сихемової, та й пійшли геть.
Хамора та Сихема, його сина, стяли мечем та й забрали з Сихемового дому Діну й пішли геть.
Сини ж Яковові ввійшли до побитих, та й розграбили город; бо в йому обезчещено Дину, сестру їх.
Інші сини Якова напали на ранених і розграбували місто, бо збезчещено сестру їхню.
І вівцї їх, і товарину їх, і осли й усе, що було в містї, і все, що було на полї, позабирали.
Овець їхніх, товар їхній, ослів їхніх і те, що було в місті та що було на полі, позабирали.
А все майно їх, і всю малечу їх, і жінок їх позаймали в полонь, і пожакували все, що було в городї по господах.
А все майно їхнє, усіх їхніх дітей та жінок їхніх побрали у бран та й розграбували все, що було по домах.
Каже ж Яков до Симеона і Левія: Ненавидним зробили ви мене серед осадників сієї країни, серед Канаанїїв і Ферезіїв; я ж малий лїчбою, так вони скупляться до купи проти мене, та й убють мене, і я загину, і вся родина моя.
Тоді сказав Яків до Симеона й до Леві: "Горе навели ви на мене, ви вчинили мене ненависним для мешканців цього краю, ханаанян і перізіїв. Людей у мене мало, вони ж зберуться проти мене, нападуть на мене, і я загину; я і дім мій."