Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Новый русский перевод
І спогадав Бог Нояга і все живе і всяку скотину з ним у ковчезї, і навів Бог вітра на землю, і перестало дощувати.
Но Бог помнил о Ное и о всех диких животных и скоте, которые были с ним в ковчеге, и Он послал ветер на землю, и воды стали убывать.
І позамикались жерела в безоднї і хляби небесні, і зупинився дощ із неба.
Источники бездны и окна неба закрылись, и дождь перестал литься с неба.
І вертались води з землї без перестану, і як уплило сто і пятдесять день, стала вода посякати.
Вода медленно уходила с земли, и к сто пятидесятому дню она сильно убыла.
І зупинився ковчег у сьомому місяцї, на сїмнайцятий день місяця, на горі Арарацькій.
На семнадцатый день седьмого месяца ковчег остановился на Араратских горах.
І вбувало води більше та більше до десятого місяця, а в десятому місяцї на первий день місяця стало видко верхи по горах.
Воды продолжали убывать до десятого месяца, и в первый день десятого месяца стали видны вершины гор.
І сталось по сорока днях, що відчинив Нояг вікно в ковчезї, що був зробив.
Через сорок дней Ной открыл окно, которое он сделал в ковчеге,
І випустив крука, і лїтав той сюди й сюди, закіль посякла вода на землї.
и выпустил ворона, и тот улетал и прилетал обратно до тех пор, пока вода на земле не высохла.
Опісля випустив голубицю від себе, щоб довідатись, чи вода спала з земного виду.
Потом Ной выпустил голубя, чтобы увидеть, сошла ли вода с поверхности земли,
Та не знайшла голубиця відпочинку нозї своїй, та й вернулась до його в ковчег: бо вода поняла вид усїєї землї. І простїг він руку тай узяв її до себе в ковчег.
но голубь не нашел сухого места, чтобы опуститься, и вернулся к Ною в ковчег, потому что вода покрывала всю землю. Ной протянул руку и взял голубя обратно к себе в ковчег.
І пождав ще других сїм день, та ізнов послав голубицю з ковчега.
Спустя семь дней он опять выпустил голубя из ковчега.
І прилетїла голубка надвечір до його, колиж се — оливний листок у неї в дзьобочку. І дознавсь Нояг, що вода уступила з виду земного.
Когда вечером голубь вернулся, в клюве у него был свежесорванный оливковый лист. Тогда Ной понял, что вода сошла с земли.
І зождав іще других сїм день, та й послав знов голубицю, і не вернулась уже до його тодї.
Он подождал еще семь дней и снова выпустил голубя, и на этот раз голубь не вернулся.
І сталось у шістьсот первому роцї на первий день первого місяця, що посякла вода на землї. І зняв тодї Нояг кришу в ковчезї, і споглянув, аж се — вид земний уже сухий,
К первому дню первого месяца шестьсот первого года жизни Ноя земля высохла от воды. Ной поднял крышу ковчега, выглянул и увидел, что земля сухая.
А в другому місяцї на двайцять сьомий день місяця земля стужавіла.
К двадцать седьмому дню второго месяца земля стала совершенно сухой.
Вийди з ковчега сам і жона твоя і сини твої, і жени синів твоїх з тобою.
— Выйди из ковчега и ты, и твоя жена, и твои сыновья, и их жены.
І всяку животину, що з тобою і всяке тїло від птаства і від скотини і з усякого лазючого поповза по землї повиводь із собою; і плодїтесь і намножуйтесь на землї.
Выведи наружу все живые существа, которые с тобой, — птиц, зверей и всех пресмыкающихся, чтобы они могли расти числом, и плодиться, и размножаться на земле.
І вийшов Нояг і сини його, і жінка його, і синів його жінки з ним.
И Ной вышел из ковчега вместе со своими сыновьями, женой и женами своих сыновей.
Усяка животина, всяке лазюче поповза по кодлах своїх повиходило з ковчега.
Все звери, и все пресмыкающиеся, и все птицы — все, что движется по земле, — вышли из ковчега, один вид за другим.
І спорудив Нояг жертівника Господеві, і взяв з усякої чистої животини і з усякої чистої птицї та й принїс у всепаленнє на жертівник.
Ной построил Господу жертвенник и принес на нем жертву всесожжения из всех видов чистых животных и птиц.
І понюхав Господь любих пахощів, і рече: Не проклинати му вже більше землї за чоловіка; бо надих людського серця злющий з молодощів його; і не вигублювати му вже більш усього живого, як учинив.
Господь почувствовал приятный запах и сказал в сердце Своем: «Никогда впредь не стану Я проклинать землю из-за человека, хотя48 всякое помышление его сердца порочно с детства. И никогда впредь не уничтожу всех живых существ, как в этот раз.