Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Cовременный перевод WBTC
Після сього поспитав Давид у Господа: Чи йти менї в яке місто Юдине? І відказав йому Господь: Ійди. І спитав Давид: Куди йти? А Господь відказав: У Геброн.
Позже Давид обратился к Господу за советом. Он спросил: "Идти ли мне в какой-либо из городов Иудиных?" Господь сказал ему: "Иди". Давид спросил: "Куда мне идти?" Господь ответил: "В Хеврон".
От і двинув туди Давид з обома женами своїми, Ахиноамою з Езрееля та з Абигеєю, жінкою Кармелїя Набала.
И пошёл туда Давид с двумя своими жёнами, Ахиноамой Изреелитянкой и Авигеей, вдовой Навала Кармилитянина.
І людей, що були з ним, привів Давид, кожнього з його родиною, й поосїдались вони по місточках коло Геброна.
Давид привёл с собой и своих людей с семьями. И поселились они в Хевроне и в близлежащих городах.
І прийшли мужі Юдині та й помазали там Давида царем над Юдиним домом.
Люди Иудеи пришли в Хеврон и помазали там Давида на царство над Иудеей, а потом сказали Давиду, что жители Иависа Галаадского похоронили Саула.
Переказано ж було Давидові, що мужі з Явиса Галаадського поховали Саула.
Давид отправил послов к жителям Иависа Галаадского сказать им: "Господь благословит вас за то, что вы оказали эту милость господину своему Саулу и похоронили его.
І вислав Давид посли до мужів Явиських у Галаад, сказати їм: Бувайте благословенні від Господа за те, що так любовно послужили Саулові, панові вашому, й його поховали!
Господь воздаст вам милостью и верностью. И я тоже буду милостив к вам за то, что вы сделали.
Нехай й Господь відплатить вам прихильність і щирість; але й я виявлю вам ласку за те, що ви вчинили.
А сейчас будьте сильными и мужественными, ибо господин ваш Саул умер, а род Иуды помазал меня царём над собой".
Тільки бувайте сьміливі й покажіте себе мужами хоробрими. Бо Саул, ваш пан, умер, а дом Юдин помазав мене царем над собою.
Авенир, сын Нира, был начальником войска Саула. Он взял Иевосфея, сына Саула, привёл его в Маханаим
Абенир же Ниренко, Саулів гетьман, узяв Саулового сина Евостея, привів його в Маханаїм,
и сделал его царём над Галаадом, Ашуром, Изреелем и Ефремом, Вениамином и над всем Израилем.
Та й зробив його царем над Галаадом і Ашуром, над Езреелем, Ефраїмом, Бенямином і всїм Ізраїлем.
Иевосфею, сыну Саула, было сорок лет, когда он начал править Израилем, и царствовал он два года. Только род Иуды следовал за Давидом.
Сорок лїт віку було Сауловому синові Евостейові, як став він царем над Ізраїлем, а два годи він царював. Тільки дом Юдин держався Давида.
Давид царствовал в Хевроне над иудеями семь лет и шесть месяцев.
Царювання Давидового в Гебронї над Юдиним домом було всього сїм год і шість місяцїв.
Авенир, сын Пира, и слуги Иевосфея, сына Саула, вышли из Маханаима в Гаваон.
І виступив Абенир Ниренко з слугами Евостея, сина Саулового, з Маханаїма в Габаон.
Вышел и Иоав, сын Саруи, со слугами Давида, и встретились они у пруда в Гаваоне. Одни расположились на одной стороне пруда, а другие на противоположной его стороне.
Так само двинув й Йоаб, син Саруї, з людьми Давидовими і зустрілись вони коло ставу Габаонського, і засїли одні по сїм боцї, а другі по тім боцї ставу.
Авенир сказал Иоаву: "Пусть встанут юноши и померяются силами перед нами". Иоав сказал: "Хорошо, пусть встанут".
І каже Абенир Йоабові: Нехай наші молодцї пограються перед нами. І каже Йоаб: Добре.
И вышли двенадцать вениамитян со стороны Иевосфея, сына Саула, и двенадцать слуг Давида.
От і повставали й повиходили дванайцять з Бенямина, зі сторони Саулового сина Евостея, а дванайцять людей Давидових.
Они схватили друг друга за голову, вонзили меч один другому в бок и пали вместе. И поэтому это место в Гаваоне назвали Хелкаф-Хаццурим.
Кожен з них ухопив свого противника за чуба й встромив йому меча в бік, і всї вони разом полягли. І прозвано те місце Полем силачів, що в Габаонї.
