Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
І рушив Ізраїль з усїм своїм, і прийшов до Бейер-Саби, і принїс жертву Богові отця свого Ізаака.
І піднявся Ізраїль, він і все, що належало йому, і пішов до Криниці клятви, і приніс жертву Богові свого батька Ісаака.
І рече Бог до Ізраїля в привиддях ночних, і рече: Якове! Якове! Він же озвавсь: Чую!
А в нічному видінні Бог сказав Ізраїлеві, промовивши: Якове, Якове! Той же відізвався: Що таке?
І рече: Я Бог, Бог отцїв твоїх. Не опасуйся спуститись у Египет; народом бо великим сотворю тебе там.
Він сказав: Я — Бог твоїх батьків; не бійся іти до Єгипту, бо великим народом зроблю тебе там;
Я сам із тобою спущусь у Египет, і я ж возведу тебе, і Йосиф положить руку свою на очі твої.
і Я піду з тобою до Єгипту, і Я доведу тебе до кінця, і Йосиф покладе руки свої на твої очі.
І рушив Яков од Бейер-Саби, і повезли сини Ізраїлеві панотця свого і малечу свою, і жени свої на колесницях, що послав Фараон по його.
Устав же Яків від Криниці клятви, і сини Якова взяли Ізраїля, свого батька, особисті речі та своїх дружин на вози, котрі послав Йосиф, щоби його забрати,
І позабирали статки свої й усе майно, що надбали в Канаан землї, і прибули в Египет Яков і все насїннє його з ним.
і взяли свою власність, і все майно, яке набули в Ханаанській землі; тож Яків, а з ним усі його нащадки, прибули до Єгипту:
Сини свої і сини синів своїх, дочки свої і дочки синів своїх, і все насїннє своє привів у Египет із собою.
сини і сини його синів з ним, дочки і дочки його синів, — увесь свій рід він привів до Єгипту.
Се ж імена синів Ізрайлевих, що поприходили в Египет: Яков та сини його; первенець Яковів: Рубен.
А ось імена синів Ізраїля, які прибули до Єгипту — Яків і його сини: первенець Якова — Рувим.
Синове ж Симеонові: Ємуїл і Ямин та Огад та Яхин та Зогар та Савул, син Канаанки.
Сини Симеона: Ємуїл, Ямін, Аод, Яхін, Саар і Саул, син ханаанки.
Сини ж Юдові: Гер та Онан та Села та Перез та Серах; повмирали ж Гер та Онан у Канаан землї. А синове Перезові були: Гезрон та Гамуль.
Сини Юди: Ір, Авнан, Силом, Фарес і Зара; Ір і Авнан померли в Ханаанській землі. А в Фареса були сини — Асрон і Ємуїл.
Се Леїні синове, що вродила Яковові в Падан-Арамі, та Дину, дочку його. Усїх душ синів його і дочок його трийцять і три душі.
Оце — сини Лії, яких народила вона Якову в сирійській Месопотамії, — їх та його дочку Діну. Усіх душ — синів та дочок — тридцять три.
Синове ж Гадові: Зифйон та Гаггій, Сунїй та Єзбон, Єрій та Ародїй та Арелїй.
Сини Ґада: Сафон, Анґіс, Савніс, Тасован, Айдіс, Ароідіс і Аріїліс.
Синове ж Ассерові: Імна та Ішва та Ішвій та Берія, та Сераха, сестра їх. Синове ж Берієві: Гебер та Малкієль.
Сини Асира: Ємна, Єсуа, Єул, Варія і їхня сестра Сара. Сини ж Варії: Ховор і Мелхіїл.
Се сини Зелфи, що дав Лабан Леї, дочцї своїй, що вродила їх Яковові шіснайцятеро душ.
Оце — сини Зелфи, яку дав Лаван своїй дочці Лії і яка народила їх Якову, — шістнадцять душ.
Синове ж Рахелї, жони Яковової: Йосиф та Бенямин.
Сини Рахилі, дружини Якова: Йосиф і Веніамин.
І родились Йосифові в Египецькій землї: Манассїй та Ефраїм, що вродила йому Асната, дочка Потифара, сьвященника Онського.
