Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
Після сього поспитав Давид у Господа: Чи йти менї в яке місто Юдине? І відказав йому Господь: Ійди. І спитав Давид: Куди йти? А Господь відказав: У Геброн.
І сталося після цього, Давид запитав у Господа, кажучи: Чи піти мені в одне з міст Юди? І промовив Господь до нього: Іди! А Давид запитав: Куди піду? Він же відповів: У Хеврон.
От і двинув туди Давид з обома женами своїми, Ахиноамою з Езрееля та з Абигеєю, жінкою Кармелїя Набала.
І Давид пішов туди, у Хеврон, і обидві його жінки, Ахіноома з Єзраела і Авіґея, колишня жінка Навала з Кармила,
І людей, що були з ним, привів Давид, кожнього з його родиною, й поосїдались вони по місточках коло Геброна.
і мужі, які були з ним, — кожний з них і його сім’я, — і вони розселилися в містах Хеврона.
І прийшли мужі Юдині та й помазали там Давида царем над Юдиним домом.
А юдейські мужі прийшли й там помазали Давида, щоб царював над домом Юди.
І сповістили Давидові, кажучи: Мужі Явіса ґалаадського поховали Саула.
І сповістили Давидові, кажучи: Мужі Явіса ґалаадського поховали Саула.
Переказано ж було Давидові, що мужі з Явиса Галаадського поховали Саула.
І Давид послав послів до старійшин Явіса ґалаадського, і сказав їм: Благословенні ви Господом, бо вчинили це милосердя над вашим володарем — над Саулом, Господнім помазаником, і поховали його і Йонатана, його сина!
І вислав Давид посли до мужів Явиських у Галаад, сказати їм: Бувайте благословенні від Господа за те, що так любовно послужили Саулові, панові вашому, й його поховали!
Тепер же нехай Господь учинить з вами милосердя і правду, і я вчиню з вами це добро, бо ви зробили цю справу.
Нехай й Господь відплатить вам прихильність і щирість; але й я виявлю вам ласку за те, що ви вчинили.
Тепер же нехай зміцняться ваші руки, станьте сильними синами, бо помер ваш володар Саул, а мене дім Юди помазав на царя над ними.
Тільки бувайте сьміливі й покажіте себе мужами хоробрими. Бо Саул, ваш пан, умер, а дом Юдин помазав мене царем над собою.
Та Авенир, син Нира, полководець Саула, взяв Євостея, сина Саула, привів його з табору до Манаема
Абенир же Ниренко, Саулів гетьман, узяв Саулового сина Евостея, привів його в Маханаїм,
і настановив його царем над Ґалаадом, над Тасірієм, над Єзраелем, над Єфремом, над Веніаміном і над усім Ізраїлем.
Та й зробив його царем над Галаадом і Ашуром, над Езреелем, Ефраїмом, Бенямином і всїм Ізраїлем.
Сорокалітнім був Євостей, син Саула, коли зацарював над Ізраїлем (за винятком дому Юди, які були за Давидом) і два роки царював.
Сорок лїт віку було Сауловому синові Евостейові, як став він царем над Ізраїлем, а два годи він царював. Тільки дом Юдин держався Давида.
І період, який царював Давид у Хевроні над домом Юди, складав сім років і шість місяців.
Царювання Давидового в Гебронї над Юдиним домом було всього сїм год і шість місяцїв.
І вийшов Авенир, син Нира, і слуги Євостея, сина Саула з Манаема до Ґаваона.
І виступив Абенир Ниренко з слугами Евостея, сина Саулового, з Маханаїма в Габаон.
А Йоав, син Саруї, та слуги Давида вийшли з Хеврона і зустрілися з ними разом поблизу джерела Ґаваона. Одні засіли біля джерела Ґаваона по один бік, інші — біля джерела з другого боку.
Так само двинув й Йоаб, син Саруї, з людьми Давидовими і зустрілись вони коло ставу Габаонського, і засїли одні по сїм боцї, а другі по тім боцї ставу.
І промовив Авенир до Йоава: Хай виступлять слуги і хай борються перед нами! І Йоав відповів: Хай виступлять!
І каже Абенир Йоабові: Нехай наші молодцї пограються перед нами. І каже Йоаб: Добре.
Тож піднялися і прийшли в кількості дванадцяти слуг Веніаміна від Євостея, сина Саула, і дванадцяти слуг Давида.
От і повставали й повиходили дванайцять з Бенямина, зі сторони Саулового сина Евостея, а дванайцять людей Давидових.
І схопив кожний рукою голову свого ближнього, а свого меча встромив у ребра свого ближнього, і вони попадали разом. І дали назву тому місцю: Частка підступних, які є в Ґаваоні.
