Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання  
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Хоменка
І засьпівав Давид Господеві того часу, як Господь вирятував його з рук у всїх ворогів його й з руки Саулової, й промовив:*
            І заспівав Давид до Господа того дня, як Господь врятував його з рук усіх ворогів його та з руки Саулової, словами цієї пісні,
            Господь — скеля моя у тїснотї моїй, захищає — рятує.
            і промовив: “Господь — моя скеля, моя твердиня, мій спаситель,
            Він мій Бог і затула моя, й до його втекаю я в нуждї. Він мій щит, ріг спасення мого, він мій тверджений замок про втеки. Визволяє мене він з потали, з ворожої волї й сили.
            мій Бог, моя скеля, до нього прибігаю! Мій щит і ріг мого спасіння, моя твердиня й моє прибіжище, мій спаситель, що від напасти рятує мене.
            Обізвусь до всехвального Бога, й він вороги мої боре.
            Закличу до всехвального Господа і визволюсь від ворогів моїх,
            Смерть, як води, мене обняла, зло на мене реве бурчаками.
            бо оточили мене хвилі смерти, пекельні річки настрашили мене.
            Ланцюги свої пекло на мене кує, й тенета готує.
            Ланцюги Шеолу обплутали мене, передо мною тенета смерти.
            І в скорботї моїй заквилив я до Господа, кричма заплакав. І почув він мене із палати своєї, почув він мій голос, і дійшов до ушей його крик мій й плач, й квиленнє-благаннє.
            У моїй скорботі закликав я до Господа, і до Бога мого візвав я; і почув він із храму свого мій голос, і мій крик дійшов до його вух.
            Позирне, й земля захиталась, і небо здвигнулось в основах. Бо тяжким він гнївом закипів, загорівсь, запалав несказанним.
            Задрижала й стряслася земля, основи небес затремтіли, бо він закипів гнівом.
            Із ніздер устав дим, з роту вугльом жеврющим і поломєм жарко жахнуло.
            Дим знявсь у нього з ніздер, і вогонь палючий у нього з уст, вугільним жаром запалало від нього.
            Прихилив небеса та й зійшов; чорний мрак під ногами у його;
            І схилив небеса, і зійшов, і чорна хмара під ногами у нього.
            Під ним дух Херубим; він летить крильми вітру в хуртовинї-бурі.
            І верхи на херувимі летів він, і мчав на крилах вітру.
            Обгорнувся-закутавсь у шату — у тьму водяну, в чорну хмару.
            Огорнувсь темнотою, мов наметом, чорними водами, густими хмарами.
            Як сяйне, як дихне, летить гряд, летить жар, летить жупел жерущий;
            Від блиску, що перед ним, запалало гаряче вугілля.
            Загрімів Господь з неба, подав голос Бог всемогущий, найвишчий.
            Загримів з небес Господь, і Всевишній дав свій голос.
            Метнув стрільми й роспудив їх різно; блиснув блискавками й злякались.
            І зіслав він свої стріли й розсіяв їх, метнув блискавицею й розігнав їх.
            І відкрилося оку дно в морі, розверзлись у горах утроби від страшенного гласу, від грому грізного, від духу гнївного.
            І показались морські дна, і відкрились підвалини всесвіту від погрози Господньої, від подуву духу гніву його.
            І простїг він з високого неба правицю, й мене з вод великих
            Простяг з висоти руку, взяв мене, витяг мене з вод великих.
            Із неситої злостї, з пучини, з безоднї ворожої витяг.
            Врятував мене від ворога мого потужного, від ненависників моїх, сильніших за мене.
            Вони встали на мене в недолї, Господь же менї дав підмогу,
            Нападали вони на мене в день мого нещастя, але Господь став мені підпорою.
            На простір мене вивів з тїсноти й вирвав із рук беззаконних.
            Вивів він мене у простори, він спас мене, бо я йому довподоби.
            І воздав менї Бог по моїй щирій правдї всї блага на сьвітї, наградив він мене за мої чисті руки своїм воздаяннєм.
            Воздав мені Господь за моєю справедливістю, згідно з чистотою Рук моїх винагородив мене.
            Бо путями Господнїми твердо ходив я, цураючись кривди; не чинив я ледачого ледарства проти спасенного слова.
            Бо я зберіг путі Господні і беззаконням не відступив від мого Бога.
            Всї закони Господнї перед віччу в мене стоять що години. Не звертаю й праворуч із них, а не то, щоб лїворуч звертати.
            Усі бо його присуди передо мною, і ухвал його я не цурався.
            Непорочен і чист перед ним був устами я й серцем. Над усе я гріха й переступу Божої волї берігся.
            Але був я досконалий перед ним і зберігав себе від гріха.
            І воздав Господь Бог за мою щиру правду менї воздаяннєм, за мої чисті руки перед віччу в його, обмислив прещедро.
            Тож винагородив мене Господь за моєю справедливістю і за моєю чистотою перед його очима.
