Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Буття 37) | (Буття 39) →

Переклад Куліша та Пулюя

Cовременный перевод WBTC

  • І сталось того часу, Юда відлучивсь од браття свого, та й присусїдивсь до одного Адуламця, на прізвище Гіра.
  • В то время Иуда расстался со своими братьями и пошёл жить к человеку по имени Хира из города Одолламита.
  • І побачив там дочку одного Канаанця, його імя Шуа, і взяв і ввійшов до неї.
  • Там он встретил одну ханаанеянку, дочь Шуа, и женился на ней.
  • І завагонївши вродила вона сина, і дала йому імя Гер.
  • Ханаанеянка родила сына и назвала его Иром.
  • І завагонївши знов, уродила сина, і дала йому імя Онан.
  • Потом она родила другого сына и назвала его Онаном,
  • І завагонївши знов уродила ще сина, і дала йому імя Села. І був Юда у Кезїбі, як вона роджала.
  • а потом она родила ещё одного сына и назвала его Шела. Когда у Иуды родился третий сын, он жил в Хезине.
  • І взяв Юда жінку Герові, первенцеві свойму, на імя Тамара.
  • Иуда выбрал в жены своему первенцу Иру женщину по имени Фамарь.
  • Був же Гер первенець Юдин, ледачий ув очу в Господа, і вбив його Господь.
  • Ир, однако, сделал много плохого, не угодил Господу, и Господь умертвил его.
  • Каже ж Юда Онанові: Увійди до братовоі жінки, та оженись із нею, яко дївер, і возстав сїмя братові твойму.
  • Тогда Иуда сказал брату Ира Онану: "Иди и спи с женой твоего покойного брата, стань ей мужем, и если родятся дети, то они будут детьми твоего брата Ира".
  • Знав же Онан, що не йому буде насїннє, і як увіходив до братової жінки, проливав сїмє на землю, щоб не дати насїння братові свойму.
  • Онан знал, что дети от этого союза не будут его детьми, и потому, когда входил к Фамари, не оставлял своё семя внутри у неё.
  • Ледарство ж погань було в очу в Бога, що він коїв; тим убив і сього.
  • Этим он прогневал Господа, и Господь умертвил также и Онана.
  • Каже Юда Тамарі, невістцї своїй: Седи вдовою в отецькій господї, докіль великий буде Села, син мій. Каже бо сам собі: Колиб і сей не вмер, як брати його. І пійшла Тамара й седїла в отецькій господї.
  • Боясь, что и Шела будет умерщвлён, как были умерщвлены его братья, Иуда сказал тогда своей невестке Фамари: "Иди обратно к своему отцу, оставайся там и не выходи замуж, пока не подрастёт мой младший сын Шела". И Фамарь возвратилась в дом отца.
  • Як уплило ж доволї часу, померла Шуанова дочка, жінка Юдина. Віджурившись після того Юда, пійшов до овечих стригачів своїх, сам і приятель його Гіра Адуламець, у Тімну.
  • Через некоторое время умерла жена Иуды, дочь Шуа. Когда для Иуды прошло время скорби, он со своим другом Хирой из Одолламита отправился в Фамну стричь шерсть с овец.
  • І сповістили невістку його Тамару говорючи: Он свекір твій ійде в Тімну стригти вівцї свої.
  • Фамарь узнала, что её свёкор Иуда отправляется в Фамну стричь овец.
  • Вона ж, поскидавши вдовицьку одежу з себе, окрилась наміткою, та заквіччалась, і сїла в Енаїмській царинї, що при дорозї в Тімну, знавши, що вже дорослий Села, та її не дано йому за жінку.
  • Она сняла с себя вдовьи одежды, надела другую одежду и, прикрыв лицо чадрой, села у дороги, ведущей из Фамны в близлежащий город Енаим. Фамарь знала, что младший сын Иуды Шела вырос, но Иуда не имел планов женить его на ней.
  • І побачивши Юда, подумав, що се блудниця; окрила бо лице собі, і не впізнав її.
  • Проходя той дорогой, Иуда увидел её и подумал, что она блудница, ибо лицо её было скрыто чадрой, как у блудниц.
  • Завернув же до неї з манівця, та й каже їй: Попусти менї ввійти до тебе. Не впізнав бо, що се невістка йому. Вона ж каже: Що менї даси, як увійдеш до мене?
  • И вот он подошёл к ней и сказал: "Я хочу быть с тобой". (Он не знал, что это была его невестка Фамарь. ) "Сколько дашь мне за это?" — спросила Фамарь.