Кожен з них ухопив свого противника за чуба й встромив йому меча в бік, і всї вони разом полягли. І прозвано те місце Полем силачів, що в Габаонї.
І була дуже жорстока битва в той день, і Авенир та ізраїльські мужі зазнали поразки перед слугами Давида.
Сим робом закипіла того дня тяжка битва, та люде Давидові побили Абенира й людей його.
Там були три сини Саруї: Йоав, Авесса і Асаїл. Асаїл легкий своїми ногами, наче та сарна в полі.
А були там і три сини Саруїні: Йоаб, Авесса та Асаїл. Асаїл же був легконогий як дика коза в полі.
І Асаїл погнався за Авениром, і не ухилявся направо чи наліво в погоні за Авениром.
От і метнувсь Асаїл слїдом за Абениром і вганяв за ним, не звертаючи нї праворуч, нї лїворуч.
Авенир озирнувся позад себе і сказав: Чи це саме ти, Асаїле? Він же відповів: Я!
Озирнеться ж Абенир та й каже: Се ти Асаїле? Відказує той: Я.
І Авенир сказав йому: Поверни направо чи наліво, переслідуй собі одного зі слуг і захопи собі його зброю! Та Асаїл не захотів повернути з-позад нього.
І каже йому Абенир: Зверни ж хоч праворуч, хоч лїворуч та кинься на кого з людей, та й візьми його зброю. Асаїл же затявсь не покинути його.
А Авенир продовжував далі говорити до Асаїла: Відступи від мене, щоб я не прибив тебе до землі! Як я підніму своє обличчя перед Йоавом? Навіщо це? Повернися до твого брата Йоава!
Крикне тодї Абенир ще раз на Асаїла: Відчепись від мене, щоб я не мусїв прибити тебе до землї, а тодї як я твойму братові Йоабові погляну ув очі?
Та він не захотів відступити. І Авенир вдарив його заднім кінцем списа в живіт, і спис вийшов йому ззаду. І він там упав, і помер перед ним. І сталося, що кожний, хто підходив до місця, де впав Асаїл і помер, — то зупинявся.
Як же той затявсь і тодї відчепитись, обернув Абенир списа й пропоров його наскрізь, і де він стояв, там і вмер на місцї. Кожен хто проходив через те місце, де поваливсь Асаїл мертвим, зупинявся.
Тоді Йоав і Авесса погналися за Авениром. І заходило сонце, а вони вийшли аж до гори Аммана, що є перед початком Ґаю, по пустельній дорозі Ґаваона.
Йоаб же й Авесса уганяли за Абениром. Як заходило сонце, дойшли вони до горба Амма, навпроти Гіаха, що лежить на дорозї в пустиню Гаваонську.
А сини Веніаміна, які з Авениром, зібралися разом і об’єдналися в одну групу і стали на верхів’ї однієї гори.
Беняминїї ж зібрались округ Абенира і скупились у замкнуту купу та й стали на верху одного горба,
І Авенир звернувся до Йоава, закликаючи: Чи до перемоги пожирає меч? Невже не знаєш, що буде гіркою вкінці? Аж доки не скажеш народові повернутися з-позад наших братів?
Озветься тепер Абенир до Йоаба: Чи тож до віку має жерти меч? Хиба не знаєш, яке з того лихо скоїться? І докіль того буде, що ти не навчиш людей, щоб вони за братами не вганяли?
А Йоав сказав: Нехай живе Господь, якщо би ти не сказав, дотепер від ранку не пішов би народ кожний за своїм братом.
І відказав Йоаб: Так певно, як жив Господь! Коли б ти так сказав рано, то всї люде перестали б були за своїми братами вганяти.
І Йоав затрубив у трубу, і весь народ зупинився, і не гналися за Ізраїлем, не продовжували далі воювати.
І звелїв Йоаб затрубити в трубу, і ввесь люд зупинився, покинув гонитьбу за Ізраїлем, і побій застановився.
Авенир та його мужі йшли на захід усю ту ніч і перейшли Йордан, пройшли всю околицю і підійшли до табору.
І йшов Абенир із людьми своїми рівниною всю ніч, і перейшли Йордань, пройшли ввесь Битрон та й прийшли так у Маханаїм.
І Йоав повернувся з-позаду Авенира та зібрав увесь народ, і недорахувалися дев’ятнадцяти чоловік зі слуг Давида, і Асаїла.
Йоаб же, покинувши гонитьбу за Абениром, позбірав увесь люд свій, і не доставало з слуг Давидових девятнайцять чоловіка, окрім Асаїла.
А слуги Давида побили триста шістдесят чоловік, синів Веніаміна, мужів Авенира, які були з ним.