Сини Йосифа, яких народила йому в Єгипетській землі Асенет, дочка Петефрія, жерця міста Сонця: Манасія та Єфрем. Сини Манасії, яких народила йому наложниця Сур: Махір. Махір же породив Ґалаада. Сини Єфрема, брата Манасії: Суталаам і Таам, а син Суталаама — Едем.
Синове ж Беняминові: Бела та Бехер та Асбель, Гера та Нааман, Єхій та Рош, Муппим та Гуппим та Ард.
Сини Веніамина: Вала, Ховор і Асвил. Сини Вали: Гира, Ноеман, Анхіс, Рос, Мамфін і Офім. Гира ж породив Арада.
Се синове Рахелині, що вродила їх Яковові, всїх, душ чотирнайцятеро.
Це — сини Рахилі, яких вона народила Якову. Усіх — вісімнадцять душ.
Синове ж Нафталїєві: Яхзеєль та Гунїй та Єзер та Силлем.
Сини Нефталима: Ясіїл, Ґоуні, Ісаар і Сулим.
Се синове Білжині, що дав її Лабан Рахелї, дочцї своїй, і вродила їх Яковові всього сїм душ сих.
Це — сини Вали, яку дав Лаван своїй дочці Рахилі, і вона народила їх Якову; усіх — семеро душ.
Усїх же душ, що поприходили з Яковом в Египет, і що повиходили з чересел його, опріч жінок синів Яковових, всїх душ шістьдесять і шість.
Усіх же душ, які прибули з Яковом до Єгипту, котрі вийшли з його лона, не враховуючи жінок синів Якова, — було їх усіх шістдесят шість душ.
Синове Йосифові, що понароджувались йому в Египтї, дві душі. А всїх душ дому Яковового, що прийшли з Яковом у Египет, душ сїмдесять.
А синів Йосифа, які народилися йому в Єгипетській землі, було дев’ять душ. Усіх душ родини Якова, які прибули до Єгипту, — сімдесят п’ять.
Юду ж послав перед собою до Йосифа направляти лице його до Госену. Як прибули ж вони в Госен землю,
Перед собою він послав до Йосифа Юду — назустріч йому, до міста Іроона, до землі Рамесси.
Запріг Йосиф колесницю свою, і поїхав назустріч Ізраїлеві, панотцеві свойму в Госен, і побачив його, і впав йому на шию, і плакався плачем великим.
А Йосиф запряг свої колісниці й виїхав назустріч своєму батькові Ізраїлеві до міста Іроона. І коли побачив його, упав йому на шию і заридав нестримним плачем.
І каже Ізраїль до Йосифа: Тепер хоч і вмерти, бо побачив лице твоє; жив єси!
І сказав Ізраїль Йосифові: Тепер можна мені помирати, адже я побачив твоє обличчя, оскільки ти ще живий!
І каже Йосиф свойму браттю та всему домові панотця свого: Поїду, сповіщу Фараона, і скажу йому: браттє моє, та дом панотця мого, що були в Канаан землї, прибули до мене.
А своїм братам Йосиф сказав: Піду сповістити фараонові й скажу йому: Мої брати і дім мого батька, які були в Ханаанській землі, прибули до мене;
Вони ж чабани собі; їх ремество було випасувати скотину, і поприганялись із вівцями й товариною і з усїм статком своїм.
ці чоловіки — пастухи, бо розводять худобу; вони пригнали худобу та волів і прибули з усіма своїми речами.
Як же прикличе вас Фараон, і скаже вам: Яке ваше ремество?
Якщо ж закличе вас фараон і запитає вас: Яке ваше заняття?
Кажіте: Чабани єсьмо, раби твої, змалку та й по сей день, і ми й батьки наші, щоб вам осїстись у Госен землї. Чабанами ж бо гидують Египтяне.
То скажете: Твої раби — чоловіки-скотарі від дитинства й аж до сьогодні, — і ми, і наші батьки. Це щоб ви поселилися в землі Ґесем в Аравії, бо для єгиптян огидним є кожний пастух овець.