Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Огієнка
І рече Бог до Нояга: Увійди сам і ввесь дом твій у ковчег; бо тебе вбачав я праведним передо мною в сьому родї.
І сказав Господь Ноєві: „Увійди ти й увесь дім твій до ковчегу, бо Я бачив тебе праведним перед лицем Своїм в оцім роді.
Від усякої ж скотини чистої введи до себе по семеро, самця і самицю, від скотини ж нечистої по парі, самця і самицю,
Із усякої чистої худоби візьмеш собі по семеро, самця та самицю її, а з худоби нечистої — двоє: самця та самицю її.
І від птаства небесного по семеро, самця і самицю, щоб насїннє живе переховати по всїй землї.
Також із птаства небесного по семеро, самця та самицю, щоб насіння сховати живим на поверхні всієї землі.
Ще бо сїм день, і дощувати му на землю сорок день і сорок ночей, та й вигублю з лиця землї всяке живе, що сотворив.
Ось бо по семи днях Я литиму на землю дощ сорок день і сорок ночей, — і всяку істоту, яку Я вчинив, зітру з-над поверхні землі!“
Ноягові ж було шістьсот год, як стався потоп водний на землї.
А Ной був віку шостисот літ, і стався пото́п, — вода на землі.
І ввійшов Нояг, і сини його, і жінка його, і жінки синів його з ними у ковчег задля води потопньої.
І ввійшов Ной, і сини його, і жінка його, і невістки його з ним до ковчегу перед водою потопу.
І з чистої скотини і з скотини нечистої і з птаства і з усього лазючого поповза по землї,
Із чистої худоби та з худоби, що нечиста вона, і з птаства, і всього, що плазує на землі,
По парі ввійшло до Нояга в ковчег, самець і самиця, як заповідав Бог Ноягові.
по двоє ввійшли до Ноя до ковчегу, самець і самиця, як Бог Ноєві був ізвелів.
І сталось по семи днях, що вода потопня поняла землю.
І сталося по семи днях, — і во́ди потопу лину́ли на землю.
В шести сотьньому роцї Ноягового віку, другого місяця, на сїмнайцятий день місяця, того ж дня, порозверзались усї жерела великої безоднї, і хляби (вікна) небесні повідчинялись.
Року шостої сотні літ життя Ноєвого, місяця другого, сімнадцятого дня місяця, — цього дня відкрилися всі джере́ла великої безодні, і розчинилися небесні розтвори.
Того дня ввійшов Нояг, Сем, Хам і Яфет, сини Ноягові, і жінка Ноягова і троє жінок синів його з ним у ковчег;
Того саме дня до ковчегу ввійшов Ной, і Сим, і Хам та Яфет, сини Ноєві, і жінка Ноєва, і три невістки його з ними,
Вони і усяка животина по свойму роду, і всяка скотина по кодлу, і усяке лазюче поповза, що човгає по землї по кодлу свойму, і всяке птаство пернате.
вони та всяка звірина за родом її, і всяка худоба за родом її, і всяке плазуюче, що плазу́є по землі, за родом його, і всяке птаство за родом його, усяка пташка крилата.
Поввіходили до Нояга у ковчег по парі усякого тїла, що в йому є живий дух.
І ввійшли до Ноя, до ковчегу по двоє із кожного тіла, що в нім дух життя.
І входячі були самець і самиця од усякого тїла, як заповідав йому Бог. І зачинив Господь Бог ковчег ізнадвору.
А те, що ввійшло, — самець і самиця з кожного тіла ввійшли, як звелів йому Бог. І замкнув Господь за ним ковчега.
І затоплювало землю сорок день, і прибувало води, і підіймало ковчег у гору над землею.
І був пото́п сорок день на землі, і збільшилась вода, і поне́сла ковчега. І він ви́соко став над землею.
І впотужнювалась вода, і прибувала велико на землї, і носився ковчег по водї.
І прибула вода, і сильно збільши́лась вона на землі, — і пливав ковчег на поверхні води.
І впотужнювалась вода на землї несказанно, і поняла всї високі гори, попід небесами.
І дуже-дуже вода на землі прибула́, і покрились усі гори високі, що під небом усім.
Прибула понад ними вода на пятнайцять локот, і поняла всї високі гори.
На п'ятнадцять ліктів уго́ру вода прибула, — і покрилися гори.
І повиздихало всяке тїло, що двигалось по землї, і з птаства і з скотини, і з зьвіра, і з усякого лазючого поповза по землї і всяка людина.
І вимерло всяке тіло, що рухається на землі: серед птаства, і серед скотини, і серед звірини, і серед усіх плазунів, що плазують по землі, і кожна люди́на.
Усе, в чого було диханнє і все, що було на сусї, повиздихало.
Усе, що в ніздрях його дух життя, з усього, що на суходолі — вимерло було.
І погинуло все живе, що було на земному лицї, погинуло, і людина і скотина і лазюче поповза, і птаство небесне, і вигублено все те на землї, і зоставсь Нояг один да те, що було з ним у ковчезї.
І винищив Бог усяку істоту на поверхні землі, від людини аж до скотини, аж до плазуна́, і аж до птаства небесного, — вони стерлись з землі. І зостався тільки Ной та те, що з ним у ковчезі було.