  • Він же каже: Пошлю тобі кізлика з отари. Вона ж каже: А чи даси менї залог докіль пришлеш?
  • "Я пришлю тебе козлёнка из моего стада", — сказал Иуда. "Я согласна, — ответила она. — Но только сначала дай мне что-нибудь в залог, пока не пришлёшь козлёнка".
  • Він же каже: Який залог тобі дати? Вона каже: Перстень з печаткою твоєю, твій пояс, та палицю, що в руцї в тебе. І дав їй, та й увійшов до неї, і завагонїла від його.
  • "Что ты хочешь от меня в залог того, что я пришлю тебе козлёнка?" — спросил Иуда. "Дай мне твою печать на шнуре, которой запечатываешь письма, и ещё дай мне твой дорожный посох", — сказала Фамарь. Иуда дал ей всё это и познал её, и Фамарь забеременела.
  • І встала та й пійшла, і скинула намітку з себе, і вдяглась ув одїж удовицьку.
  • Фамарь отправилась домой, сняла чадру, которой закрывала лицо, и снова надела свою вдовью одежду.
  • Послав же Юда кізлика через руки приятеля свого Адуламця, узяти залог од молодицї, та не знайшов її.
  • Через некоторое время Иуда послал своего друга Хира в Енаим, чтобы тот доставил блуднице обещанного козлёнка, и велел ему забрать у неё печать и дорожный посох. Хир, однако, не сумел найти её
  • Поспитав же в міських людей, та й каже: Де блудниця, що седїла під Енамом при дорозї? І мовляли вони: Не було тутеньки нїякої блудницї.
  • и спросил у мужчин в Енаиме: "Где та блудница, что сидела здесь у дороги?". Те же ответили: "Здесь никогда не было блудницы".
  • І вернувся до Юди та й каже: Не знайшов, і люде міські кажуть: Не було тутеньки нїякої блудницї.
  • Друг Иуды пришёл к нему обратно и сказал: "Я не смог найти эту женщину. Тамошние мужчины сказали, что там никогда не было блудницы".
  • Каже ж Юда: Нехай візьме собі, аби не сьміялись із нас; бо я послав кізлика, ти ж не знайшов.
  • "Пусть эти вещи остаются у неё, — сказал Иуда. — Не хочу, чтобы люди смеялись над нами. Я хотел отдать ей козлёнка, но мы не смогли найти её, и этого достаточно".
  • І сталось через три місяцї, повідано Юдї: Зблудила Тамара, невістка твоя, і вже завагонїла від блуду. Каже ж Юда: Виведїт її, нехай спалять.
  • Три месяца спустя Иуде сказали: "Твоя невестка Фамарь согрешила, как блудницы грешат, и теперь беременна". Иуда сказал: "Выведите её и сожгите".
  • Вона ж, як її ведено, послала до свекра свого говорючи: Від того чоловіка, чиє оце, я завагонїла. І каже: Познавай, чий се перстень з печаткою, пояс і палиця.
  • Мужчины пошли к Фамари, чтобы убить её, но она послала сказать своему свёкру: "Эти вещи принадлежат тому, от кого я забеременела. Посмотри на них: чьи они? Чья эта печать со шнуром? И чей это дорожный посох?"
  • Упізнав же Юда, та й каже: Оправдалась Тамара лучче мене; бо не оддав я її за Селу, сина мого. І не взнав її вже більше.
  • Иуда узнал эти вещи и сказал: "Она невиннее, чем я. Я не отдал ей своего сына Шелу, как обещал". И больше не входил к Фамари.
  • Сталося ж, як роджала, що були близнята в утробі її.
  • Пришло Фамари время рожать и оказалось, что у неё будут близнецы.
  • Сталося ж, як роджала, висунуло ручку, і взявши баба-сповитуха, перевязала ручку йому червоною ниткою, говорючи: Се вийшло перве.
  • Во время родов один ребёнок высунул ручку, и повитуха повязала на неё красную тесьму. Она сказала: "Этот ребёнок родился первым".
  • І сталось, як потягло назад ручку, дивись, вийшов брат його. Вона ж каже: Як се ти прорвавсь? І дала йому імя Перез.
  • Ребёнок же убрал ручку, и первым родился другой. "Как ты сумел вырваться первым?" — сказала повитуха, и его назвали Фаресом.
  • А потім вийшов брат його, і в його на ручцї була червона нитка. І дала імя йому Серах.
  • После этого родился второй ребёнок, тот, у которого на ручке была красная тесьма, и его назвали Зарой.

  • ← (Буття 37) | (Буття 39) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025