Сражение в тот день было очень жестоким. В тот день слуги Давида разбили Авенира и израильтян.
Сим робом закипіла того дня тяжка битва, та люде Давидові побили Абенира й людей його.
У Саруи было три сына: Иоав, Авесса и Асаил. Асаил очень быстро бегал. Он был быстр, как дикий олень.
А були там і три сини Саруїні: Йоаб, Авесса та Асаїл. Асаїл же був легконогий як дика коза в полі.
Асаил побежал за Авениром и не переставал преследовать его.
От і метнувсь Асаїл слїдом за Абениром і вганяв за ним, не звертаючи нї праворуч, нї лїворуч.
Авенир оглянулся назад и спросил: "Ты ли это, Асаил?" Асаил ответил: "Да, это я".
Озирнеться ж Абенир та й каже: Се ти Асаїле? Відказує той: Я.
И сказал ему Авенир: "Перестань преследовать меня. Сверни направо или налево. Выбери одного из молодых воинов, тебе будет легко взять его вооружение". Но Асаил продолжал преследовать Авенира.
І каже йому Абенир: Зверни ж хоч праворуч, хоч лїворуч та кинься на кого з людей, та й візьми його зброю. Асаїл же затявсь не покинути його.
Авенир снова сказал Асаилу: "Перестань преследовать меня, иначе мне придётся тебя убить. Как смогу я тогда смотреть в лицо брату твоему Иоаву?"
Крикне тодї Абенир ще раз на Асаїла: Відчепись від мене, щоб я не мусїв прибити тебе до землї, а тодї як я твойму братові Йоабові погляну ув очі?
Но Асаил не хотел останавливаться и продолжал бежать за Авениром. Тогда Авенир обратной стороной своего копья поразил его в живот. Копьё пронзило его насквозь, и Асаил упал и умер на месте. Тело Асаила лежало на земле, и каждый, кто подходил к тому месту, где пал Асаил, останавливался.
Як же той затявсь і тодї відчепитись, обернув Абенир списа й пропоров його наскрізь, і де він стояв, там і вмер на місцї. Кожен хто проходив через те місце, де поваливсь Асаїл мертвим, зупинявся.
А Иоав и Авесса преследовали Авенира. Солнце уже садилось, когда они добрались до холма Амма, напротив Гиаха, на дороге к Гаваонской пустыне.
Йоаб же й Авесса уганяли за Абениром. Як заходило сонце, дойшли вони до горба Амма, навпроти Гіаха, що лежить на дорозї в пустиню Гаваонську.
Вениамитяне собрались вокруг Авенира, сформировали один отряд и встали все вместе на вершине холма.
Беняминїї ж зібрались округ Абенира і скупились у замкнуту купу та й стали на верху одного горба,
Авенир закричал Иоаву: "Будем ли мы вечно сражаться и убивать друг друга? Ты же знаешь, что последствия будут печальные. Скажи своим людям: пусть перестанут преследовать своих братьев".
Озветься тепер Абенир до Йоаба: Чи тож до віку має жерти меч? Хиба не знаєш, яке з того лихо скоїться? І докіль того буде, що ти не навчиш людей, щоб вони за братами не вганяли?
И сказал Иоав: "Жив Бог! Если бы ты ничего сейчас не сказал, то люди преследовали бы своих братьев до утра".
І відказав Йоаб: Так певно, як жив Господь! Коли б ти так сказав рано, то всї люде перестали б були за своїми братами вганяти.
Иоав затрубил в трубу, его люди перестали преследовать израильтян и больше не сражались.
І звелїв Йоаб затрубити в трубу, і ввесь люд зупинився, покинув гонитьбу за Ізраїлем, і побій застановився.
Авенир же и его люди шли по Иорданской долине всю ночь. Они перешли реку Иордан и шли весь день, пока не пришли в Маханаим.
І йшов Абенир із людьми своїми рівниною всю ніч, і перейшли Йордань, пройшли ввесь Битрон та й прийшли так у Маханаїм.
Когда Иоав вернулся назад после преследования Авенира и собрал всех своих людей, оказалось, что недостаёт девятнадцати слуг Давида, включая Асаила.
Йоаб же, покинувши гонитьбу за Абениром, позбірав увесь люд свій, і не доставало з слуг Давидових девятнайцять чоловіка, окрім Асаїла.
А слуги Давида убили триста шестьдесят вениамитян, которые были с Авениром.