Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
New International Version
Бачивши ж Яков, що є на продаж хлїб у Египтї, каже синам своїм: Чого позираєте один на одного?
Joseph’s Brothers Go to Egypt
When Jacob learned that there was grain in Egypt, he said to his sons, “Why do you just keep looking at each other?”
When Jacob learned that there was grain in Egypt, he said to his sons, “Why do you just keep looking at each other?”
Я ж чув, що є хлїб в Египтї. Рушайте туди, та купіте таменьки хлїба, щоб нам жити, не повмірати.
He continued, “I have heard that there is grain in Egypt. Go down there and buy some for us, so that we may live and not die.”
Рушило браттє Йосифове, десятеро братів, куповати хлїба, в Египет:
Then ten of Joseph’s brothers went down to buy grain from Egypt.
Бенямина ж, брата Йосифового, не відпустив Яков із браттєм його, каже бо: Коли б не сталась йому в дорозї пригода!
But Jacob did not send Benjamin, Joseph’s brother, with the others, because he was afraid that harm might come to him.
Поприходили ж синове Яковові куповати хлїба з приходнїми, була бо голоднеча в Канаан землї.
So Israel’s sons were among those who went to buy grain, for there was famine in the land of Canaan also.
Йосиф же правив землею; він і продавав усїм землянам. Поприходивши ж брати Йосифові вклонились йому лицем до землї.
Now Joseph was the governor of the land, the person who sold grain to all its people. So when Joseph’s brothers arrived, they bowed down to him with their faces to the ground.
Побачивши Йосиф браттє своє впізнав, та почужив їх, і говорив до них жорстоко, і каже їм: Звідкіля прийшли? Вони ж кажуть: Із Канаан землї, купити хлїба.
As soon as Joseph saw his brothers, he recognized them, but he pretended to be a stranger and spoke harshly to them. “Where do you come from?” he asked.
“From the land of Canaan,” they replied, “to buy food.”
“From the land of Canaan,” they replied, “to buy food.”
Упізнав же Йосиф браттє своє, вони ж не впізнали його.
Although Joseph recognized his brothers, they did not recognize him.
І спогадав Йосиф сни свої, що снились про їх, і каже їм: Ви пронири! Прийшли вишпіонувати проходи в землї сій.
Then he remembered his dreams about them and said to them, “You are spies! You have come to see where our land is unprotected.”
Вони ж кажуть: Нї, пане добродію! раби твої прибули купити харчі собі!
“No, my lord,” they answered. “Your servants have come to buy food.
Всї ми синове одного чоловіка, вірняки. Раби твої, не підглядники.
We are all the sons of one man. Your servants are honest men, not spies.”
Каже ж їм: Нї! Перевідати прийшли проходи в землю сю.
“No!” he said to them. “You have come to see where our land is unprotected.”
Вони ж кажуть: Дванайцятеро нас братів, рабів твоїх, у Канаан землї. Меньший тепереньки з отцем нашим, а одного немає.
But they replied, “Your servants were twelve brothers, the sons of one man, who lives in the land of Canaan. The youngest is now with our father, and one is no more.”
Каже ж їм Йосиф: Се ж воно й є те, що я сказав вам: ви пронири.
Joseph said to them, “It is just as I told you: You are spies!
Ось чим оправдитесь: Бодай так був жив Фараон! Не вийдете звідсї, коли брат ваш меньший не прийде сюди.
And this is how you will be tested: As surely as Pharaoh lives, you will not leave this place unless your youngest brother comes here.
Пошлїть одного зміж вас, і нехай приведе брата вашого; а вас держати муть у вязницї, докіль справдяться ваші слова: чи в вас є правда, чи нї. Як же нї, бодай так був жив Фараон, ви пронири.
Send one of your number to get your brother; the rest of you will be kept in prison, so that your words may be tested to see if you are telling the truth. If you are not, then as surely as Pharaoh lives, you are spies!”
Каже ж їм третього дня: От що вчинїте, так останетесь живі; бо я собі людина богобоязлива.
On the third day, Joseph said to them, “Do this and you will live, for I fear God:
Коли ви певняки, нехай один з між братів седить у неволї, де вас вартують, а ви йдїть, вистачити хлїб вашій семї, в вашу господу.
If you are honest men, let one of your brothers stay here in prison, while the rest of you go and take grain back for your starving households.
А брата вашого меньшого приведїте до мене, так і правдиві будуть ваші слова, і не загинете. І вчинили так.
But you must bring your youngest brother to me, so that your words may be verified and that you may not die.” This they proceeded to do.