            З преподобним єси в милосердю його преподобен і сам ти. І правдивого в правдї своїй ублажаєш земними благами.
            З милостивим ти милостивий; з досконалим ти досконалий.
            З чистим серцем ти чист, і показуєш правду йому без утайки, а з олживим, зрадливим, лукавим, його ж робом ходиш і робиш.
            З чистим ти чистий; з хитруном ти обачний.
            Заступаєшся ти за убогих в лихій їх годинї й тїснотї, очі ж гордих, неситих пихою загреб хилиш низько до долу.
            Ти рятуєш народ смиренний, а очі гордих хилиш низько.
            Ти, мій Боже, у мене за сьвітло, ти сьвітиш менї й у темнотї, і просьвічуєш темряву й розуму й серця сумного.
            Ти бо мій світильник, Господи, мій Боже, що освітлюєш мою темряву.
            Я з тобою воюю, з тобою звойовую військо хоробре, і з тобою на тверджі потужні, на мури злїзаю високі.
            Завдяки тобі пробиваю я вал, завдяки моєму Богові перескакую мур.
            Бог! у його дорога без хиби права, слово чисте у його; щит спасенний він тим, хто надїю в йому одному покладає;
            Шлях Божий досконалий, слово Господнє випробуване вогнем; він — щит для всіх, що прибігають до нього.
            Бо хто Бог, опріч Господа, Бога одного, і хто нам защита, опріч його сьвятого, єдиного Бога справдешнього в сьвітї?
            Хто ж бо Бог, окрім Господа? Або — хто скеля, опріч нашого Бога?
            Він мене підперезує силою й путь менї рівно рівняє,
            Бог, кріпость моя сильна, робить мою дорогу бездоганною.
            Робить ноги бистрими, як в оленя, й гори знижає високі;
            Він зробив мої ноги бистрими, як ноги сарни, і поставив мене на моїх височинах.
            Робить з рук моїх він самосїка-меча, з пліч — мідяного лука.
            Він навчив мої руки воювати, і мої рамена напинати мідяного лука.
            І щитом закриває спасенним, і милостю пишно величить.
            Ти дав мені твій щит спасіння, і твоя опіка зробила мене великим.
            І ступнї розширяє мої, й нога не спіткнеться у мене.
            Ти зробив широкими підо мною мої кроки, і стопи мої не захитались.
            Я вганяю за ворогом прудко, хапаю, не дам улизнути,
            Я переслідував моїх ворогів і нищив їх, і не повертавсь, поки не вигубив їх.
            І вирізую всїх до ноги, щоб на мене вже більш не вставали.
            Я зламав їх, розбив їх, і більш не встали вони, упали вони мені під ноги.
            Підперезуєш міццю мене, й лечу я до бою стрілою,
            Ти оперезав мене силою на бій, і підбив під мене моїх противників,
            Бо женеш вороги сперед мене, я в пень їх запеклих рубаю.
            ти обернув моїх ворогів до втечі, і моїх ненависників порозганяв.
            І кричать вони й квилять, нема їм підмоги й рятунку. Кричма квилять до Господа, нї! він мовчить і до них не озветься.
            Заблагали вони, та нікому було рятувати; до Господа — та він не відповів їм.
            Й розкидую їх, розсипаю, мов землю, мов порох по вітру; я топчу їх ногами, мішу, як грязюку в багнї, у калюжі.
            Я порозкидав їх, як пил земний, мов грязюку на вулиці, роздавив, розтоптав їх.
            Рятував ти від змовин мене, уберіг і від бунту слїпого, і зробив головою язиків чужих, боввохвальників страннїх.
            Ти вирятував мене від чварів народу, поставив мене на чолі народів. Народ, що його я не знав, служить мені,
            Люди — народи страннї, язицї чужі, боввохвалцї непевні, що не знав їх, не відав, вони тепер служать менї, послухають.
            чужинці підлещувались мені, ледве почувши-послухавши мене.
            Чужий рід, чужа віра, леститься до мене, менї догоджає, й тремтять вороги чужоземцї по тверджених замках високих.
            Чужинці, страхом пройняті, вийшли з своїх твердинь, тремтіли.
            Жив Господь і прославлена скеля моя й защита спасенна,
            Нехай живе Господь, і нехай буде благословенна моя скеля, нехай буде піднесений Бог — скеля мого спасіння,
            Бог, що помсту мою взяв на себе, піддавши народи під мене,
            Бог, що дав мені помститися, що підбив під мене народи.
            Що вхопив мене з рук в супостат і підняв мене в гору, і від зрадника з серцем запеклим, лихим, слобонив мою душу!
            Ти визволив мене від ворогів моїх і вивищив мене над моїми ненависниками, ти звільнив мене від насильника.
            Тим я, Господи, буду в язицїх невірних тебе прославляти, й твоє імя, прізвище в псальмах, величнїх піснях восьпівати.
            Тим прославлятиму тебе, Господи, в народах, співатиму імені твоєму.