І каже одно одному: Ой справдї ми провинили братові нашому тим, що занедбали скорботу душі його, як благав нас, та й не послухали! Тим прийшла на нас така печаль.
They said to one another, “Surely we are being punished because of our brother. We saw how distressed he was when he pleaded with us for his life, but we would not listen; that’s why this distress has come on us.”
Відказуючи ж Рубен, каже їм: Хиба ж я не казав вам: Не согрішайте на дитинї! Та не послухали. Оце кров його жадається від нас.
Reuben replied, “Didn’t I tell you not to sin against the boy? But you wouldn’t listen! Now we must give an accounting for his blood.”
Вони ж не відали, що їх розуміє Йосиф; бо промовляв до них через товкмача.
They did not realize that Joseph could understand them, since he was using an interpreter.
Та й одвернувшись од них, сплакав Йосиф, і прийшовши знов до них розмовляв із ними та, взявши Симеона від них, звязав його перед віччу в них.
He turned away from them and began to weep, but then came back and spoke to them again. He had Simeon taken from them and bound before their eyes.
Повелїв же Йосиф понасипати торби їх пашнею, та й вернути кожному гроші в його торбину, та й обмислити їх живностю на дорогу. І сталось так.
Joseph gave orders to fill their bags with grain, to put each man’s silver back in his sack, and to give them provisions for their journey. After this was done for them,
І навючивши пашню на осли свої, рушили звідти.
they loaded their grain on their donkeys and left.
Розвязавши один торбину свою, щоб усипати оброку ослам своїм на попасї, побачив гроші свої; бо вони були зверху, в устї мішковому.
At the place where they stopped for the night one of them opened his sack to get feed for his donkey, and he saw his silver in the mouth of his sack.
І каже браттю свойму: вернено менї гроші; ось вони в торбі моїй. І охляло серце в їх, і поторопіли, говорючи одно одному: Що се вдїяв нам Бог?
“My silver has been returned,” he said to his brothers. “Here it is in my sack.”
Their hearts sank and they turned to each other trembling and said, “What is this that God has done to us?”
Their hearts sank and they turned to each other trembling and said, “What is this that God has done to us?”
І прийшли до Якова, отця свого, в Канаан землю, і оповідали все, що сталось їм, і казали:
When they came to their father Jacob in the land of Canaan, they told him all that had happened to them. They said,
Промовляв до нас господар землї тієї жорстоко, і вважав нас за розглядників його землї.
“The man who is lord over the land spoke harshly to us and treated us as though we were spying on the land.
Ми ж йому казали: Певняки ми, не розглядники.
But we said to him, ‘We are honest men; we are not spies.
Дванайцятеро братів нас синів отецьких; одного нема, меньший же з панотцем нашим тепереньки в Канаан землї.
We were twelve brothers, sons of one father. One is no more, and the youngest is now with our father in Canaan.’
Каже ж нам господар землї тієї: От із чого я взнаю, що ви певняки. Брата одного покиньте в мене, і забирайте куплений хлїб, задля голоду в домівцї вашій, та й рушайте.
“Then the man who is lord over the land said to us, ‘This is how I will know whether you are honest men: Leave one of your brothers here with me, and take food for your starving households and go.
І приведїте до мене брата вашого меньшого; тодї знати му, що не розглядники ви а вірняки. І брата вашого тодї оддам вам, і можете орудувати в нашій землї.
І сталось, як спорожняли торби свої, диво, узлик із грошима в кожного в торбі його. І бачивши узлики грошей своїх, і самі і їх отець полякались.
As they were emptying their sacks, there in each man’s sack was his pouch of silver! When they and their father saw the money pouches, they were frightened.
Каже ж їм Яков, отець їх: Зробили ви мене бездїтним. Нема Йосифа, нема й Симеона; чи то ж і Бенямина візьмете? Це все на мене!
Their father Jacob said to them, “You have deprived me of my children. Joseph is no more and Simeon is no more, and now you want to take Benjamin. Everything is against me!”
Каже ж Рубен отцеві свойму: Убий два сини мої, коли не приведу його до тебе. Приручи його менї; я приведу його до тебе.
Then Reuben said to his father, “You may put both of my sons to death if I do not bring him back to you. Entrust him to my care, and I will bring him back.”
Він же рече: Не пійде син мій з вами; бо його брат умер, а сей один остався. Як станеться йому пригода в дорозї, що верстаєте, дак зведете смутком моє сиве волосє в землю на той сьвіт.
But Jacob said, “My son will not go down there with you; his brother is dead and he is the only one left. If harm comes to him on the journey you are taking, you will bring my gray head down to the grave in sorrow.”